944
«Газпром» не взяв Грецію за труби
— Енергетика
«Газпром» відмовився від покупки грецької газової компанії DEPA і не зробив зобов’язуючої пропозиції. У ході конкурсу з продажу цього активу була зроблена лише одна заявка – від Азербаджану, і через це приватизація DEPA провалилася. На думку експертів, це тактичний маневр, «Газпром» хоче збити ціну на актив.
«Газпром» не став подавати зобов’язуючу пропозицію на покупку національної газової компанії Греції DEPA. Таким чином, приватизація DEPA не відбулася, оскільки була всього одна заявка – від азербайджанської нафтогазової держкомпанії SOCAR. Про це в понеділок повідомляє «Інтерфакс» з посиланням на грецьке видання Euro2day.
Конкурс з продажу DEPA почався більше року тому. У понеділок мав відбутися його останній етап, а в четвер, як очікувалося, Грецьке агентство з приватизації (HRADF) повинно було оголосити його результати. Греція приватизує DEPA разом з його «дочкою», оператором газотранспортної системи Hellenic Gas Transmission System Operator SA (DESFA), через яку володіє національною мережею транспортування газу і регазифікаційними терміналами.
Компанії входять в єдиний газовий холдинг. Грецький уряд безпосередньо володіє 65% акцій холдингу DEPA, а 35% володіє компанія Hellenic Petroleum, в якій державі належить 35%. Уряд і Hellenic Petroleum домовилися про спільний продаж акцій. Інвесторам пропонується придбати активи разом або частинами. У першому випадку покупець отримає 100% акцій інтегрованого холдингу з умовою, що 34% газотранспортного оператора DESFA будуть повернуті державі після завершення угоди. Згідно з другою схемою, частка Греції в DEPA буде продана окремо від частки в DESFA, але і в цьому випадку держава має намір зберегти за собою 34% в операторові ГТС.
DEPA – один з найбільш привабливих активів в грецькому пакеті для приватизації. Раніше повідомлялося, що HRADF розраховує отримати за компанію 1,5 млрд євро. У січні джерела повідомляли, що «Газпром» готовий заплатити за підприємство 1,9 млрд євро. Причому «Газпром» претендував тільки на DEPA, так як Третій енергопакет Євросоюзу вимагає розділення постачальників і розподільників газу.
«Інтерес «Газпрому» до DEPA не випадковий, 60% газу для грецької компанії поставляє« Газпром», – коментує аналітик ГК «Альпарі» Ганна Кокорева. – Купівля DEPA дозволить йому впливати на ринок газу в Південно-Східній Європі і витіснити свого конкурента – Катар». За словами Кокоревої, на базі DEPA «Газпром» може створити потужний газовий центр.
Також до конкурсу були допущені: російський «Сінтерз», підконтрольний сенаторові від Чувашії Леоніду Лебедєву, азербайджанська SOCAR, алжирська Sonatrach, ізраїльська Israel Corp., Італійські Eni і Edison, іспанські Enagas SA і Gas Natural SDG, японська Mitsui, голландська Vopak, ізраїльська Israel Corp, чеська фонд PPF, і дві компанії з Греції – M&M і GEK Terna.
У фінал тендеру вийшли тільки «Газпром», M&M і SOCAR.
Заявку також подавав російський інвестфонд «Енергія», співвласником якого є колишній міністр енергетики, екс-радник президента, член ради директорів «Газпрому» Ігор Юсуфов. Проте «Енергію» до торгів не допустили, оскільки HRADF визнала надані фондом фінансові гарантії недостатніми.
Раніше експерти ринку заявляли, що конкуренція буде високою, проте коли дійшло до справи, приватизація взагалі зірвалася. «Газпром» поки ситуацію не коментує.
Експерт ІФК «Солід» Гульназ Галієва нагадує, що в березні грецька влада зробили претендентам на DEPA не найвигіднішу пропозицію. «Згідно з умовами тендеру, претендент повинен внести до 20% від пропонованої ним суми в якості застави, – розповідає аналітик. – Згодом Єврокомісія повинна вирішити, чи відповідає претендент всім вимогам, і якщо рішення буде негативним, гарантій повернення грошей немає. А якщо виходити з ціни активу в 1,9 млрд євро, йдеться про 380 млн євро». Галієва вважає, що це могло стати причиною того, що «Газпром» так і не зробив зобов’язуючої пропозиції. Тим більше, що Європа неодноразово висловлювала побоювання у зв’язку з тим, що «Газпром» отримає контроль над DEPA. Втім, після переговорів з «Газпромом» грецькі чиновники знизили заставний платіж до 10%, але і в цьому випадку російська компанія ризикувала б 190 млн євро.
А ось на думку Ганни Кокоревої, «Газпром» знав про те, що один з конкурентів – M&M – має намір відмовитися від участі в тендері. Справа в тому, що M&M Gas готова була заплатити за DEPA лише 550 млн євро. «Тепер, коли конкуренція з боку M&M зникла, «Газпрому» немає сенсу висувати первинну пропозицію, – пояснює експерт. – Є сенс почекати і запропонувати меншу суму».
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
