5930
Європа не прорахувала реакцію Кремля на рішення щодо Кіпру
Ситуація на Кіпрі може викликати ланцюгову реакцію, яка дестабілізує європейську валюту. Шокована діями Єврогрупи і кіпрської влади, Москва поки що відмовляється допомагати Кіпру. Через погано складений план вбито новий клин між Європою та Росією, нарікають ЗМІ. Невже ніхто не розумів, що значна частка російських грошей на Кіпрі належить людям, близьким до Кремля?
Катастрофа може прийти звідки не чекали: Брюссель стурбований тим, що ситуація на Кіпрі, що представляє не більше 0,2% ВВП єврозони, може викликати ланцюгову реакцію, яка дестабілізує єдину валюту, пише Le Point, посилаючись на заяву міністра фінансів Нідерландів і президента Єврогрупи Дійссельблема . На думку обізнаних джерел, ситуація ризикує вийти з-під контролю.
Частка Росії у фінансовому секторі Кіпру є шкідливим фактором, переконаний автор статті. “Саме для того, щоб уникнути витоку російських капіталів, Анастасіадіс не захотів схвалити податок. Російське керівництво тут же заявило про “пограбування” своїх громадян і компаній. Раптово Москва втрутилася в справи єврозони. На початку тижня міністр фінансів Кіпру прибув до Москви, щоб спробувати виторгувати допомогу в обмін на доступ до багатообіцяючих газових родовищ, але марно, йдеться в статті.
“У росіян було дев’ять місяців, щоб домовитися з Кіпром про угоду. Якщо вони її не уклали, значить або в ній не зацікавлені, або сподіваються на погіршення ситуації, щоб отримати найбільший шматок пирога”, – коментує експерт.
Ситуація зайшла в глухий кут, вважає видання. Зміст “плану Б”, на який посилається Кіпр, не відомий; Єврогрупа і МВФ наполягають на своєму, відмовляючись надавати острову 10 млрд з необхідних 17 млрд євро. Щоб уникнути витоку капіталів, Кіпр може ввести обмеження на рух капіталів, коли банки країни знову відкриються після перерви. У свою чергу, Дмитро Медведєв заявив, що при підготовці плану порятунку Кіпру були здійснені “всі можливі помилки”.
Час минає, і терпіння європейського ЦБ вичерпується: якщо до понеділка не буде схвалена програма ЄС-МВФ, він більше не гарантує забезпечення платоспроможності кіпрських банків, підсумовує Ален Франко.
“Незважаючи на обсяги російських капіталів на Кіпрі (близько 25 млрд доларів або третина від усіх депозитів), Москва, мабуть, не поспішає надати допомогу другій батьківщині своїх компаній і своїх нуворишів, – пише Марі Жего в газеті Le Monde. – Переговори в Москві почалися невдало: кіпрська делегація прибула “без конкретних і продуманих пропозицій”, пише газета “Коммерсантъ”, і Кремль образився. Російський президент Володимир Путін повідомив, що він не прийме кіпрських емісарів”.
Той факт, що Нікосія схвалила європейський план порятунку, не попередивши російських партнерів, викликав сильне невдоволення. “Є елемент неповаги: спочатку нам говорять, що ми найбільші кредитори та інтересанти, а потім – що без вас візьмемо ваші гроші”, – зазначив колишній міністр фінансів Олексій Кудрін.
“Поки заборона на рух банківських капіталів, знову введена кіпрським Центробанком в середу, не буде скасована, Москва не розщедриться”, – впевнена Марі Жего.
Прем’єр-міністр Медведєв заявив про те, що вирішення кризи на Кіпрі потрібно шукати “за участю всіх зацікавлених сторін, включаючи російські структури”, пише The Financial Times. Але, навіть коли він сидів поруч з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, відкриваючи заплановану зустріч в Москві, атмосфера була рішуче “напруженою”, передають враження одного західного дипломата автори статті. “Здавалося, що Медведєв грається з iPad під час виступу Баррозу, хоча, за словами дипломата, він робив записи”, – відзначає видання.
Автори наводять думку колишнього заступника голови Центробанку РФ Сергія Алексашенка, який вважає, що пропозиція про податок на кіпрські вклади – “величезна помилка європейців”. “Це викликає недовіру до банківської системи по всій Європі, так що наступного разу скрізь, де вибухне криза, вкладники будуть виводити свої гроші з банків”.
Минуло майже 25 років з тих пір, як Михайло Горбачов закликав Росію і європейські країни працювати разом над будівництвом “єдиного європейського дому”. З часів розпаду СРСР зав’язалося безліч торгових і ділових зв’язків, проте досягнення в політичному та інституціональному співробітництві залишаються обмеженими, зазначається у статті.
“Путін вважає, що ринкова економіка, заснована на демократії західного зразка, занепала. Навіщо тоді намагатися досягти угоди [з Європою]? – поставив риторичне запитання Алексашенко і додав: – Це рішення щодо Кіпру – величезний, величезний подарунок для Путіна”.
Увага Путіна переключилася на реінтеграцію колишніх радянських республік в єдиний економічний простір або “Євразійський союз”, вважає директор Московського центру Карнегі Дмитро Тренін. Це б зміцнило можливості Росії домовлятися з Китаєм, з одного боку, і з Європою – з іншого.
Через тиждень після того, як ЄС і МВФ оголосили про свій план порятунку Кіпру, стає ясно, як мало уваги було приділено оцінці наслідків, пише Нік Батлер у блозі The Financial Times. Навіть якщо вони ніколи не будуть реалізовані, висунуті ідеї можуть змінити поведінку тих, хто має кошти в банках всієї Південної Європи. Крім того, можливі негативні наслідки для енергетичної безпеки Європи.
Реакція Росії на запропоноване оподаткування банківських вкладів виявилася гнівною. Невже ніхто не розумів, що значна частка російських грошей на Кіпрі належить людям, близьким до Кремля? – вигукує Батлер. У результаті через погано складений план було вбито новий клин між Європою і Росією, яка залишається для Європи найбільшим імпортером енергії.
Кіпрський міністр фінансів перебуває в Москві останні кілька днів, просячи про підтримку. На думку автора статті, підтримка в підсумку буде надана і матиме форму кредиту в обмін на великі частки в розробці газових родовищ на шельфі острова, а також у пов’язаних сферах бізнесу, таких як трубопроводи і скраплений природний газ.
У короткостроковій перспективі це може виглядати непогано, продовжує Батлер: надання 5-10 млрд євро усунуло б необхідність конфіскаційних заходів. Але в довгостроковій перспективі така угода посилить контроль Росії за енергопостачанням Європи.
Що розчаровує – так це те, що Європа вкотре не побачила довгострокових наслідків своїх короткострокових дій, підсумовує автор.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
