4838
Європейські банки йдуть з України. Хто від цього програє?
Наш ринок вже покинули Home Credit Group, Societe Generale, Volksbank, Commerzbank і SEB. Нещодавно від своєї української “дочки” позбувся Erste Bank. Деякі інші іноземні групи, хоча і не йдуть зовсім, згортають роздріб.
Як відтік іноземного капіталу вплине на банківську систему? Відхід іноземних банків – досить рідкісне явище в світовій практиці. Тому академічних досліджень на цю тему немає. Добре вивчено тільки вплив припливу іноземного капіталу на банківську систему країни, що приймає. Це дозволяє розглянути проблему за допомогою «аргументів від протилежного».
Заступник директора відділу наукових досліджень МВФ Стійн Классенс використовує в своїх свіжих роботах нову базу даних, в якій містяться відомості щодо динаміки банківського сектора в 137 країнах з 1996 по 2010 рік. За цей період присутність іноземних банків майже по всьому світу значно зросла. Частка іноземного капіталу в банківських системах розвинених країн досягає приблизно 20%, ринків, що розвиваються – близько 50%, а в окремих випадках і більше 80%.
У країнах, що розвиваються, іноземні та місцеві банки мають схоже співвідношення позикових коштів і власного капіталу, але різні рівні достатності основного капіталу: 22% – в іноземних банків, 18% – у місцевих. В іноземних банків нижчий рівень резервів під безнадійні борги (2% активів проти 3% у місцевих банків). Ці дані вказують на те, що іноземні банки поводять себе більш консервативно.
До кризи дослідники вважали, що переваги присутності іноземного капіталу значно переважують недоліки. Вважалося, що іноземні банки сприяють конкуренції і фінансовій стабільності, полегшують доступ до позикових ресурсів і стимулюють ефективність своїх позичальників. Зокрема, дослідження 319 банків в країнах Східної Європи та Центральної Азії показало, що активна участь іноземних банків асоціюється з нижчими рівнями відсоткових ставок, прибутку і непроцентного доходу, що не може не радувати позичальників і споживачів інших банківських послуг.
Іноземні банки частіше пропонують нові, більш різноманітні продукти і ширше застосовують сучасні технології. Наприклад, в Мексиці в середині 2000-х невеликі іноземні банки із загальною часткою ринку 4% займали третину ринку фінансових деривативів. Майже всі вони мали тільки один офіс в Мехіко, але пропонували великим корпоративним клієнтам широкий спектр продуктів, адаптованих під їхні потреби.
Іноземні банки також часто стають каталізаторами реформ, стимулюють уряди вдосконалювати регулювання і робити його більш прозорим.
Теоретично іноземці можуть відбирати у місцевих банків кращих клієнтів, негативно впливаючи на доступність фінансових ресурсів. Реакцією місцевих гравців на погіршення якості кредитних портфелів може стати їх непропорційне скорочення.
Правда, недавнє дослідження, що використовує дані 13 країн Східної Європи, включаючи Україну, не підтверджує цю точку зору. На новому для себе ринку іноземні банки частіше встановлюють відносини з молодими і зростаючими фірмами, а не просто переманюють кращих корпоративних клієнтів зі стійкою репутацією. Єдина група позичальників, з якою іноземні банки намагаються не працювати, – це державні підприємства.
Присутність іноземного капіталу може стати і загрозою: проблеми материнського банку позначаються і на діяльності «дочок». Економісти Європейського центрального банку і Тілбурзького університету з’ясували, що під час останньої європейської кризи іноземні банки більше, ніж місцеві, скоротили кредитування у країнах з економікою, що розвивається. З іншого боку, глобальні банки допомагають «дочкам» і філіям, що зазнають фінансових труднощів.
Словом, відхід іноземних банків – погана новина для українських громадян і компаній. Ефективність банківської системи впаде, а з нею і темпи економічного зростання.
Олеся Верченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
