221
Заповіт
Заповіт (лат. testamentum) – акт односторонньої волі, що визначає долю цивільних правовідносин особи на випадок її смерті.
Заповіт має бути складений у письмовій формі та засвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою законною особою. Будь-яка людина може складати заповіт необмежену кількість разів, при цьому, з хронологічної точки зору, кожен новий заповіт автоматично анулює всі попередні заповіти, і заповідач не зобов’язаний повідомляти осіб, які засвідчували попередні заповіти, про новий заповіт. На цій нормі зав’язаний сюжет цілого ряду класичних детективів.
Заповіт може бути оскаржений, якщо він ущемляє інтереси непрацездатних родичів померлого. Такі родичі часто мають право на обов’язкову частку у спадщині, яка не скасовується заповітом.
Не має юридичної сили заповіт, залишений недієздатною особою.
Не має юридичної сили заповіт, залишений недієздатною особою.
Прийняття майна, належного за заповітом, називається спадкуванням. Іноді вступ до спадкування супроводжується, відповідно до заповіту, виконанням деяких додаткових умов – модусу.
При підготовці словника використовувалася інформація з відкритих джерел в інтернеті
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Більше сімей зможуть отримати базову соціальну допомогу: розпочався новий етап проєкту
Долар досяг тримісячного максимуму — Reuters
У Києві бухгалтерку викрили на крадіжці 8,5 млн грн з рахунків фірми
Банківські рахунки та персональні дані: що хакери викрали в Польщі у тисяч громадян
У Швейцарії з 1 листопада діють суворіші правила для українських біженців: кого можуть депортувати
День фінансів: спільні картки в monobank, бронювання чоловіків у розшуку ТЦК, безкоштовні поїздки до 3000 км
