1322
Світова змова або специфіка роботи: що потрібно знати про рейтингові агентства
— Фондовий ринок
Сьогодні важко назвати сферу в економіці, яка не залежала б від думки трьох найбільших гравців на ринку рейтингових агентств (РА): Fitch Ratings, Moody’s і Standart & Poor’s. Їх підвищення рейтингів здатні підняти ціни на ті чи інші акції або престиж будь-якої держави, в той час як зниження може призвести до банкрутства або дефолту. А головне – оскільки це прогнози, а не точні дані, часто трапляються помилки, здатні завдати серйозної шкоди економіці. Зокрема, в 2008 році трійка лідерів привласнювала високі рейтинги емітентам та цінним паперам дефолтного рівня.
Про те, як незабаром може змінитися світовий ринок РА, а також про те, як перевірити адекватність кредитних рейтингів, ми поспілкувалися з генеральним директором Українського кредитно-рейтингового агентства UCRA Станіславом Дубко.
За словами Станіслава, за останні п’ять років з’явилося дуже багато незадоволених урядів, які випробували на собі зниження кредитних рейтингів, і, як наслідок, істотне зростання державних витрат на обслуговування зовнішніх боргів. Але, незважаючи на критику, інвестори все так само звертають увагу на рейтинги, адже вони зацікавлені в тому, щоб отримувати інформацію про те, що відбувається з фінансами окремих країн.
У Європі вже є реакція на подібне невдоволення: минулого місяця було прийнято пакет документів, який обмежує діяльність РА в частині суверенних рейтингів. Тепер їх можна озвучувати тільки тричі на рік, що трохи зменшує права інвесторів, адже втрачається оперативність даних. У цілому, конфлікт, коли хтось незадоволений рейтингами, неможливо усунути: це те, з чим доводиться жити рейтинговим агентствам.
Перевірка на адекватність
Незважаючи на звинувачення в суб’єктивності, прогнози РА дуже легко перевірити на адекватність.
“Беруться історичні дані, порівнюються кількості дефолтів, які відбулися за фактом з цінних паперів. Одним з головних факторів, чому інвестори пройнялися довірою до рейтингування – кредитні рейтинги підтвердили свою прогнозну силу. Навіть у ході криз статистика дуже переконлива: на ринку облігацій кількість дефолтів прямо залежить від рівня рейтингу. Чим вище рейтинг – тим менше дефолтів за облігаціями. Причому існує досить поширена помилка, що з високими рейтингами в принципі не повинно бути дефолтів, а якщо він стався, то це помилка.
Одиничні дефолти можуть бути з будь-яким рейтингом, навіть найвищим. Принципове питання – це кількість таких дефолтів. Інвестори в усьому світі знають, що якщо вони придбали портфель облігацій з найвищими рейтингами, незважаючи на те, що якась папір з часом може “дефолтнути”, все-таки весь портфель, не буде схильний до великих ризиків. Головне – не варто сприймати кредитний рейтинг як панацею від дефолту”, – підсумував Дубко.
Чи є альтернатива великій трійці
Залежність всього світу від трьох компаній (а за фактом навіть двох S&P і Moody’s займають близько 80% світового ринку рейтингових послуг) дуже лякає передусім європейських політиків. Багато хто намагається навіть знайти елементи геополітичної змови, оскільки коріння трійки із США. І перше, що проходить в голову: збільшити кількість рейтингових агентств. Їх оцінки можливо будуть відрізнятися від прогнозів трійки, інвестори будуть порівнювати їх, формуючи думку про те, кому варто довіряти, а кому ні.
“Європа рухається цим шляхом, вона намагається створити умови для приходу на ринок нових гравців, підвищити роль національних РА, але вони можуть бути шановані в рамках своїх країн, але не здатні претендувати на присвоєння рейтингів у світовому масштабі. Була також ідея про створення Єдиного європейського рейтингового агентства, що спонсорується урядами європейських країн, але від цієї ідеї швидко відмовилися, бо тут очевидний конфлікт інтересів”, – вважає Станіслав.
В принципі, перші кроки у створенні конкуренції трійці лідерів вже зроблені. Так, компанії з Росії, Китаю і США створили нове міжнародне рейтингове агентство Universal Credit Rating Group (UCRG), куди також було запрошено агентство UCRA.
“Ідея полягає в тому, щоб об’єднати компанії, які мають локальну експертизу, добре розуміють внутрішній ринок, вміють якісно присвоювати рейтинги за національною шкалою, але, тим не менш, не можуть самостійно претендувати на роботу за міжнародною рейтинговою шкалою і працювати для глобального інвестора. Universal Credit Rating Group спрямована на те, щоб дати можливість локальним гравцям об’єднатися і почати присвоювати рейтинги за міжнародною шкалою. Цей проект має непогану перспективу, тим більше, що є і інші подібні ініціативи”.
Природно, що створити довіру миттєво неможливо, тому потіснити трійку UCRG зможе через 7-10 років. Перші ж рейтинги можуть бути присвоєні протягом першого року роботи, але для того, щоб на них почали звертати увагу міжнародні інвестори, буде потрібно 2-3 роки.
Що чекає рейтингові агентства в Україні
Минулого тижня в парламенті був зареєстрований законопроект “Про кредитні рейтинги та діяльність рейтингових агентств”. На думку його авторів, рейтингові агентства в Україні потрібно привести у відповідність зі світовими стандартами. Серед запропонованих ініціатив: Національне рейтингове агентство здійснює визначення кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою, а ця шкала, а також її поділ на рівні кредитних рейтингів і групи рівнів, затверджується Кабміном.
За словами Станіслава, ринок чекав закону з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР), адже минулого року досить активно обговорювалася концепція такого законопроекту. Але він прийшов з іншого боку.
“Я думаю, що ринку не вистачало ясності з точки зору того, як повинні працювати рейтингові агентства, яку повинні нести відповідальність і як системно повинні застосовуватися рейтинги в різних сегментах фінансового ринку”, – відзначає він.
Що стосується того, чи правильно те, що регулятором ринку рейтингових агентств в Україні є НКЦПФР, то це, за словами Станіслава, поширена практика. Зокрема, в США, звідки родом рейтингові агентства – там також Комісія з цінних паперів регулює їх дії. У Європі все трохи інакше: нещодавно виникли нові органи, які регулюють фінансові дії в рамках Євросоюзу. А за діяльність РА відповідає так звана ESMA.
“У новому законопроекті пропонується розділити відповідальність між регуляторами: не тільки НКЦПФР буде відповідати за загальні підходи, а й інші регулятори, зокрема, Національний банк, також матимуть право встановлювати правила для РА, якщо їхні дії будуть розгортатися в “підшефних” регуляторам сферах”, – зазначає Дубко.
Ще один важливий плюс – стає більш прозорою система відбору та визнання РА. Досі це відбувалося в рамках конкурсу, який проводила НКЦПФР. Багато хто критикував цю процедуру за недостатню прозорість. Зараз законопроект дуже чітко виписує, які вимоги існують для РА, і вхід для нових гравців стає більш відкритим. Хоча великого числа заявок не очікується – ринок і так достатньо наповнений.
Олексевіч Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
