3052
Google: Боротися з піратством немає сенсу - воно нікуди не дінеться
Раніше правовласники видаляли піратське відео, а тепер стали на ньому заробляти
Про український ринок онлайнового відео, піратство і монетизацію контенту розповідає Дмитро Шоломко, голова представництва Google в Україні.
– Чи можна виділити характерні риси «портрета» українського глядача відеоконтенту?
Дмитро Шоломко: Специфіка українського онлайн-глядача в тому, що для нього сама технологія онлайн-відео нова, вона ще не стала масовою. Наприклад, мої європейські колеги відзначили той факт, що українці дивляться в інтернеті рекламу. По телевізору майже не дивляться – всього відсотків 20%, а в онлайн – дивляться активно. Маю на увазі вірусні ролики, production-продукти і т. д. Це дуже дивна ситуація. В Європі перше місце посідають музичні кліпи, а у нас – реклама, ну і ще розважальне відео.
Ще один аспект, який відрізняє наших глядачів: у нас ще існує «прайм-тайм». В Україні телебачення все ще дивляться по вечорах, а в Європі це поняття вже розмилося, оскільки, за останніми даними, в Європі в онлайн-відео вже більше переглядів, ніж у ТБ. Українцям ще потрібен час, щоб досягти такого рівня перегляду відео в інтернеті, адже технологія представлена всього кілька років.
– Якщо говорити про структуру відео, що переглядається онлайн, можна визначити його жанрову приналежність?
Д. Ш.: Уподобання у традиційних ТБ-глядачів і онлайн-глядачів різні. Зрозуміло, що такі категорії, як фільми і новини все ще залишаються за телебаченням, але музику більше глядачів дивиться в інтернеті. Онлайн-аудиторія спортивних та ігрових шоу теж скоро зрівняється з телевізійною.
Д. Ш.: До моменту, поки в Україні не запустився офіційно YouTube, фактично не існувало механізмів, які б стимулювали вітчизняних виробників відеоматеріалу. Були хіба що ентузіасти, які створювали відеоконтент заради творчості, а не заради заробітку. Але, по-моєму, професійний контент без грошей неможливий.
Інша справа – проекти, створювані ТВ-каналами на комерційній основі. В даному випадку інтернет використовується як майданчик для показу розширених версій своїх продуктів.
Я вважаю, що наші виробники контенту дуже активні і талановиті. Можна сміливо говорити про те, що серед українців є світові зірки YouTube, наприклад, Ксенія Симонова. Хороший приклад якісного українського контенту, створеного для онлайн-перегляду – проект Святослава Вакарчука «Брюссель».
Д. Ш.: З недавніх пір у нас з’явилася можливість легально ділити наш дохід від показу реклами з виробниками тих відеороликів, на яких ця реклама транслюється. В даний момент працює схема винагороди, порівнянна з системою Google AdSense, але оптимізована саме для відеоконтенту.
Д. Ш.: Навіть до офіційної презентації YouTube в Україні у нас були включені всі механізми захисту авторських прав. Скарги від правовласників приймалися, ми на них реагували.
Сьогодні власники авторських прав можуть не просто видаляти несанкціонований контент, але і монетизувати його. Іншими словами, правовласник може дозволяти показ реклами на піратських відео, дохід від якої буде йти не тому, хто завантажив ролик, а в скарбничку правовласника. Це цікава ситуація, але вона допомагає згладжувати суперечки, пов’язані з інтелектуальною власністю. Адже боротися з піратством немає сенсу – воно нікуди не дінеться. А така модель допоможе авторам або правовласникам отримати компенсацію.
– Нерідкісні ситуації, коли домашнє відео, в якому на тлі звучить радіо, автоматично позначається як таке, що порушує чиїсь права. При цьому в автора відео не було намірів викладати піратський контент, але, фактично, він виявився обвинуваченим…
Д. Ш.: Правовласники використовують систему ідентифікації, щоб виявляти свій контент на YouTube і керувати його використанням. Вони надсилають нам файли, які автоматично порівнюються з новими відео, що завантажуються на YouTube. Якщо між вашим роликом і матеріалами в базі даних виявляється збіг, то відносно вашого відео правовласником можуть бути зроблені певні дії – дозволити показ або заборонити, видалити відео, зажадати компенсацію, а може ввімкнути монетизацію.
Ми надаємо механізм прямого контакту між «порушником» і правовласником – можна листуватися всередині системи і вирішувати ці конфлікти. У таких випадках наші модератори працюють як посередники. Механізм арбітражу працює досить ефективно. Наш обов’язок, як майданчика, забезпечити захист прав усіх учасників.
– Як цей алгоритм встановлює факт злого умислу?
Д. Ш.: Алгоритм факт злого умислу не встановлює. Завдання алгоритму – повідомити правовласнику, і якщо той вважатиме, що мав місце злий умисел, то він має право застосувати якусь дію. Визначення злого умислу – в руках правовласника. Ми всього лише платформа, але ми не можемо виступати механізмом покарання або механізмом ухвалення рішення.
Д. Ш.: Мені б хотілося, що б так сталося. Але не все залежить від наявності або відсутності умов або інструментарію. Далі – справа за бажанням людей, за їх креативністю та ентузіазмом.
Звичайно, ми регулярно ведемо переговори з авторами оригінального контенту та будемо намагатися збільшувати кількість цікавих роликів з України. Це наша мета на наступний рік. Всі кошти є, і кількість відеокамер на душу населення в нашій країні чимала.
Кирило Князєв
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
