3124
Великий економічний розлом
— Світ
Раніше Штати і Єврозона йшли однією дорогою, проте в середині 2011 року їх шляхи несподівано почали розходитися. Американська економіка продовжила зростати, а от Європа вступила на слизьку стежку стагнації, яка і привела її до рецесії в кінці 2011 року. Показники ВВП за перший квартал 2013 року свідчать про те, що долі цих двох великих регіонів, як і колись, складаються по-різному. За період з третього кварталу 2011 року по перший квартал 2013 року американська економіка зросла на 3.3%, тоді як економіка Європи за той же період скоротилася на 1.5%. Спочатку ця дивергенція супроводжувалася аналогічним розколом і всередині самої Єврозони: північні країни зростали, а південні перебували в рецесії. Однак до середини 2012 року економічна динаміка валютного союзу знову прийшла до єдиного знаменника, на жаль, до негативного. У четвертому кварталі 2012 року ВВП в Німеччині скоротився, в першому кварталі 2013 року йому вдалося відновитися, але лише трохи. Франція від стагнації перейшла до рецесії. Голландія та Фінляндія пішли за нею. У південних країнах Єврозони у першому кварталі цього року економіки скоротилися не настільки значно, як в 4 кварталі 2012 р, однак, рецесія там дуже глибока і надій на швидке зцілення практично жодних. Причини європейських бід всім добре відомі: занадто різке фіскальне регулювання, відсутність достатніх монетарних стимулів. Зараз ситуація, судячи з усього, налагоджується: політична суміш вже не така термоядерна, допускаються більш гнучкі бюджетні цілі, та й ЄЦБ вже не такий ортодоксальний. В Італії після фіскальних коригувань у розмірі трьох відсотків від ВВП торік, сподіваються обмежитися коригуваннями на 1% у поточному. У Голландії, де падіння цін на житло і відмова від позикових коштів пригнічують споживання, уряд також вирішив почекати з додатковими заходами. Франції теж не доведеться вводити нові бюджетні коригування, оскільки Європейська комісія дала їй час для зниження дефіциту до 3% від ВВП до кінця 2015 року.
Тепер про монетарну політику. Зниження ставки ЄЦБ на початку квітня, очевидно, не останнє. Однак ми тепер чекаємо від Європейського Центробанку не цього, а використання інших інструментів. Голова ЄЦБ Маріо Драгі заявив, що центральний банк технічно готовий до від’ємної відсоткової ставки за депозитами (надмірних резервів комерційних банків на рахунках в ЦБ), яка повинна мотивувати їх на збільшення обсягів кредитування. Інші заходи включають в себе план надання фінансової допомоги підприємствам малого та середнього бізнесу. Є і ще один варіант – ОМТ (прямі грошові операції), програма, про яку було оголошено наприкінці літа 2012 року, але якою до цих пір жодного разу не скористалися. У рамках цієї програми ЄЦБ повинен купувати державні боргові цінні папери за умови, що країна підписується на програму допомоги ЄС (а також погоджується на моніторинг з боку Трійки), і отримує повний доступ до ринкового фінансування. Останній випуск держоблігацій в Ірландії і Португалії наблизив нас до моменту активації ОМТ.
Незважаючи на те, що ці зміни являють собою кроки в правильному напрямку, вони все ще ведуть нас до майбутнього трохи менш похмурого, ніж непроглядна темрява. ЄЦБ, швидше за все, не піде на інтервенції таких же масштабів, як у Банку Англії, Банку Японії і ФРС, та й бюджетна політика не розвернеться на 180 градусів. Безробіття досягло рекордних висот і продовжує зростати, а внутрішній попит практично повністю відсутній. Звичайно, реформи покликані дерегулювати ринки товарів, послуг і робочої сили, що, в підсумку, підвищить потенціал зростання в Єврозоні, проте, результати будуть відчутними лише у віддаленому майбутньому, до якого ще треба дожити. Це означає, що економічне зростання в регіоні сильно залежить від експорту, але і тут мало приводів для оптимізму, оскільки основні зовнішні ринки збуту Єврозони теж переживають економічну кризу. Азія – рідкісне джерело світового зростання, яке, на жаль, не здатне підтримати європейський експорт. По-перше, азіатське зростання засноване на споживанні та інвестиціях в інфраструктуру, що, за нашими прогнозами, буде сприяти розширенню інтразональної торгівлі. Ділові витрати на обладнання теж будуть сприяти зростанню, в першу чергу, в Південно-Східній Азії, що піде на користь експортному сектору Японії, яка може похвалитися не тільки якісним товаром і великим досвідом, але й привабливими цінами (спасибі ослабленню єни). Цей тренд вже проявився в даних за перший квартал (економіка зросла на 0.9% в квартальному співвідношенні, при цьому експорт збільшився на 3.8%).
Залишаються Штати, де економіка більш-менш зростає, незважаючи на фіскальні коригування: економічні показники в США кращі, ніж у Єврозоні, а монетарна політика носить акомодаційний характер. Тому ми очікуємо незначного прискорення зростання в цьому році. Однак зростання американської економіки веде до утворення набагато менших зовнішніх дефіцитів, ніж раніше, стримуючи таким чином зростання імпорту. На щастя, Єврозоні вдалося зберегти свою частку ринку в США. Щоб розширити її і скористатися всіма перевагами американського зростання, Європі потрібно якнайшвидше підписати угоду про вільну торгівлю. Але деякі американські конгресмени і європейські захисники ідеї “культурної винятковості” і тут не залишають жодних приводів для оптимізму.
За матеріалами BNP Paribas
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
