Україна-ЄС: Відмашка з застереженнями


Україна-ЄС: Відмашка з застереженнями

Черговий етап підготовки до підписання Угоди про асоціацію пройдений. 15 травня Єврокомісія схвалила проект відповідного рішення і переадресувала його Раді ЄС. Але радіти технічному прогресу поки рано. Без застережень у травні не обійшлося. Брюссель, як і раніше, попереджає: від виконання “умов” ніхто не звільнений.

Технічний успіх

Після того, як спільний похід України та ЄС до Угоди про асоціацію почав пробуксовувати поблизу фінішної прямої, градус відносин Києва і Брюсселя регулярно заміряється в контрольні моменти. Грудневе засідання Ради міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, саміт Україна-ЄС у лютому 2013 року, постійні “українські” обговорення і наступні резолюції Європарламенту, недавня презентація нового звіту моніторингової місії Пета Кокса та Олександра Кваснєвського – європейці не втомлюються нагадувати про те, що контроль “прогресу української сторони” не припиняється. Черговий привід для такої оцінки видався в середині травня. Єврокомісії потрібно було вирішити, чи рухатися в дружбі з Україною далі, і на яких умовах це робити.

За великим рахунком, підсумком засідання ЄК, що наближалося, мало стати технічне рішення для “внутрішнього вживання”. “Це – процедурний, технічний документ, який позначає, що робота щодо Угоди про асоціацію парламентерами завершена, і що, в принципі, Угода про асоціацію може бути підписана, якщо пізніше в політичній оцінці буде сказано, що всі умови для цього виконані”, – пояснював напередодні єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле.

Як би то не було, цей етап Україна минула благополучно – 15 травня ЄК дала відмашку подальшому розвитку інтеграційної теми. “Не передбачаючи майбутнє політичне рішення щодо підписання, Європейська комісія схвалила пропозиції Раді ЄС щодо підписання, тимчасового застосування та укладення Угоди про асоціацію Україна-ЄС, що буде передано Раді ЄС для подальших процедур”, – свідчить рішення Єврокомісії. Українська сторона такий крок оцінила очікувано високо навіть з урахуванням “технічної” сторони справи. “Незважаючи на свій технічний характер, сьогоднішнє рішення ЄК є визнанням того прогресу, який за останній час досягла Україна в контексті висновків Ради ЄС із закордонних справ 10 грудня 2012 р, спільної заяви саміту Україна-ЄС 25 лютого 2013 р. та відповідних рішень президента України на виконання цих домовленостей”, – упевнений посол України при ЄС, а віднедавна – ще й Уповноважений з питань зовнішньополітичних і інтеграційних процесів Костянтин Єлісєєв. Пораділи такому кроку і в Міністерстві закордонних справ. Втім, в Європі значимість події також сприймають всерйоз. “Це – важливий етап відносно Угоди про асоціацію, яка може бути підписана в листопаді”, – заявила 15 травня на брифінгу представник ЄК Піа Аренхільде Хансен.

Подальше просування підготовки до підписання Угоди з євроінстанціями в травні виглядає кроком цілком очікуваним. Кількамісячні обіцянки оцінити прогрес по-українськи до кінця весни; схвалення Європарламентом наступної стадії спрощення візового режиму з Україною; ентузіазм Брюсселя щодо помилування Юрія Луценка; продовження мандата місії Кокса-Кваснєвського та обіцянки Штефана Фюле “щотижня” оцінювати успіхи партнерів – про те, що, як мінімум, найближчим часом Європа не збирається махнути на Київ рукою, свідчило багато чого. Нарешті, травневе рішення ЄК дійсно довело, що шанси не такі вже й малі. Але тільки у разі виконання всіх заздалегідь поставлених умов.

Концепція “Все буде добре, якщо…” в останні роки все активніше домінує у відносинах між ЄС і Україною. Від неї не відмовляються навіть геополітичні симпатики України. “Ми будемо продовжувати тиск (на Україну, – “Подробиці”) до останнього моменту… Якщо вони будуть готові, то і ми будемо готові (до підписання Угоди, – “Подробиці”). І ми віримо, ми все ще віримо, що це здійснимо – підписати угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі”, – повідомив нещодавно міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус. Тому не дивно, що свіже рішення Єврокомісії не обійшлося і без “умовного” мотиву. “Підписання Угоди залишається залежним від рішучих дій і відчутного прогресу української влади, позначених у грудневих висновках Ради, і буде оцінюватися державами-членами до саміту у Вільнюсі в кінці цього року”, – йдеться в документі.

Справа за немалим

Про те, що Брюссель не стане уникати ще одного закріплення давніх критеріїв, заздалегідь попереджав Штефан Фюле. Та й з інших приводів європейські політики не втомлювалися нагадувати про необхідність переконливо показувати прогрес за трьома базовими напрямами. “Для Європейського Союзу дуже важко – я вважаю, що навіть неможливо – підписати Угоду, коли немає ніяких видимих змін і конкретних кроків з боку України. Є три основні умови, неодноразово сформульовані політиками та офіційними представниками ЄС: більш прозора і справедлива судова система, важливі зміни в законодавстві про вибори і припинення практики вибіркового правосуддя. Ми повинні бачити прогрес у всіх цих областях, і ми повинні і далі вивчати ситуацію. Тому і була продовжена моніторингова місія Європейського парламенту”, – уточнював в кінці квітня екс-голова Європарламенту Єжи Бузек. У силу чого важко вважати, що в середині травня Київ отримав від Брюсселя карт-бланш. Судячи з усього, надалі багато залежатиме і від темпів українських успіхів, і від їхнього характеру.

Готовність до втілення в життя потрібних перетворень правлячий табір демонструє постійно, а в останні місяці ще й з відсиланням до виконання пунктів плану. “Уряд України на постійній основі проводить моніторинг виконання плану першочергових заходів щодо інтеграції України до ЄС на 2013 рік. Станом на сьогоднішній день, план реалізується у відповідності до встановлених термінів”, – періодично звітує МЗС. Зняття затяжної парламентської блокади і схвалення деяких законів з “євроінтеграційного пакету” (від ратифікації спрощення візового режиму до низки ініціатив антикорупційного характеру) не залишаються непоміченими і Європою. Зупинятися на досягнутому влада, здавалося б, не планує. “Перед нами стоїть низка амбітних і принципових завдань, від успішного виконання яких залежить можливість функціонування української економіки в умовах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. У першу чергу, мова йде про адаптацію нашого законодавства, а також про проведення відповідних системних реформ”, – не забуває про важливість проекту перший віце-прем’єр Сергій Арбузов. Однак європейців турбують не тільки навколоекономічні проблеми. “Ми бачимо багато процесів, започаткованих в Україні на шляху досягнення очікувань ЄС від української влади щодо виконання своїх зобов’язань. І ми сподіваємося побачити відчутний прогрес у сферах вибіркового судочинства, Виборчого кодексу і реформи судової системи”, – зазначав в кінці квітня Штефан Фюле.

Об’єктивні складності у реформуванні окремих сфер роками, якщо не десятиліттями, служили виправданням для української влади. Але на Заході до затягування з модернізацією ставляться все менш поблажливо навіть у відриві від такого подразника як “справа Тимошенко”. Він же додатково ускладнює стан справ. “Я закликаю українське керівництво не втратити момент і серйозно поставитися до всіх умов ЄС, які необхідні для підписання цієї Угоди і втілити в життя свої публічні обіцянки і зобов’язання, зокрема, вирішити проблеми вибіркового правосуддя”, – підкреслював 15 травня віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич. Переадресація долі Угоди про асоціацію вже Раді ЄС показує, що Брюссель все ще чекає прогресу з цього та інших напрямків. Але які ліміти очікування?

Травневе рішення ЄК підтверджує, що віха “Продемонструйте прогрес до кінця весни” залишилася позаду. На думку керівництва нашої держави, наступна, схоже, припаде на глибоку осінь. “Досі угода не підписана тому, що це йде технічна процедура. Тільки в тому випадку, якщо ми не укладемо договір до осені, можна говорити про затримку”, – переконаний Микола Азаров. Але, якщо судити за заявами європейців, Києву варто було б виконати умови ЄС ще до листопадового саміту Східного партнерства. “Рада з питань закордонних справ, яка пройде пізнього жовтня, може бути однією з можливостей, але це рішення (про терміни прийняття рішення про затвердження Угоди Радою ЄС, – “Подробиці”) прийматимуть країни-члени”, – підтверджують цю тезу слова Штефана Фюле. З іншого боку, з урахуванням тривалості тих самих технічних процедур, “фора” для України може бути ще меншою. Про це свідчить, наприклад, продовження роботи моніторингової місії від Європарламенту до вересня. Та й європейські політики говорять про більш обмежені терміни. “Якщо говорити дуже приблизно, то я б назвав такий термін, який вже не можна буде жодним чином порушити – кінець літа”, – припустив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Але з урахуванням того, що до середини літа настає сезонне політичне затишшя, пояснюване парламентськими канікулами і відпустками високопоставлених чиновників, часу для реформенних маневрів у Києва може залишитися зовсім небагато.

Ксенія Сокульська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua