7106
Німеччина вивозить свій золотий запас із Франції і США. Що це означає?
Німецьке золото переїжджає. Вперше з того моменту, коли офіційні операції c золотом стали прозорішими, Бундесбанк повідомив, що значна частина золотого запасу Німеччини повернеться додому із Франції та США. На перший погляд, це внутрішня кухня німецького центробанку і нічого більше. Але чому ця подія відбулася саме зараз?
Можливі мотиви
За однією з версій, німецькі політики вважають все більш імовірним сценарій «кожен сам за себе», і золото Німеччини лише тоді буде чогось вартим, якщо воно опиниться під охороною німецької поліції.
Втім, ця версія притягнута за вуха. Якщо Німеччина, Франція і США повністю втратять взаємну фінансову довіру, то нам доведеться думати не про те, де зберігається чийсь золотий запас, а вирішувати значно серйозніші проблеми. У міжнародній торгівлі наступить колапс, а у найбільших світових компаній виникнуть великі труднощі зі збутом. Те, що країна зберігає золото у себе, а не в підвалах Федерального резервного банку Нью-Йорка, нічого не змінило б у такій ситуації.
А може, Німеччина побоюється, що її золото конфіскують або піддадуть іншим санкціям, як це іноді трапляється з країнами-вигнанцями? Ця версія теж малопереконлива. Іран і Венесуела ґрунтовно потрудилися над тим, щоб стати паріями на міжнародній арені. Навпаки, Німеччина – оплот світової демократії, і в цьому сенсі нічого не зміниться.
Можливо, керівники центрального банку Німеччини передбачають послаблення позицій долара на світових ринках і готуються до такого повороту подій? У цьому є раціональне зерно, якщо врахувати, що в майбутньому долар втрачатиме позиції як резервний актив і «тиха гавань». У 1948 році валютні резерви в доларах (в першу чергу резерви центральних банків) становили близько 2% ВВП США. Сьогодні вони досягли щонайменше 15%, а за деякими оцінками – і 30% американського ВВП.
Більша частина цих резервів накопичена завдяки зростанню добробуту і профіциту рахунку поточних операцій в країнах із середніми доходами. Якщо ви експортуєте більше, ніж імпортуєте, то зобов’язання інших країн перед вами накопичуються, і вам потрібно вирішити, в якій формі тримати ці зобов’язання.
У світі накопичені величезні доларові активи, так що більша диверсифікація інвестиційних портфелів в найближчі роки нікого не здивує. Значно активніше сьогодні обговорюють зростаючу міжнародну роль юаня.
У світі накопичені величезні доларові активи, так що більша диверсифікація інвестиційних портфелів в найближчі роки нікого не здивує. Значно активніше сьогодні обговорюють зростаючу міжнародну роль юаня.
Відволікаючий маневр
Але повернення німецького золота в Німеччину навряд чи допоможе вирішити цю проблему. Значно ефективніше було б повернути довіру до євро, переконавши інвесторів, що у спільної європейської валюти – блискуче майбутнє, оскільки її підтримує більш сильний валютний, фіскальний, фінансовий і політичний союз. Але в цьому контексті фізичне місцезнаходження золота не має ніякого значення.
Таке враження, ніби німецька політична еліта вважає, що вона повернулася в епоху золотого стандарту. Але навіть тоді мала значення кількість приналежного вам золота, а не місце його зберігання.
Більше тривожить політизація роботи центральних банків. Політичні лідери Німеччини все менше довіряють Європейському центральному банку і від випадку до випадку критикують грошово-кредитну політику Федерального резерву США.
Більше тривожить політизація роботи центральних банків. Політичні лідери Німеччини все менше довіряють Європейському центральному банку і від випадку до випадку критикують грошово-кредитну політику Федерального резерву США.
Головне, що їх турбує, це загроза інфляції. Причому мова йде не про інфляцію як таку, тобто не про стрибок цін в цьому або наступному році. Вони побоюються, що центральні банки занадто пізно відреагують на наближення інфляції, що призведе до стрімкого зростання інфляційних очікувань.
Але переміщення золота не стримає інфляцію і не змінить політику центральних банків. Зв’язок між валютами і золотом був назавжди розірваний в 1971 році, коли президент США Річард Ніксон позбавив центральні банки можливості конвертувати долари в золото. З тих пір світові валюти не забезпечені ні золотом, ні якимось іншим фізичним еквівалентом. Така валютна система може бути успішною тільки до тих пір, поки центральний банк тримає інфляцію під контролем.
Словом, німецькі політики страждають серйозними ілюзіями щодо важливості золота і наслідків його переміщення. Але вони абсолютно праві, коли висловлюють занепокоєння політикою ЄЦБ: беззастережна підтримка урядів єврозони навряд чи зробить одержувачів допомоги більш обачними. Існує реальна загроза того, що в результаті такої політики інфляція вийде з-під контролю.
Перенесення золота в Німеччину – відволікаючий маневр. Але її стурбованість діями ЄЦБ цілком справедлива.
Саймон Джонсон
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
