3665
Позерство "Газпрому" маскує слабкість Росії
— Енергетика
“Рахунок на 7 млрд доларів, яким “Газпром” завдав удару Україні, можливо, виглядає так, ніби російський газовий монополіст знову чинить тиск. Насправді все це висвічує, наскільки бізнес-модель “Газпрому”, а разом з нею і домінування Росії в галузі енергетики знаходяться під загрозою”, – пише Ніл Баклі, постійний автор The Financial Times.
Здається, що рахунок навмисно виставлений якраз напередодні підписання Україною договору з Shell з експлуатації частини, очевидно, обширних запасів сланцевого газу країни, йдеться в статті.
“Пряма загроза російському газовому гігантові від розробки родовищ сланцевого газу в Європі ще не з’явилася. Прогрес не відповідав оптимістичним прогнозам, зробленим кілька років тому, через запроваджені урядами мораторії на метод гідророзриву, протидію екологів і складну геологічну структуру”, – вважає автор статті.
“Але серйозні, хоча й непрямі наслідки для “Газпрому” тягне за собою північноамериканський бум видобутку сланцевого газу, що триває вже десятиліття”, – продовжує Баклі.
Журналіст наводить думку експерта з енергетики з Лондонського міського університету Алана Райлі, згідно з якою “наслідки видобутку сланцевого газу та антимонопольне розслідування Єврокомісії можуть означати кінець бізнес-моделі “Газпрому” в Європі. Його мережа довготривалих контрактів на постачання газу з національними енергетичними компаніями в підсумку може бути замінена єдиним взаємопов’язаним європейським ринком газу, заснованим на конкуренції між різними джерелами постачання”.
“Грамотною відповіддю з боку Москви було б розукрупнити “Газпром” і дозволити різним компаніям конкурувати за постачання газу в Європу, – вказує Райлі. – Це б зменшило можливості Росії використовувати газ у політичних цілях, але поставило газову індустрію в краще становище з точки зору законності і комерції, щоб конкурувати на вільному європейському ринку”.
На жаль для міноритаріїв “Газпрому”, керівництво концерну і Кремль мають звичай ставити політичне позерство вище комерційних міркувань, підсумовує Ніл Баклі.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
