1360
Економіка та інновації
— Фондовий ринок
Ось уже 250 років технологічні інновації визначають темпи економічного розвитку. Проте економіка інновації сильно відрізняється для тих, хто в авангарді, і для тих, хто намагається наздогнати лідера. На передовій новаторство починається з відкриття та кульмінує в спекуляціях. Воно проходить шлях від наукового дослідження до визначення комерційного застосування нової технології, розвиток йде шляхом проб і помилок. Стратегічні технології, здатні трансформувати ринкову економіку – від залізниці до Інтернету – вимагають створення мереж, цінність яких спочатку не відома, і розкривається повною мірою лише вже в процесі використання. Таким чином, розвиток передових інновацій залежить від наявності фінансових ресурсів без претензії на економічну вигоду; іншими словами, для стимулювання подібного роду інновацій оптимізацією процесу розподілу ресурсів не обійтися. Традиційний виробничий фактор неокласичної економіки небезпечно спотворює сприйняття процесу розвитку передових інновацій.
Одним з важливих джерел фінансування завжди були і є фінансові спекуляції. Бульбашки виникають скрізь, де є ринки ліквідних активів. Насправді, предметом подібних спекуляцій може стати все, що завгодно: цибулини тюльпанів, золоті та срібні рудники, нерухомість, державні облігації, корпоративні цінні папери. Час від часу в цей список потрапляли і фундаментальні технології – канали, залізниці, електрифікація, радіо, автомобілі, мікроелектроніка, обчислювальна техніка та Інтернет – для реалізації цих проектів фінансові спекулянти мобілізували капітал в таких масштабах, про які “розумні” інвестори ніколи б і не подумали. Неминучий крах фінансових бульбашок породив безліч нових економік. Однак, звісно, одними спекуляціями тут не обійтися. Держави з активною позицією зіграли свою роль у стимулюванні інновацій. Зокрема, найбільш ефективними виявилися політично виправдані та привабливі місії, що виходять за вузькі рамки економічного розрахунку: соціальний розвиток, національна безпека, перемога над хворобами.
В США уряд створював трансформаційні мережі (система автомагістралей, що об’єднують Штати), активно субсидіював їх будівництво (трансконтинентальна залізниця), або відігравав ключову роль на стадії розробки і розвитку (Інтернет). Активні держави у всьому світі фінансували науку і виступали першими споживачами новаторських продуктів. Ось один яскравий приклад: починаючи з 1950 і протягом двадцяти п’яти років Міністерство оборони США плекало перші паростки сучасної цифрової економіки.
Для країн, що йдуть за лідером-новатором, все просто. Економічно активні держави ефективніше користувалися меркантильними політиками захисту та субсидування. У Штатах перша прибуткова текстильна фабрика грубо порушила британські патенти. А неймовірно кмітливе приватне підприємство отримало державну підтримку у вигляді інвестицій, гарантій і захисних тарифів відповідно до “Американської системи”, придуманої Олександром Гамільтоном і втіленої в життя Генрі Клеєм. Великий і незаслужено забутий німецький економіст Фрідріх Ліст, учень Гамільтона, в 1841 році розробив план інноваційного розвитку для своєї країни, представивши його у своїй роботі “Національна система політичної економіки”. Ця схема використовувалася неодноразово: Японією в останні десятиліття дев’ятнадцятого століття, “Азіатськими тиграми” у другій половині двадцятого століття, і тепер Китаєм.
Ліст звернув увагу, що становлення Великобританії як “першої індустріальної держави” наприкінці вісімнадцятого століття було зумовлено державними політиками, що передували цьому, спрямованими на стимулювання та підтримку промисловості. “Якби англійці пустили все на самоплив”, – писав він – “то бельгійці і донині виробляли б для них тканини, а Англія залишалася б “вівчарнею” ганзейского союзу”. Розробити адекватну програму економічного розвитку, ґрунтуючись на використанні вже наявних технологій, не так складно. Але от перейти з розряду “імітаторів” в категорію лідерів інноваційної економіки набагато складніше. Штатам вдалося завершити цей перехід приблизно в 1880-1930 роки, об’єднавши підвищення професіоналізму в системі управління зі спекулятивною жагою нових технологій електрики, автомобілів і радіо – а також проявивши разючу терпимість до найбільших монополій Другої промислової революції, що інвестували свої надприбутки в наукові розробки. Після Другої світової війни тема національної безпеки лягла в основу економічно активної позиції Америки, закріпивши її перевагу.
Поки не ясно, чи вдасться азіатським економічним гігантам успішно еволюціонувати з імітаторів у лідери. Для початку, “національних героїв” попередньої фази потрібно викинути на розтерзання конкуренції. Простіше кажучи, державі потрібно перейти від реалізації чітких програм до підтримки експериментів, розвитку методом проб і помилок і заохочення духу підприємництва. І обов’язково потрібно ліквідувати “податок на корупцію”, що неминуче супроводжує всі економічні революції – так було у Британії в дев’ятнадцятому столітті, і в Америці в двадцятому столітті.
Тут присутній елемент відсутності стратегічної ясності. “Зроблена в Америці” цифрова економіка дала велике прискорення приватному сектору. Але хто стане героєм наступної глави “нової економіки” – екологічно чистої – поки не ясно. Америка зараз страждає від наслідків своїх довгих і наполегливих спроб витіснити державу з економічної арени. Європа загрузла в абсурдних спробах “стимулювати зростання через фіскальну консолідацію”. Чи зможе Китай пройти через економічні, культурні та політичні трансформації, необхідні для того, щоб стати новим лідером? Дуже цікаво повернутися на 200 років назад і подивитися на політичну економіку Британії в період, коли Перша промислова революція набирала обертів. У 1820-ті роки країною правила жменька корумпованих олігархів, тісно пов’язаних з національним релігійним істеблішментом. Їхня політична легітимність визнавалася зі страху перед анархією, страхітливі наслідки якої ще не так давно можна було спостерігати по той бік протоки. Драконівські репресії стали звичайною річчю: відповідно до “Кривавого кодексу” кримінальної юстиції більше 100 злочинів каралися смертною карою або засланням. Зареєструвати патент було дуже дорого і практично неможливо. Англійські правителі марно намагалися стримати найпотужніший за всю історію людства викид економічної енергії і зростання фінансового добробуту. Англія трансформувалася. Від Закону про реформи в 1832 році до скасування хлібних законів в 1846 році – країна пройшла свій унікальний шлях до відносно стабільного і сталого демократичного капіталізму. Немає жодних сумнівів у тому, що у Китаю буде свій шлях, настільки ж ясний і неповторний, як і той, що привів його до нинішнього стану. Від нього залежить те, кому дістанеться корона світового економічного лідера.
Підготовлено Forexpf.ru за матеріалами The Project Syndicate
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
