4000
Експерти сумніваються, що влада піде на обіцяне зниження податку на зарплати
Кабмін розробив законопроект, яким пропонується знизити ставку єдиного соціального внеску (ЄСВ) з 34,7-49,7 до 15% і розширити шкалу прогресивного податку на доходи фізичних осіб із зниженням мінімальної ставки до 10% в лютому-березні. “З метою ліквідації умов для існування тіньового сектора економіки і перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян планується зниження нарахувань на фонд оплати праці шляхом суттєвого зниження ставки єдиного соцвнеску”, – пояснив значення документа перший віце-прем’єр Сергій Арбузов.
Якщо чиновники дійсно зважаться на цей крок, це буде справжній прорив в податковому законодавстві України. Адже зараз ставка ЄСВ, яку сплачує роботодавець, становить від 34,7% до 49,7% залежно від класу професійного ризику виробництва. Крім того, ще від 2,6% до 3,6% утримується безпосередньо із працівника. Іншими словами, близько 40% заробітної плати йде на різні податкові відрахування.
Знизити навантаження
Поки дану ініціативу чиновників в податковій інспекції не коментують. Але у відомстві наголошують – податкова служба активно працює над поліпшенням ділового клімату. Адже саме податковий тягар, в першу чергу, позначається на комфортності ведення бізнесу в нашій країні. Так, за даними останнього дослідження PricewaterhouseCoopers, зараз рівень податкового навантаження на підприємство в Україні становить 55% від валового доходу, що значно вище, ніж середній показник регіону – 41%.
З цих 55% в Україні 43% – податок на зарплату і соціальні відрахування. “Це великий тиск на підприємства, саме тому багато бізнесменів ведуть сірі розрахунки та практикують виплати зарплат у конвертах. Наприклад, на нашому підприємстві ті, хто влаштований не офіційно – отримують п’ять тисяч гривень, ті, хто в штаті і все оформлено по білій – 4,5 тисячі гривень”, – розповіла ТСН.ua Галина М., бухгалтер однієї зі столичних клінінгових компаній.
З нею солідарна Марія Семикоз, експерт аналітичного агентства Мамай-Інститут. На її думку, саме високі податки є однією з вагомих причин, яка заважає вітчизняним роботодавцям збільшувати зарплати населенню.
Також, за даними PricewaterhouseCoopers, в Україні є й складності з процедурою сплати податків. У середньому, українській компанії необхідно близько 500 годин у році на те, щоб виконати всі вимоги Податкової. Це є найгіршим показником в Центральній Азії та Східній Європі. У сусідній Росії, наприклад, на це йде майже 180 годин на рік, майже втричі менше. У країнах ЄС цей показник менший в 3-4 рази.
На такі цифри давно звертає увагу України і ЄБРР. І в діалозі з цією фінансовою організацією українські чиновники неодноразово підкреслювали свою готовність покращувати діловий клімат країни. “Ми ставимо перед собою мету значно поліпшити діловий клімат і забезпечити рівні конкурентні умови в нашій країні, знизити адміністративний тиск на бізнес. Сьогодні весь фінансовий блок держави працює в єдиному просторі. У нас є і ресурси, і час для повноцінної імплементації заявлених реформ”, – говорить Олександр Клименко, міністр доходів і зборів України.
Аналогічної думки дотримується і головний ідеолог “зарплатного” законопроекту. “Основна мета (законопроекту – прим. ред.) – ліквідація всіх можливих умов, створених для роботи тіньового сектора економіки і перенесення оплати податків на більш платоспроможну категорію суспільства, зниження податків на фонд оплати праці шляхом зниженої ставки на соціальний внесок”, – пояснює Сергій Арбузов.
Бюджетний недобір?
Наскільки реальними є плани уряду? У провладній партії запевняють, що це можливо буде здійснити вже в першому півріччі цього року. Скептики та опозиціонери вважають, що на таке реформування знадобиться, у кращому випадку, не менше року.
“Знизити адміністративне навантаження, і в тому числі зарплатний податок, в Україні обіцяють вже років сім, але поки жодних кроків у цьому напрямку так і не було зроблено. Які б сили не прийшли до влади, вони розуміють – знизивши податкове навантаження, в перші роки не вдасться наповнювати держбюджет, адже митні і податкові збори є ключовим джерелом його наповнення”, – говорить Максим Каверін, експерт і податковий консультант.
Тим не менш, співрозмовник ТСН.ua визнає, – в довгостроковій перспективі такі заходи позитивно позначаться, як і на веденні бізнесу, так і на податкових надходженнях. “Усвідомивши, що податків потрібно платити менше, бізнесмени охочіше будуть виводити свій бізнес із тіні. Він буде ставати легальним, а це означає, що відбудеться кількісне збільшення надходжень до бюджету. Більше людей займеться бізнесом”, – вважає Каверін.
За оцінками експертів, зараз до 80% дрібного і середнього бізнесу працюють в тіні. “Як правило, всі мінімізують податкове навантаження. Більшість операцій проводять в тіні, це дозволяє хоча б якось триматися бізнесу на плаву. Мій колишній начальник недавно підрахував – у нього невелика фірма, – якби він п’ять років платив усі податки – віддав би державі понад 70 тисяч доларів. При цьому річний оборот компанії у нього всього близько 50 тисяч. Але якщо б податкове навантаження було б меншим – він би із задоволенням працював по білій схемі. Так спокійніше, це як мінімум”, – говорить Галина М., бухгалтер.
Сергій Арбузов вважає, що джерелом компенсації недонадходжень може стати ревізія неефективних податкових пільг, здійснення більш щільного контролю за трансферним ціноутворенням. Посприяє “компенсації” і результат боротьби з тіньовим сектором економіки.
Теоретично, такі заходи також можуть в найближчому майбутньому збільшити зарплати українців як мінімум на 15%, поліпшити загальні економічні показники і створити більше робочих місць. Однак для реалізації таких планів чиновників знадобиться ніяк не менше трьох років, політична воля і “бюджетний” резерв. Поки цими трьома важливими складовими успіху уряд не володіє. Ризик, що цей законопроект так і залишиться на столах чиновників, досить великий.
А як у них?
У країнах ЄС також високі податки. У тому числі і на зарплату. Так, сьогодні в Німеччині на зарплату тисне податок 30%, а у Швеції, країні з одними з найвищих податків у світі, – 46%. В середньому, податкове навантаження в країнах ЄС перевищує 30%.
Але там це компенсується різними бонусами: безкоштовною медициною і якісною освітою (у Швеції, наприклад). Різними автоматичними фінансовими заліками: так, у Фінляндії частина зарплатних податків може йти на погашення відсотків з іпотеки. Високою і стабільною пенсією – в Австрії, Франції та Німеччини.
Світлана Єрьоміна
За матеріалами: ТСН
Поділитися новиною
