1996
Міфи і реальність роботи кредитних спілок в Україні
— Кредит&Депозит
Останнім часом у ЗМІ почастішали зовсім не похвальні розмови про кредитні спілки. Так, минулого тижня з’явилася новина про те, що в Донецьку вкладники КС “Альянс Україна”, озброївшись вилами, увірвалися до головного офісу компанії з вимогою повернути їхні вклади. А один з них ще в березні захопив у заручники співробітницю КС і, погрожуючи їй ножем, вимагав видати йому гроші – він зробив вклад, щоб отримати позику в 50 тисяч гривень, але він її так і не отримав.
Всеукраїнська асоціація кредитних спілок вирішила не залишатися осторонь і провела зустріч з журналістами на тему: які міфи і провокації існують зараз навколо КС, і що з цього є правдою. Finance.UA також побував на цій зустрічі, і от про що ми довідалися.
Для початку президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська зазначила схему роботи кредитних спілок. Вона така: одні люди гроші вкладають (їх зазвичай менше, ніж тих, які беруть), інші ці гроші беруть.
“Чому відбуваються іноді проблеми на нашому ринку? Ми часто говоримо: комусь не повернули, десь є ошукані вкладники. У мене завжди перше питання: а де ті, хто ці гроші взяв? Якщо є вкладник, тобто позичальник. Якщо вкладник вклав гроші, позичальник взяв і не повертає, їх дуже проблематично ввернути вкладнику”, – зазначила Волковська.
Також вона сказла, що приходячи до кредитної спілки, перше, що мусить побачити потенційний вкладник – дозвільні документи. По-перше, має бути свідоцтво про реєстрацію юридичної особи. Однак воно не дає права на фінансову діяльність. Таке право дає Свідоцтво про внесення до державного реєстру фінансових установ, в якому має бути вказано не “ПП”, що не “ПП, не «ТОВ», а саме “кредитна спілка”.
Список найпопулярніших кредитів виглядає так: лікування, навчання, відкриття власної справи (це навіть не можна назвати бізнесом), купівля товарів.
Великі суми за 5 хвилин
Один з найбільш поширених міфів – в кредитну спілку можна просто прийти і без проблем взяти 50 тис. грн. Як зазначила Волковська, стати членом кредитної спілки не може людина “з вулиці”. Люди в кредитні спілки об’єднуються за певними ознаками: місце роботи, місто, село, навчальний заклад.
Також важливо, що середня сума кредиту, отриманого в КС, за підсумками минулого року склала 9,5 тис. грн.
“Взяти кредит у розмірі 50 тис. напевно можна, але для цього потрібно мати дуже хорошу кредитну історію в КС, дуже серйозних поручителів, а ще непогано б мати суми на депозитному рахунку в цій же кредитній спілці”, – пояснила Волковська.
КС найменше дають рекламу в метро і безкоштовних газетках
“Якщо вам пропонують внести 500 грн, потім ще 500 грн, потім ще 500 грн, а потім отримати кредит – ви не в кредитній спілці. Це якась інша фінансова установа. Є такі установи як “купівля в групах”. Насправді їх суть полягає в тому, що вони кладуть, кладуть гроші, а потім в різні періоди ці гроші люди беруть. Сьогоднішня проблема цих фінансових установ у тому, що переважна більшість не зареєстрована, і тому не має права видавати ці кредити”, – зазначила вона.
Волковська також зазначила, що багато фінансових установ право видавати кредити мають, але важливо дуже уважно вивчати документи. З нею згоден і голова правління Об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів” Іван Вишневський. За його словами, захистити позичальника, який працює з шахраями, майже неможливо.
“У нас є закон “Про захист прав споживачів”, але на кого він поширюється? На тих, хто зареєстрований. Якщо зареєстрований формально – роби, що хочеш”, – сказав він. Ось і виходить, що вся відповідальність за роботу з такою “кредитною спілкою” лягає на плечі позичальника.
“Саме кредитні спілки найменше дають рекламу про себе на станціях метро, в газетах, які розкладаються в ящики або лунають на вулицях. Там оголошення “Кредити!”, “Кредити!”, але тільки нічого спільного з кредитною спілкою це не має”, – зробила акцент Волковська.
Для кого працюють кредитні спілки
“Ми орієнтовані на “маленького українця”. Більшість наших членів – люди з невеликими фінансовими можливостями. Ви не побачите у нас банкірів, бізнесменів широкої руки. Наша відмінність від інших – індивідуальний підхід. Коли ми говоримо про те, що хтось вклав у КС чи взяв у КС мільйон – це не кредитна спілка. У кращому випадку це хтось, хто вирішив себе назвати “кредитною спілкою” абсолютно з іншою метою”, – зазначила вона.
Наостанок Волковська порадила всім уважно читати договори і не поспішати підписувати документи, не ознайомившись, що в них пропонується. Завжди можна взяти непідписаний договір і перечитати його вдома. Якщо якісь пункти незрозумілі – потрібно вимагати у співробітників КС роз’яснення.
“Не женіться за дешевими кредитами. Не ведіться на завищені відсоткові ставки. Всьому є своя ціна. Гроші коштують грошей”, – резюмувала Волковська.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
