3315
Поганому танцюристу заважають... а що заважає бізнесу в Україні?
Всі ми знаємо, що заважає поганому танцюристу. А ось чи є така ж думка відносного того, що заважає інвестору, і інвестору хорошому, працювати в Україні? Якщо задати експертам питання про те, що відбувається в Україні з бізнесом, то можна почути майже одноголосно: Україні заважає корупція і відсутність бажання чесно вести бізнес. Саме такі слова звучали з вуст кожного іноземного представника, присутнього на вчорашній відкритій дискусії на тему інвестиційного та бізнес-клімату в Україні.
Так, заступник директора Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Грем Хатчисон прямим текстом заявив, що ЄБРР не фінансуватиме Україну, якщо корупція не буде подолана. “Нам потрібна стабільність в Україні. Однак ми бачимо зменшення кількості трансакцій… ЄБРР не зможе надавати підтримку Україні на тому ж рівні, як і зараз, якщо питання з корупцією не буде вирішено”, – заявив Хатчисон.
Також він розкритикував ідею створення в Україні фінансової поліції, і сказав, що владі слід створити замість цього службу бізнес-омбудсмена, який став би кимось на кшталт третейського судді у вирішенні суперечок між бізнесом і державою, адже зараз 90% суперечок вирішуються не на користь підприємців.
У свою чергу керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина зазначила, що зменшився приплив прямих іноземних інвестицій в економіку України. Більше того, якщо відняти від суми обсягу іноземних інвестицій, яка увійшла в економіку з Кіпру, то цей “струмочок” виявиться зовсім маленьким. І незважаючи на те, що відзначаються деякі формальні поліпшення – в рейтингу Doing Business-2013 Україна піднялася на 15 пунктів, реформи в Україні недостатньо системні і масштабні.
“Ми також відзначаємо такі явища, як підтримка певних секторів, створення і підтримка певних індустріальних парків, що саме по собі є свідченням досить серйозної зарегульованості економіки”, – сказала Волошина.
У відповідь на таку критику міністр доходів і зборів Олександр Клименко заявив, що не варто драматизувати ситуацію, і що Україна стоїть на правильному шляху. Також він зазначив, що вже через рік-два Україна увійде до сотні кращих країн за легкістю ведення бізнесу. І однією з позитивних змін, які Україні незабаром можуть допомогти, на його думку, має стати схвалення закону про контроль над трансферним ціноутворенням.
“Я вважаю, що це буде “лакмусовим папірцем” нашої свідомості… Я вважаю, що законопроект буде підтриманий Верховною Радою. Ймовірно буде дискусія, але це дуже правильно, тому що ми повинні роз’яснювати наші позиції. Ми звичайно ж врахували всі побажання бізнесу під час обговорення. А бізнес сьогодні досить активно показав, що він хоче виходу з “тіні”. Що великий бізнес дорожить своїми репутаційними дивідендами, для них вони набагато більш вигідні, ніж лавірування між поняттями “тінь” або мінімізація законодавства. Також ми відстоюємо інтереси держави, відповідно до яких точка прибутку і сплати податків повинна бути там, де розташовані виробничі потужності. Завдяки проходженню даного законопроекту весь бізнес побачив, що ми – стабільний і прогнозований партнер. Що ми не тільки пропонуємо, а й уміємо чути думку підприємця, який пропонує конструктивні зміни”, – заявив Клименко.
З Волошиною згоден і старший радник Альфа-банку Роман Шпек. “Пільги – ліквідація здорової конкуренції, надання необ’єктивних пільг одним не стимулює до сплати або виходу з тіні інших. Минулого року багато заяв, що це буде в основі Вашої роботи (міністра доходів і зборів Олександра Клименка, – ред.). Але ми може не все побачили… Влада занадто захопилася зниженням відсоткових ставок. Оперування тими чи іншими податками викликає більше запитань з боку кредиторів, позичальників та інвесторів”, – зазначив він. На такі слова Клименко відповів, що пільги незабаром будуть переглянуті, і що це питання контролюється міністерством.
У свою чергу президент Українського союзу промисловців і підприємців та депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах позначив, що пільги – це лише стимули для українського виробника, які практикують й інші країни, а також сказав, що Україні треба системно і високопрофесійно працювати над вирішенням питань, які є причиною низької ділової активності в Україні.
“За результатами 2012 року обсяг чистих прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну, склав близько 4,1 мільярда доларів, з яких 3,9 мільярда складають інвестиції з Кіпру. Це дуже тривожні сигнали для України в контексті ефективної реалізації задекларованих урядом реформ. Так, безумовно, позитивні моменти є. Це і зменшення кількості податкових платежів з 135 до 28, і впровадження електронного виду звітності, і поступове вирішення проблеми відшкодування від’ємного сальдо ПДВ, і зниження ставок податків тощо. Але виникає питання: чому на тлі цих позитивних досягнень, результат не дуже бажаний? Проблемою номер один для приватних власників сьогодні є низький рівень захисту їхніх прав в Україні. Інвестори вже прямим текстом нам говорять, що вони в змозі адаптуватися до високих ставок податків, але приватний капітал ніколи не піде працювати в ту країну, яка не буде гарантувати захист їх прав та інтересів за принципом верховенства права і рівності всіх перед законом. Ось над чим треба посилено працювати”, – зазначив він.
Бажання не збігаються з можливостями
Посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський також висловив свою думку щодо того, чому в Україні так йдуть справи з інвестуванням. За його словами, Європейський інвестиційний банк реалізує тільки шосту частину з усіх підписаних контрактів з Україною, і головна проблема – у відсутності в української сторони бажання або волі скористатися цими можливостями.
Він також зазначив, що в деякій мірі виправити цю ситуацію може угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка планується до підписання в кінці листопада 2013 року. “Ця угода – набір правил, покликаних створити рівні умови, за яких економіка України розвиватиметься за рахунок зовнішніх і внутрішніх інвестицій, дасть більше можливостей”, – підкреслив Томбінський.
Також він сказав, що сьогодні потрібно подивитися, яким чином найкраще модернізувати Україну, і підкреслив, що ті методи, які Україна пропонує ЄС, є кращими, ніж те, що країна використовувала за всі роки незалежності. “Я вважаю, що інструментарій Євросоюзу, ось цей набір інструментів, який зможе використовувати Україна, він буде більш корисним для України, ніж те, що вона використовувала за минулі двадцять років. І давайте думати в перспективі наступних 20 років і про використання українського потенціалу”, – додав Томбінський.
У свою чергу президент Американської торговельної палати в Україні Хорхе Зукоскі зазначив, що платформа для реформ в Україні дуже непогана, і зокрема багато позитивних речей відбулося в законодавчій базі.
“Дуже важливе питання – проблема прав власності. США чекають належного введення того законодавства, яке вже написано – Україна має чи не найкраще законодавство щодо захисту прав інтелектуальної власності в світі. Але воно не реалізовується належним чином. Через відсутність належного захисту прав інтелектуальної власності в Україні зменшуються можливості і бажання українських компаній розробляти технології високого рівня, тому що вони не впевнені, що їх права будуть захищені. Я вважаю, що це проблема для іноземних компаній, але ще більше – для самої України. Потрібно відійти від економіки експортних товарів до більш технологічної економіки”, – зазначив Зукоскі.
А тим часом…
За результатами дослідження “Пульс ділового життя: порівняльний аналіз 10 основних ризиків і можливостей в 2013 і наступних роках”, підготовленого фахівцями компанії Ernst & Young, українські компанії перестали чекати підйому економіки і зосередилися на оптимізації бізнесу за рахунок зниження витрат і підвищення ефективності. “У 2013 році як основний ризик компанії визначили ціновий тиск, при цьому керівництво сьогодні визнає необхідність пошуку нових способів забезпечення прибутковості у відповідь на скорочення ринків розвинених країн. Так, в пошуку нових можливостей компанії звертаються до інновацій і ринків, які швидко зростають. З 2011 року ситуація змінилася: тоді компанії були стурбовані, в першу чергу, ризиками, пов’язаними з недотримання законодавства, а найбільші можливості відкривалися за рахунок успішної реалізації стратегії операційної діяльності”, – зазначають фахівці.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
