16153
Що якщо ревальвувати курс гривні до 4,35 грн?
— Валюта
Індекс БігМака – це дійсно дуже цікавий винахід журналу Economist. Хоча ці БігМаки не можуть замінити сало з чорним хлібом, але результати порівняння вартості цього американського бутерброда досить-таки цікаві і пізнавальні. Ціни БігМака – це багато в чому орієнтир того, наскільки рівень життя в Україні відрізняється від рівня життя в США. З низкою застережень і умовностей. Але насправді це дуже гарний привід для дискусій на вічну тему: “Де живеться краще і чому ми живемо погано?”
А що якщо дійсно ревальвувати курс гривні до 4,35 грн, як рекомендує нам Індекс БігМака? Чому українці повинні жити гірше від американців? Хто виграє і програє від цієї ревальвації гривні?
Завищений курс гривні – це, перш за все, “подарунок” нашим експортерам. Про це вже писали і не один раз, але повторимо цю просту істину. Наш головний експорт – це метал, але так як цей метал виробляється на старому і не енергоефективному обладнанні, то собівартість його виходить дуже високою. Для того щоб знизити цю собівартість і запускається механізм девальвації гривні. Тоді високий курс долар/гривня робить собівартість у гривні не такою вже й високою. У результаті, наші українські олігархи можуть експортувати метал за кордон. Якщо ж курс долара зробити 4,35 дол, то це покаже реальну неефективність нашої металургії і призведе до збитків наших олігархів. Але хіба можна це дозволити, щоб наші найбільші і найулюбленіші компанії зазнавали збитків? Тому чим вищий курс долара, тим краще. Не дивно, що коли ціни на метал на світовому ринку впали, розмови про необхідність девальвації гривні почали просто зашкалювати в ЗМІ від різного роду експертів і аналітиків.
Завищений курс гривні – це, перш за все, “подарунок” нашим експортерам. Про це вже писали і не один раз, але повторимо цю просту істину. Наш головний експорт – це метал, але так як цей метал виробляється на старому і не енергоефективному обладнанні, то собівартість його виходить дуже високою. Для того щоб знизити цю собівартість і запускається механізм девальвації гривні. Тоді високий курс долар/гривня робить собівартість у гривні не такою вже й високою. У результаті, наші українські олігархи можуть експортувати метал за кордон. Якщо ж курс долара зробити 4,35 дол, то це покаже реальну неефективність нашої металургії і призведе до збитків наших олігархів. Але хіба можна це дозволити, щоб наші найбільші і найулюбленіші компанії зазнавали збитків? Тому чим вищий курс долара, тим краще. Не дивно, що коли ціни на метал на світовому ринку впали, розмови про необхідність девальвації гривні почали просто зашкалювати в ЗМІ від різного роду експертів і аналітиків.
Курс гривні 4,35 грн дуже сильно засмутить валютних спекулянтів, які на сьогодні скупили в цілому близько 80 млрд. готівкової валюти і хочуть її продати якомога дорожче. При цьому, коли курс долара впаде до 7,7 грн, ці ж валютні спекулянти будуть самі продавати прискореним темпом всю свою валюту, так як дуже добре розуміють, що при курсі 4,35 грн вона просто буде “зеленим папірцем”. Це тільки так говориться, що долар надійніший від гривні. Він “надійний” тільки коли його курс зростає, але коли гривня ревальвує, вся “надійність” швидко зникає. Те ж саме відбувається і на ринку акцій. Коли попит на акції зростає, то ціни на них зашкалюють і попит неймовірно великий, але як тільки йде обвал цін, виявляється, що ці акції нікому не потрібні. Різниця тільки в тому, що в США населення скуповує акції, коли хоче заробити дохід на різниці цін, а у нас скуповують готівкові долари, а суть одна й історія їх злетів і падіння аналогічна.
Курс гривні 4,35 грн за долар обрадує власників валютних кредитів і засмутить власників валютних депозитів. Багато в чому курс гривні 4,35 грн вирішив би проблеми з непогашеними кредитами, особливо з іпотечними кредитами. Хоча за останні два роки частина іпотечних валютних кредитів погашена, залишається ще близько 8 млрд. дол не погашених кредитів. Так що гасити ще й гасити. Якщо б проблеми із старими валютними кредитами були зняті, це б радіально поліпшило ситуацію з кредитуванням населення в Україні. Чому банки так дорого дають кредити? Багато в чому тому, що тиснуть проблеми зі старими кредитами і тому, що курс долара і доларизація України зашкалює. Виходить, що гривні, основної валюти, яка потрібна, в банках не вистачає, а є надлишок валюти, яку не можна використовувати для видачі кредитів. А населення навпаки намагається більше розмістити валюти на депозитах і менше гривні. В результаті, у банків просто не вистачає гривні, і тому вона така дорога і кредити дорогі, а багато валюти, яку можна використовувати тільки для валютних спекуляцій. Ось і спекулюють, а окремі банки вже доспекулювались до тимчасової адміністрації.
І найбільш, напевно, позитивне, що можна було б отримати з курсу 4,35 грн – це доларовий еквівалент нашої заробітної плати. Зараз у доларовому еквіваленті середня заробітна плата в Україні близько 380 дол. “Мало”, – скаже будь-хто. При курсі 4,35 грн середня офіційна заробітна плата буде 695 дол. Теж небагато, але вже вище, ніж в Росії. Багато в чому високий курс долара в Україні – це такий собі прихований вид податку на доходи населення. Різниця курсу долара згідно з розрахунками журналу Economist і поточний курс долара дуже добре показує розмір цього “податку”. Фактично, населення сплачує цей “податок” щоразу, коли користується доларами, тому що на початку воно переплачує, коли купує долари за гривню, а потім, коли обмінює долари на гривню і купує товари, виявляється, що ціни в гривні значно вищі, ніж були до купівлі доларів. Курс долара настільки високий, що він уже не здатний компенсувати зростання цін у гривні. І це явно помітно і за доходами, і за динамікою курсу долара за останні три роки.
Рекомендація уряду України: ревальвувати гривню якщо не до 4,35 грн, то хоча б до 7,5-7,7 грн, і тоді можна навіть не турбуватися про зростання соціальних стандартів населення – вони самі виростуть, і заодно не потрібно буде підвищувати ціни на ЖКП для населення. Просте вирішення складної задачі… А спекулянти нехай відпочинуть осторонь. Вони і так добре заробили за попередні періоди.
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, к.е.н.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
