3676
Коло замкнулося
Учорашнє засідання Кабміну могло б стати переломним для України 2013 і 2014 років. Міністри повинні були обговорити і схвалити державну програму активізації економіки, орієнтовану на прискорений ріст. Її розробниками нібито проаналізована нинішня ситуація, визначені головні проблеми, що стримують розвиток, і пріоритетні напрямки реалізації економічної політики, складено план заходів, які повинні забезпечити виконання програми. Серед основних її напрямків – підвищення конкурентоспроможності економіки; поліпшення інвестиційних умов; підтримка національного товаровиробника; реалізація політики імпортозаміщення. Важливим завданнями програми її автори називають початок широкої модернізації промисловості. Інструментом для цього має стати державний банк розвитку (банк першого рівня). Він буде забезпечувати фінансовими ресурсами комерційні банки, які, в свою чергу, будуть видавати довгострокові кредити на модернізацію реального сектору економіки.
Однак поки що перелому не відбулося. Схоже, напередодні програму визнали недостатньо підготовленою. Зокрема, суттєві зміни у неї запропонував внести УСПП та інші бізнес-організації. Та й сам Кабмін, судячи зі вступного слова на вчорашньому засіданні прем’єр-міністра Миколи Азарова, вирішив дещо змінити пріоритети, зробивши наголос на розвитку сфери високих технологій, зокрема IТ. Але, як видається, головна причина перенесення розгляду програми активізації на два тижні зовсім інша. (Як сказало «Дню» джерело в Кабміні, 27 лютого з цього питання відбудеться розширене засідання за участю Президента України). Думаємо, уряд узяв тайм-аут у цьому питанні головним чином тому, що фінансування заходів програми, за задумом її розробників, повинно було б здійснюватися відповідно до бюджетних призначень, визначених у Державному бюджеті України на 2013 рік. Чи витягне головний кошторис країни такі грандіозні завдання? Навіть народні депутати Партії регіонів, зокрема Анатолій Кінах, визнають, що вже за підсумками першого кварталу в бюджет, «ухвалений поспішно», буде необхідно вносити корективи.
Автори «активізації», зазначає економіст, колишній державний секретар Кабміну Віктор Лисицький, «не бачать, як наша нація розчиняється в навколишньому світі, утішаючи себе нашими черепашачими темпами росту». «Яка ж тоді цінність даного документа?» – запитує економіст і наводить дані суднобудівної галузі, яку вкотре записали в розряд пріоритетних. У коментарі УНІАН він, зокрема, зазначає, що у вересні минулого року парламент схвалив закон «Про здійснення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної галузі». Минуло п’ять місяців, а він досі не діє, підкреслює Лисицький. Та й «активізація», за словами експерта, відповідні кроки не передбачає. Між тим, на думку глави уряду Миколи Азарова, ця програма буде відповіддю України на проблеми, що існують у світовій економіці. Чи не забагато оптимізму викликають у прем’єра власні рішення?
Сприймають документ без ентузіазму й інші представники реальної економіки. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов називає програму уряду «ніякою», тому що в ній немає жодної конкретики. Він, зокрема, запитує, як буде вирішуватися на практиці питання імпортозаміщення, і зазначає, що програма не дає на це відповіді і в цьому напрямку в Україні взагалі нічого не робилося і, очевидно, робитиметься не буде – негативне сальдо зовнішньої торгівлі, на його думку, і далі зростатиме. А заводи, які змушені платити податок на прибуток, ще його не отримавши, на думку Голубова, будуть закриватися, тому що власникам легше просто утримувати певну кількість людей, які не працюють, ніж платити податки наперед. «Хіміки зупиняться вже в травні-червні», – прогнозує Голубов.
Аналогічні проблеми існують і в інших галузях промисловості. «Без металобрухту сталі не буває», – підкреслює значимість підприємств Асоціації «Уавтормет» її генеральний директор Микола Тарапур. Він наполягає на тому, що промислова політика в Україні зовсім позбавлена логіки. Він наводить приклад, пов’язаний з експортом металобрухту. Фахівця не дивує, що в часи гарного попиту на український метал вивіз металобрухту обмежувався, щоб створити кращі умови для вітчизняних металургів. Але чому експорт цієї сировини повністю заблокований зараз, коли українська металургія його не дуже потребує й існує гостра необхідність нарощувати експортні надходження в бюджет? Спеціаліст вітає відновлення Міністерства промислової політики, але побоюється, що, як і минулого разу, коли міністерство закривали, столи з одного на інше місце будуть тягати занадто довго, тоді коли підприємства і далі не матимуть ресурсів для розвитку.
Проблема ресурсів дійсно сьогодні мало не найголовніша. «День» запитав у Анатолія Кінаха, чи зможе програма активації економіки виконати покладені на неї завдання в умовах нинішньої бюджетної ситуації, якщо практично не матиме ресурсів? «Без програми з Міжнародним валютним фондом» ми з кризою не впораємося, – сказав народний депутат, – вона повинна бути відновлена. Але, в першу чергу, нам необхідно відновлювати власне, внутрішнє виробництво. А ресурсна база, згідно з нашими пропозиціями до програми, повинна бути створена значною мірою за рахунок державно-приватного партнерства. Тому що в бюджеті відповідних ресурсів немає».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
