3800
Сланцева революція на Сході України
— Енергетика
Чоловік середніх років підносить запалений сірник до води, що біжить з кухонного крана: струмінь спалахує яскравим полум’ям. Фермер в ковбойському капелюсі скаржиться, що йому нема чим поїти корів: вода в околицях непридатна для пиття. Дівчина гладить кішку, у якої клаптями випадає шерсть. «Страшне кіно, фільм жахів просто! – хитає головою Лариса Нікітенко, пенсіонерка з села Веселе Харківської області. – Подивилася півгодини, потім півночі не могла заснути».
Заснути пенсіонерці заважають кадри з документального фільму «ГазЛенд», присвяченого екологічним проблемам американських штатів, де видобувають сланцевий газ. Деякі жителі Веселого і десятка інших навколишніх сіл і міст переглянули стрічку по кілька разів. Інтерес до страждань американців виник у населення Харківської області неспроста: видобуток сланцевого газу скоро може початися і в цих краях.
У лютому в присутності президента Віктора Януковича та прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте в Давосі було підписано угоду про розподіл продукції з видобутку газу на території Харківської та Донецької областей. Міжнародна корпорація Shell пообіцяла вкласти в розвідку родовищ $410 млн тільки на початковій стадії проекту. Якщо видобуток газу виявиться рентабельним, інвестиції Shell в проект перевищать $10 млрд. В Україні угоду назвали «угодою століття». Чиновники наводять як приклад США, які завдяки видобутку газу зі сланців повернули собі звання найбільшої газодобувної країни світу.
З моменту підписання не минуло і двох місяців, як регіон, в якому передбачається видобувати сланцевий газ, став нагадувати порохову бочку. 50-тисячний Ізюм обвішаний стрічками і прапорами яскраво зеленого кольору, активісти роздають листівки із закликами до боротьби проти спільного ворога. «Ми зібрали 16 тисяч підписів проти видобутку сланцевого газу в Ізюмському районі, – запевняє один з координаторів протестного руху, колишня голова Ізюмської райдержадміністрації Любов Шамрай. – Люди самі приходять і запитують, де поставити підпис».
Протестують не лише в Ізюмі. Мітинги проти видобутку сланцевого газу пройшли в Краматорську, Горлівці, Святогірську та кількох селах Харківської та Донецької областей. На березневу акцію у Слов’янську прийшло під тисячу осіб. Основна вимога: оголосити мораторій на видобуток сланцевого газу і провести референдум про його повну заборону.
Наскільки виправдані страхи? Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA) у своєму звіті за 2011 рік констатувало, що видобуток сланцевого газу з використанням технології гідророзриву пласта може вести до забруднення питної води в прилеглих районах. Особливість технології в тому, що для збільшення потоку газу в свердловину закачується спеціальна суміш, яка на 99% складається з води і піску, і ще на 1% – з хімічних реагентів. Правда, за п’ять років сланцевого буму в США агентство зафіксувало лише один випадок, коли у забрудненні води підозрювався добувач сланцевого газу. Додаткові проби показали, що якість води в нормі.
Не так давно Shell зіткнулася з екологічними протестами в Південній Африці. У 2010-му компанія отримала право видобувати газ в ПАР. Після того як місцеве населення стурбувався загрозою забруднення води, уряд ввів тимчасовий мораторій на видобуток сланцевого газу.
Восени 2012 року за декілька кілометрів від Веселого запрацювала пошукова свердловина Shell і держкомпанії «Укргазвидобування». За два місяці посеред поля з пшеницею виросла 54 метрова вишка. На її урочистому запуску Янукович пообіцяв, що через кілька років свердловина буде давати близько 300 тис. куб. м газу на добу. За оцінкою Shell, газоносний пласт залягає на глибині 4-5 км. У компанії сподіваються, що зможуть провести перший гідророзрив вже восени 2013 року. Аналогічну вишку скоро поставлять приблизно за 80 км від першої, в селі Новонадеждине.
Коли свердловину тільки почали бурити, місцеві активісти «Батьківщини» роздали мешканцям Веселого диски з фільмом «ГазЛенд». Восени селян вдалося заспокоїти. Представники Shell і місцеві чиновники зібрали кілька десятків пенсіонерів на свіжому повітрі, щоб розповісти про користь газовидобутку для сільської економіки. Інвестор пообіцяв створити робочі місця і витратити близько мільйона гривень на облаштування доріг, вуличне освітлення та утеплення сільської школи. «Поки нічого цього немає, – каже мешканка Веселого Світлана Гурт. – Може, часу мало минуло».
Навесні бродіння перекинулося на інші райони. В опозиції багато питань до угоди, тексту якої вона не бачила. «Більшість Харківської та Донецької обласних рад схвалили проект УРП, навіть не ознайомившись з її положеннями», – розповідає депутат Харківської облради від «Батьківщини» Іван Варченко.
Навколо боротьби проти сланцевого газу в Ізюмі згуртувалися навіть непримиренні супротивники – «Свобода» і комуністи. У лютому близько 500 жителів Ізюмського району прийшли у міський будинок культури на зустріч з представниками Shell і районною владою. Діалог не задався з самого початку. Населення зустріло гостей плакатами «Не дамо зруйнувати Ізюмщину», «Захистимо майбутнє дітей». Відповідей на конкретні запитання – про хімічний склад суміші для гідророзриву і зберігання відпрацьованої рідини – присутні не отримали. Shell ще не прийняла рішень щодо цього, тільки й міг сказати представник компанії.
Екологія – не єдиний привід для невдоволення. Директор Союзу сільськогосподарських товаровиробників Ізюмського району Володимир Заїка – один з активістів протестного руху. Агрокомпанія Заїки орендує близько 5000 га землі, на яких вирощує кукурудзу і пшеницю. З приходом на цю землю Shell бізнесмен може залишитися за бортом. За угодою з урядом компанія має право претендувати на будь-яку ділянку в Харківській і Донецькій областях незалежно від форми власності та призначення землі.
Український ринок землі – це ринок прав оренди. Колишні колгоспники здають сільгоспкомпаніям свої ділянки площею 3-6 га, отримуючи від орендаря 3000-3500 гривень на рік. Нерідко з селянами розплачуються зерном або продуктами.
Великі агрохолдинги, які працюють у Східній Україні, поки зберігають витримку. Компанія «АПК Інвест» Бориса Колеснікова вирощує пшеницю і ячмінь в тій частині Донецької області, де Shell може почати видобуток. «Якщо компанія буде працювати в рамках українського законодавства, ми не бачимо в цьому проблеми», – запевняє гендиректор Роман Распопов.
А ось фермер Заїка проблему бачить. «Якщо завтра Shell запропонує бабусі за пай в 10 разів більше, ніж плачу я, вона, звичайно ж, візьме ці гроші, – говорить він. – Я не зможу конкурувати». Свої потенційні втрати фермер оцінює в 10 000-15 000 гривень на рік з кожного гектара, який може піти до Shell.
«Ми платимо людям дуже хорошу компенсацію, – підтверджує фахівець Shell зі зв’язків з громадськістю в Харківській області Валентина Гекова. – Деякі селяни навіть цікавляться, чи не хочемо ми поставити вишку на їхній землі».
Shell не називає суму компенсації, посилаючись на міркування конфіденційності. Але селянам, схоже, гріх скаржитися. Пенсіонерка з Веселого Вікторія Мироненко на три роки здала Shell ділянку площею 4 га. За словами сусідів, вона отримала від компанії 50 000 гривень. Втім, незадоволені все одно є. «Що таке 50 000? – обурюється колишня шкільна вчителька з сусіднього з Веселим села Закутнівка Євгенія Плугатарьова. – Навіть машину «Славута» не купиш».
У Shell впевнені, що конфліктів з власниками землі не буде. У УРП зазначено, що компанія зобов’язана оплатити власнику паю користування його землею, а після завершення термінів експлуатації повернути ділянку в тому ж стані, що й до початку видобутку. «Якщо обсяги газу на пошуковій свердловині виявляться недостатніми, і ми вирішимо, що видобуток газу нерентабельний, ми перевеземо все обладнання, знімемо дорожнє покриття і повернемо землю власникові у тому вигляді, в якому вона нам дісталася», – стверджує Гекова. Шамрай цим обіцянкам не вірить. «Коли я була головою адміністрації, НАК «Нафтогаз України» ніколи не рекультивував використані землі, – зазначає вона. – Дуже сумніваюся, що це буде робити Shell».
У лютому-квітні по містах Румунії прокотилася хвиля мітингів, на яких громадяни протестували проти рішення уряду зняти мораторій на видобуток сланцевого газу. Бурити збирається американська Chevron, якій надали ділянку площею 600 000 га. Незадоволені є і в Польщі, де компанія почала пошук покладів сланцевого газу.
Чим, окрім грошей, Shell може пом’якшити невдоволення українців? Словами розради. «Ми проводимо громадські слухання в населених пунктах, де можуть з’явитися наші об’єкти, – повідомляє менеджер зі зв’язків з громадськістю Shell Ганна Думанська. – Співпрацюємо з регіональними газетами і радіостанціями. Коли отримаємо всі необхідні дозволи, будемо спілкуватися з населенням вже більш предметно».
Чого-чого, а досвіду компанії, яка веде сланцеві проекти в семи країнах світу, не позичати. Проблеми в Південній Африці Shell вирішила: минулої осені уряд скасував мораторій на видобуток сланцевого газу. Ситуація зрушилася з мертвої точки завдяки місцевій владі, якій вдалося переконати громадян у тому, що екологія не постраждає.
Південноафриканські методи можуть допомогти Shell і в Україні. На бік компанії встали «політичні важковаговики» в регіонах. Губернатор Донецької області Андрій Шишацький в березні підписав розпорядження про інформаційну кампанію на підтримку видобутку сланцевого газу. Його харківський колега Михайло Добкін нещодавно повернувся з Техасу – засмаглий і задоволений. «Я особисто переконався в тому, що це безпечно, – заявив губернатор на прес-конференції. – У Штатах вишки знаходяться по сусідству з будинками престарілих, школами, заправками і супермаркетами».
Поки чиновники пропагують проект, компанія більше стурбована юридичними питаннями. «До кінця року потрібно отримати всі необхідні дозволи на видобуток від українського уряду і провести екологічну оцінку проекту, – перераховує Думанська. – Потім компанія визначить місця проведення робіт, під які необхідно оформлювати землю».
У Веселому після гарячкового пожвавлення настали звичайні трудові будні. «Як жили, так і живемо, – каже Гурт з Веселого. – З водою у нас і раніше проблеми були». Дорослі возяться на городах, дітвора ганяє у футбол, а на горизонті врізається в вечірнє небо вже не дуже страшна газова вишка.
Севгіль Мусаєва
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
