2744
Три проблеми сільського господарства України
— Аграрний ринок
Статистичні дані, надані 4 лютого Міністерством аграрної політики і продовольства України, вселяють оптимізм. 97% (7,8 млн га) посівів озимих зернових культур проросли. Лише на 0,7 млн га (8,6%) вони рідкісні і слабкі. У відомстві впевнені: ймовірність зібрати гарний урожай в 2013 році достатньо велика.
«Ми прогнозуємо зростання врожаю на 20% до минулого року», – сказав міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. Причини, які можуть поставити хрест на планах уряду, традиційні: несприятливі погодні умови, деградація ґрунтів і висока собівартість виробництва сільськогосподарської продукції. «Рік врожаю – чотири роки рятує», – аксіома, яка понад століття характеризувала продуктивність сільського господарства, застаріла. Зараз спроможність аграріїв залежить винятково від їх здатності домагатися максимальної продуктивності з гектара орної площі та вміння заповнити виробничі витрати.
У числі факторів, які можуть суттєво зашкодити посівам, агрономи Сходу та Півдня України називають несприятливі погодні умови. «Кліматичний пояс змістився приблизно на 145 км. Херсон зараз знаходиться на рівні Криму, а Кіровоградська область опинилася на місці Херсона», – вважає головний агроном ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» (Херсонська область) Сергій Іванович Ляшенко. За його словами, проблема полягає не в коливанні температур, а в різкості їх перепадів. Вихід із ситуації він бачить у відновленні державної програми зрошення. «Закладка колоса проходить на ранніх етапах розвитку рослини і багато в чому залежить від того, скільки внесено добрив, поживних речовин, чи було достатньо вологи. На Півдні є величезний масив води – Каховське водосховище, а через 10 метрів лежить безплідна пустеля», – зазначив Ляшенко.
Опитування профільних науково-дослідних інститутів (НДІ) показало, що вітчизняна наука інформована про проблеми сільського господарства і готова запропонувати рішення. «У фітотронах Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесло були змодельовані різні стресові ситуації для рослин. Задавалися температурний режим, вологість, водопостачання, інтенсивність сонячної радіації. Підсумком роботи стала технологія, здатна допомогти культурам адаптуватися до метеостресів», – сказав Едуард Григорович Дегодюк, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Європейської академії природничих наук. Співробітниками інституту було розроблено механізм управління донорно-акцепторними зв’язками в клітині рослини. «Нам вдалося комплексно оптимізувати біологічні системи рослини, підвищити фотосинтез.
Після обробки насіння або паростків по вегетації навіть різкі коливання температур не можуть пошкодити листя і процес плодоношення. Клітинні стінки стають міцними. Вони не тріскають. З клітин не виділяються вуглеводи. На листі не з’являється грибок», – сказав старший науковий співробітник, Володимир Валентинович Сорокін. На думку самих учених, технологія – не панацея від усіх хвороб і не спосіб замінити селекцію. «Створене комплексне мінеральне добриво з адаптогенними властивостями найбільш повно виявляє їх лише в посушливих умовах. В інших випадках надбавка до урожаю становить від 15 до 32%, залежно від типу культур», – уточнив Володимир Валентинович Сорокін.
Аграрії Західних, Центральних та Північних областей України вважають погодні умови сприятливими. Збільшення середньомісячної температури дало можливість вирощувати нові, для цієї місцевості, культури. «На Півночі України раніше не сіяли кукурудзу на зерно, тепер вона там є, і площі зростають з року в рік», – сказав генеральний директор консалтингового агентства “Украгроконсалт” Сергій Феофілов. Нові можливості руйнують багаторічні технології сівозміни. Рослини, що брали участь у циклі, за останнє десятиліття перестали користуватися попитом. «Зараз сівозміна в дечому спрощена. Там, де беззмінно вирощуються просапні культури, соняшник або кукурудза, ґрунт виснажується», – сказав Василь Петрович Болехівський, головний агроном компанії ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Львівська область).
У Національному науковому центрі «Інститут землеробства НААН» розроблена система поновлюваного землеробства. Одним з її елементів є використання вторинної продукції рослинництва. «Земля ніколи не пропаде при правильному і дбайливому догляді. Родючість ґрунту можна повернути, використовуючи підручні засоби», – впевнений Едуард Григорович Дегодюк.
Він пропонує вносити на поля солому злакових культур, стебла кукурудзи і соняшнику в подрібненому вигляді: «На кожну тонну подрібненої соломи потрібно додати по 10 – 12 кг мінерального азоту. Переорати і до весни суміш, що утворилася, буде відповідати 30 – 40 тоннам підстилкового гною. Азот можна отримати з зелених добрив (сідеритів) або за допомогою азотофіксуючої бактерії. В Україні багато таких резервів. Ними потрібно правильно скористатися. Але хто слухає науку…», – зазначив Едуард Григорович Дегодюк.
Инвестиційний центр інтелектуальної власності
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
