Держава витратить на аеропорти 13,5 мільярдів гривень


Держава витратить на аеропорти 13,5 мільярдів гривень

Уряд готує українські аеропорти до приватизації і хоче витратити на них 13,5 млрд гривень бюджетних грошей в найближчі десять років. Ще 4 млрд гривень за цей час повинні вкласти приватні інвестори. Такий висновок можна зробити з Концепції Державної програми розвитку аеропортів до 2023 року, копія якої є у Forbes. Кабмін відмовився від збереження в держвласності шести найбільших аеропортів країни, зазначено в документі.

Концепція, підготовлена Мінінфраструктури, була схвалена на засіданні Кабміну 22 травня, розповів чиновник, близький до керівництва профільного міністерства. Формально концепцію держпрограми Кабінет міністрів ухвалив ще в листопаді 2012 року – тоді її без попереднього узгодження з іншими відомствами вніс міністр інфраструктури Борис Колесніков. Доопрацювати документ і погодити його з іншими відомствами профільне міністерство мало протягом тижня, але закінчити розпочате вдалося лише через півроку.

Основні положення документу зводяться до таких:

- протягом наступних 10 років українські аеродромні комплекси модернізують за бюджетні гроші. Мова не тільки про комплекси, що входять у великі аеропорти, а й про невеликі регіональні аеропорти, (наприклад, у Вінниці чи Івано-Франківську).

- приватний бізнес братиме участь у модернізації інфраструктури аеропортів (терміналів, кейтерінгу), об’єктів неавіаційної діяльності, і невеликих аеродромів, які використовуються для потреб авіапрому та спортивної авіації. Серед останніх – аеродроми «Київ/Антонов-1», «Джанкой», «Київ» (Чайка).

- пасажирські та вантажні термінали будуть передані в концесію і оренду

- ключові аеропорти України – «Бориспіль», «Львів», «Донецьк», «Одеса», «Харків» і «Сімферополь» – можуть стати приватними. Положення про закріплення цих аеропортів у власності держави було у схваленій п’ять років тому Концепції розвитку, яка тепер втратила чинність. У схваленій минулого тижня концепції такої норми немає.

- аеродроми та злітно-посадкові смуги, що знаходяться у комунальній власності, можуть зберегти нинішніх власників. Попередня Концепція містила норму, за якою ці об’єкти мають бути повернуті центральній владі.

У Концепції спрогнозовано, що після її реалізації, в 2023 році, пасажиропотік в українських аеропортах зросте в 2,3 рази до 2011 року – до 28,7 млн осіб. Це в два з половиною рази нижче, ніж прогноз попередньої концепції – ще в 2008 р. в профільному міністерстві розраховували на 70,6 млн пасажирів у 2020 році.

Половину авіаперевезень в Україні в 2023 році мають забезпечити лоукостери, йдеться в тексті концепції. У Мінінфраструктури також сподіваються, що за десять років частка доходів аеропортів від неавіаційної діяльності зросте до 60% загальної виручки. Для порівняння, в 2011 році аналогічні послуги принесли «Борисполю» менше 20% доходів.

Сума інвестицій держави – 13,5 млрд гривень. З них 11,5 млрд заплатить держбюджет, 2 млрд гривень – з місцевих бюджетів. Інвестиції приватників Мінінфраструктури оцінює в 4 млрд гривень за 10 років.

Внутрішні протиріччя

В уряді Концепцію підтримують далеко не всі. У супровідних документах до тексту чимало зауважень: найбільш спірні норми – права держави на аеропорти та їх інфраструктуру, і джерела фінансування.

Проект концепції «не є ефективним», – пише у висновку до документа Департамент фахової експертизи Секретаріату Кабміну. Аргументація – у рамках підготовки до Євро-2012 у розвиток комунальних аеропортів (в т.ч. Жуляни, Донецьк, Харків) було вкладено значні кошти державного бюджету. «Кошти виділялися під зобов’язання органів місцевого самоврядування повернути об’єкти аеродромів і злітно-посадкові смуги після завершення Євро-2012 у державну власність, чого не було зроблено», – йдеться в експертному висновку секретаріату Кабміну.

Більше того, концепція пропонує фінансувати з бюджету розвиток аеропортів, які вже перебувають у приватній власності – норми про те, що ці кошти скарбниці будуть компенсовані, в документі немає.

Друга претензія стосується фінансування програми. Спочатку розмір держвидатків планувався навіть більшим – 15 млрд гривень, а загальний кошторис – 19 млрд гривень. Але запротестував Мінфін: розмір бюджетного фінансування назвали надміру роздутим, і порадили «значно його скоротити». Тим більше, що в держвласності сьогодні знаходиться лише два аеропорти – «Бориспіль» і «Львів», інші належать комунальній владі. У підсумку обсяг держфінансування зменшили на 1,5 млрд гривень.

До речі, ці 1,5 млрд гривень хотіли направити на оплату робіт в рамках підготовки України до Євро-2012, що закінчився рік тому. Через протести Мінфіну у відомстві Козака вирішили, що на це пустять не повністю витрачену позику в розмірі 4,4 млрд гривень, зроблену Укрєвроінфрапроект (входить у підпорядкування Мінінфраструктури) в 2012 році.

Нарешті, нарікання Мінфіну стосуються фінансування «Борисполя». Найбільший аеропорт країни включений до списку об’єктів держвласності, які можуть бути передані в концесію. Незважаючи на це, на розвиток аеропорту з державного бюджету пропонується витратити ще 2,7 млрд гривень, нарікає Мінфін. Як випливає з супровідних документів Концепції, у відомстві Володимира Козака це зауваження проігнорували, пославшись на те, що аеропорт ще не переданий інвестору.

_Дарина Марчак, Андрій Кірєєв _

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua