Важко бути членом


Важко бути членом

У середу Віктор Янукович, виступаючи на брифінгу в Астані, оголосив про те, що 31 травня в Мінську, на Раді голів урядів країн СНД, буде підписаний меморандум про участь України в Митному союзі Росії, Білорусі і Казахстану. У цьому документі буде визначений і статус України, яка, якщо судити з полеміки, що триває навколо цього питання, поки ще не готова стати повноправним членом МС і бачить себе лише в ролі спостерігача. Анонсована Януковичем подія обіцяє стати знаковою вже з тієї простої причини, що вперше за довгий час Київ прийме хоч якесь рішення, пов’язане із зовнішньополітичним курсом країни, – скільки б при цьому не говорили, що Митний союз – це чистої води економіка.

Протягом усього періоду часу з моменту отримання незалежності в 1991 році основою зовнішньої політики України була горезвісна багатовекторність. Києву доводилося враховувати інтереси тієї частини суспільства, яка тяжіє до Західної Європі, і водночас не надто засмучувати тих, хто ностальгує за радянськими часами і, як і раніше, впевнений в тому, що майбутнє України – тільки в тісному союзі з Росією чи навіть в єдиному наддержавному утворенні з нею.

Довгий час президенту Леоніду Кучмі вдавалося в цілому безболісно для українців лавірувати між Сходом і Заходом. При наступному президенті, Вікторі Ющенку, наголос був зроблений на євроінтеграцію на шкоду відносинам зі східним сусідом. Коли на президентських виборах у 2010 році переміг Віктор Янукович, багато хто пророкував, що вже тепер-то Росія візьме своє. Однак новий голова держави не став уподібнюватися попереднику і стрімголов кидатися в зовнішньополітичні авантюри. Янукович реанімував тактику Кучми, мабуть, розсудивши, що його могутнього тіла вистачить на те, щоб всидіти одразу на двох стільцях. Причому, на відміну від Леоніда Даниловича, Віктору Федоровичу доводиться мати справу не просто з абстрактними викликами, а приймати більш-менш конкретні рішення.

І поки справа більш-менш ладиться. Зараз на заключній стадії перебуває угода про асоціацію та розширена угода про вільну торгівлю України з ЄС, підписання якої очікується в кінці цього року (текст документа вже затверджений). А тепер ось ще і Митний союз. Як вважає більшість експертів, Янукович і його оточення вже давно зробили вибір на користь євроінтеграції, тому будь-які домовленості в рамках МС будуть служити лише противагою, за допомогою якої Україна спробує стримати занепокоєння Кремля, не обтяжуючи себе при цьому ніякими додатковими зобов’язаннями.

Підтвердженням цьому можуть служити не тільки коментарі джерел в адміністрації українського президента, які, як і раніше, запевняють про пріоритетність європейського вектору зовнішньої політики (а те, що доводиться йти в МС, так це, мовляв, «заслуга» Юлії Тимошенко), але і млява реакція української опозиції та опозиційної преси на заяву Януковича. Ще наприкінці минулого року націоналісти зі «Свободи» готові були вивести людей на вулиці, щоб не допустити ніяких домовленостей з МС і не дати піднести Україну як подарунок «під престол кремлівському хану». У березні «свободівці» обіцяли «лягти кістьми» на шляху України до Митного союзу. Лідер Об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк протягом останніх шести місяців не втомлювався повторювати, що вступ України в МС суперечить Конституції і законам країни і є, таким чином, підставою для оголошення імпічменту Януковичу. І ось тепер – тиша, хоча, можливо, опозиціонери збирають сили перед наміченою на 31 травня акцією «Вставай, Україно!».

Не виключено, що частина українських політиків поділяє точку зору політичного експерта Центру передових правових ініціатив Андрія Дорошенка, на думку якого надання Україні статусу спостерігача в Митному союзі – це інформаційна операція прикриття найбільшого провалу російської дипломатії.

Аргументуючи це припущення, Дорошенко нагадує, що Україна давно домагалася участі в МС у форматі «3+1», який передбачає, що «Україна ні за яких обставин не вступить до Митного союзу, а буде йти і рухатися до Європейського союзу». У свою чергу, в Москві неодноразово підкреслювали, що жодних додаткових умов для членів МС не передбачено, і Україні може бути запропоновано лише повноцінне членство: так чи ні. Виходить, що в підсумку Київ у цій суперечці взяв гору. «Угода про асоціацію з ЄС, швидше за все, буде підписана, таким чином в уявленні громадської думки світу буде ситуація, що Росія програла Україну, що Україна пішла в Європейський союз. Звичайно, в таких умовах російська адміністрація була змушена терміново щось вигадувати і тому пішла на узгодження статусу спостерігача – це наш успіх», – вважає Дорошенко.


Віктор Янукович, Олександр Лукашенко, Нурсултан Назарбаєв, Володимир Путін і Алмазбек Атамбаєв на саміті в Астані, травень 2013 року
Фото: Ільяс Омаров / AFP

У Кремлі з такою постановкою питання категорично не згодні. За словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, ні про які поступки українцям не може бути й мови. «Це абсолютно не поступка. Ми вітаємо прагнення України бути ближче до інтеграційних процесів», – заявив Пєсков. Крім цього, в Москві дають зрозуміти, що статус спостерігача, обіцяний Україні, це тільки початок і надалі варто чекати її повноцінної участі у Митному союзі.

За даними газети «Коммерсантъ-Украина», переговори про повноцінне членство країни в МС вже ведуться, і саме ця перспектива була умовою підписання між кабінетом міністрів України та Євразійською економічною комісією меморандуму, за яким Києву фактично і буде наданий статус спостерігача.

Що Україна робитиме у своєму новому статусі в МС, не знає, схоже, ніхто. Правда, український прем’єр Микола Азаров упевнений, що представники Києва з якоїсь тільки йому відомої причини отримають можливість брати участь в ухваленні рішень на рівні союзу. «Вже те, що Україна буде мати інформацію про підготовлювані рішення і буде мати можливість на дипломатичному рівні, на рівні контактів керівництва країн упереджувати їх схвалення, дуже важливо», – радіє прем’єр. На думку ж радника президента України Володимира Зубанова, на тих умовах, які існують в Митному союзі, Україні в ньому робити нічого. «У Євразійській комісії, яка є виконавчим органом, у Росії є більшість голосів при ухваленні будь-якого рішення, – вказує Зубанов. – При цьому є різні політики та експерти, які говорять, що якщо ми вступаємо в Митний союз, нам Росія обіцяє газ по 350 доларів. Насправді, потім будуть вирішувати в цій комісії, скільки газ коштуватиме, може сьогодні і 250, а через півроку скажуть: хлопці, змінилася ситуація, – і буде по 450 доларів».

У Євросоюзі до рішення України поставилися стримано. «Ми нагадуємо про нашу позицію про те, що будь-яка форма співпраці України і Митного союзу не повинна суперечити майбутнім зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію, включаючи глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі, і не повинна зашкодити можливості її підписання», – йдеться в коментарі Пітера Стано, прес-секретаря єврокомісара з питань розширення та Європейської політики сусідства.

Однак при цьому в Брюсселі категорично відкидають одночасне членство України в МС і в зоні вільної торгівлі з Євросоюзом. Про таку можливість неодноразово говорили і в Києві, і в Москві. Зокрема, голова МЗС РФ Сергій Лавров у своїй статті «Росія – Франція, Росія – Європа: горизонти партнерства», опублікованій в журналі «Росія в глобальній політиці», поставив знак рівності між інтеграційними процесами в Євросоюзі і Митному союзі, висловивши при цьому здивування, чому в Брюсселі не допускають можливості, за якої Україна буде інтегруватися в обидві структури.

Поки мова про членство України в МС йде як про щось абстрактне і залишається тільки гадати, як складуться відносини в трикутнику Москва – Київ – Брюссель, всі зацікавлені сторони можуть дозволити собі трохи розслабитися. Інша справа, якщо Меморандум від 31 травня буде пов’язаний з майбутнім української «труби». Виріши Київ, як це вже неодноразово анонсувалося, створити консорціум з управління своєю газотранспортною системою, ключовим учасником якого стане російський «Газпром» (мотивацією в даному питанні служать знижки на газ і кошти на модернізацію ГТС), риторика на всіх рівнях стане значно жорсткішою. Чим, зрозуміло, не погребує скористатися українська опозиція. Правда, нині вона існує без лідерів і виразних планів на майбутні президентські вибори в 2015 році. Але і Янукович, чого вже там казати, високими рейтингами похвалитися не може.

Петро Бологов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua