980
Боротьба з економічними бульбашками матиме побічні ефекти, - експерт
Кожне покоління вчиться на помилках, які були допущені на його віку. Проте надмірне підстрахування від помилок одного конкретного виду призводить до виникнення нових перегинів в економічній політиці. Професор економіки університету Bentley Скотт Самнер прогнозує, що до 2040 р. можна чекати проблем від політиків, які одержимі тим, щоб всіляко запобігати бульбашкам. Оглядач The Economist Райан Авент закликає осмислити, які ризики можуть виникнути від боротьби з бульбашками.
Ще в грудні відомий економіст Скотт Самнер розмірковував:
“Покоління, яке виросло за часів Великої депресії, було одержиме думкою про необхідність підтримки сукупного попиту для запобігання масовому безробіттю. Вони дивилися на все через призму попиту, ігноруючи пропозицію. Внаслідок цього в 1961 р. з’явилася Велика інфляція.
Покоління, які досягли повноліття в 1970-і роки, найбільше боялися інфляції. Вони розглядали її як головну загрозу, незалежно ні від чого: сплеску грошової маси, падіння процентних ставок або динаміки цін на сировинні товари. Жорстке таргетування інфляції в підсумку вилилося у Велику рецесію.
Сьогоднішня молодь росте в світі, де домінують дві гігантські більбашки…
Можна передбачити, що макроекономічна політика зазанє невдачі в 2040 році через покоління політиків середнього віку, які одержимі запобіганням бульбашкам”.
Колумніст видання The Economist Райан Авент закликає економістів та оглядачів осмислити нещодавні політичні невдачі і успіхи, “адже ми не повинні дозволити урокам останнього лиха приховати раніше отримані уроки”.
У реальному світі центральні банки не можуть чітко визначити загрозливі події на кредитних ринках, пише Авент. Також вони не здатні виробити ідеальні рішення в нормативній середовищі або кредитно-грошовій політиці.
Бажана мета – це максимальне соціальне благополуччя, і не ясно, що було краще – Велика рецесія чи її профілактика у вигляді двох десятиліть повільного зростання.
Наслідки жорсткої грошово-кредитної політики є неочевидними, та все ж вони є. ФРС побічно визнала їх за допомогою своїх постійних зусиль більш експансіоністської політики, навіть в періоди зростання економіки. Члени FOMC все частіше готові сказати про це прямо. У січні Нараяна Кочерлакота заявив, що “грошово-кредитна політика в даний час занадто жорстка, а не занадто м’яка”. У промові, виголошеній в кінці минулого року, пан Штайн сам визнав, що, “якщо ставка була б, скажімо, 3%, то це була б очевидна причина для її скорочення”, але “місця зараз більше для використання нетрадиційної політики, ніж традиційної”.
Було б безвідповідально після великої кризи та рецесії не міркувати про невдалу політику, яка привела до стихійних лих, адже необхідно зрозуміти, як краще чинити в майбутньому.
Озираючись на все минуле століття, зовсім не очевидно, що збільшення готовності використання кредитно-грошової політики для обмеження стрімкого зростання кредитних ринків призведе до поліпшення загальних результатів. Це, звичайно, можливо! Але потрібно реалістично оцінювати здібності центрального банку у визначенні та реагуванні на небезпечні умови кредитування. І потрібно усвідомлювати можливість того, що занадто жорстка грошово-кредитна політика спровокує появу дивно великих економічних витрат. Є речі й гірші, ніж перегрів кредитного ринку. Щоразу центральні банки забувають про це, на жаль.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
Також за темою
Масштабний фінансовий дефіцит. OpenAI знадобляться 207 мільярдів доларів для покриття збитків
Samsung та Apple готуються до підвищення цін на флагмани у 2026 році
Країна, в якій жителі здійснюють найдовші щоденні поїздки
Китай знову посідає місце серед лідерів майнінгу Bitcoin
Скільки коштів з бюджету спрямовують на безпеку державних органів влади та посадовців
Економіст спрогнозував зростання вартості продуктів перед зимовими святами
