4426
Український футбол входить у період напіврозпаду
В кінці минулого і на початку цього року відбулося відразу кілька знакових подій в українському футболі, аналіз яких показує, що найпопулярніший в країні вид спорту знаходиться на межі серйозних структурних перетворень
Продаж Олександром Ярославським ФК «Металіст» став найпомітнішою подією кінця минулого футбольного року. Але поки спостерігачі міркували про причини, що спонукали найбагатшого харків’янина розлучитися зі своїм дітищем, на продаж виставили ще одну команду – київський «Арсенал».
Здавалося, шансів знайти нового господаря у цього клубу небагато. За роки гри у вищому українському дивізіоні «Арсенал» так і не почав перейматися створенням власної інфраструктури, а його доходи стабільно поступалися видаткам. На початку року президент «Арсеналу» Вадим Рабинович повідомив, що без нового інвестора команда не зможе продовжити існування, але в двадцятих числах січня заявив про появу претендентів на купівлю. «До нас звернулися три дуже серйозні фінансові групи зі своїми пропозиціями», – сказав він, додавши, що ситуація проясниться протягом двох тижнів. Одним із претендентів називають нардепа Олександра Онищенка. Якщо угода відбудеться, це буде вже друге гучне придбання «регіонала» за останні півроку після купівлі газодобувної компанії «Пласт» у Давида Жванії.
Перші на виліт
Прийнято вважати, що українська футбольна еліта розділена на два табори, що орієнтуються на позицію власника донецького «Шахтаря» Ріната Ахметова і на власника ФК «Дніпро» Ігоря Коломойського. Кожна з цих груп налічує приблизно по п’ять-шість клубів (до недавнього часу в цей список входили також ПФК «Олександрія» та ФК «Севастополь», що вилетіли у Першу лігу). І з початку року в ЗМІ стали проскакувати повідомлення про те, що головний «приватівець» задумався про доцільність інвестицій у так звані родинні команди: «Кривбас», «Волинь» та «Арсенал» (хоча факт перехресного фінансування клубами всіляко спростовувався). Причина тому – чи то зміни в керівництві Федерації футболу України і прихід на посаду президента лояльного до донецького табору Анатолія Конькова, чи то необхідність спрямування коштів в інші проекти, але якщо ця інформація відповідає дійсності, всі фінансові проблеми лягають на плечі партнерів Ігоря Валерійовича по футбольному бізнесу. І хоча в «Кривбасі» та «Волині» поспішили заявити, що команди не мають жодних проблем, ситуація з київським «Арсеналом» свідчить, що диму без вогню не буває.
Крім того, після відмови Дмитра Фірташа фінансувати головний кримський клуб, в число «проблемних» потрапила сімферопольська «Таврія». Напружена ситуація з фінансуванням і виплатою зарплат футболістам до останнього часу спостерігалася і в запорізькому «Металурзі», яким після придбання Рінатом Ахметовим «Запоріжсталі» опікується співвласник «Мотор Січі» Олександр Богуслаєв. Таким чином, можна нарахувати від двох до п’яти команд, які мають шанси у недалекому майбутньому як мінімум змінити власника.
Експерти поки розходяться в думці щодо таких змін. «На сьогодні про серйозні проблеми, що ставлять клуб під загрозу існування, заявив тільки «Арсенал». Про складну ситуацію в Сімферополі можна судити лише з деяких непрямих ознак – «Таврія» дуже закритий клуб. Ми знаємо лише, що команда не поїхала на збори, і зрозуміти, що там відбувається, абсолютно неможливо», – говорить генеральний директор телеканалу «Футбол»Олександр Денисов. При цьому жодних натяків на те, що в наступному колі чемпіонату України не будуть брати участь якісь інші команди, на його думку, поки немає. Але головний редактор тижневика «Футбол» Артем Франков дотримується іншої думки. «Я був би радий помилитися у своїх побоюваннях, але, схоже, наш футбол зараз зі страшною силою валить криза. Вільні гроші в інвесторів закінчуються, а в цій ситуації від іграшок відмовляються», – вважає він.
Честолюбство як шанс на порятунок
Те, що відбувається нині з українським футболом, в якійсь мірі свідчить про зміну еліт, що цілком відповідає поточній політико-економічній ситуації в країні. Відхід з футболу Олександра Ярославського, який ухвалив рішення про продаж свого улюбленого дітища невідомій людині протягом півтора місяців, побічно це підтверджує. Навіть не заглиблюючись в суму та умови угоди, можна припустити, що розлучитися з «Металістом» бізнесмен міг лише в тому випадку, якщо більше не бачив себе в українському футболі. Зате туди приходять нові незнайомі обличчя, такі, наприклад, як Сергій Курченко, який вважається новим власником харківського клубу. Угода з ФК «Арсенал» ще не завершена, але якщо покупцем оголосять Онищенка, це вже стане трендом. Особливо у світлі купівлі «регіоналом» Сергієм Кузьменком в кінці минулого року клубу «Олександрія». Адже володіння футбольним клубом – це як в Україні, так і за її межами якийсь показник успішності та приналежності до сильних світу цього.
З іншого боку, це задоволення не з дешевих. І в Україні не так багато підприємців, здатних не тільки купити футбольний клуб, але й надалі мірятися бюджетами з першою четвіркою українських команд, а це близько $40-90 млн. на рік. А прогнози розвитку світової економіки на найближчі пару років навряд чи можуть бути стимулом для таких вкладень.
«З економічної точки зору купівля футбольного клубу в дуже рідкісних випадках є вигідною інвестицією. Знайти нових власників складно навіть командам англійської Прем’єр-ліги», – пояснює Олександр Денисов. Хоча, можливо, саме честолюбство деяких українських товстосумів стане хоча б тимчасовим порятунком для українського футболу. Адже на сьогодні альтернативою може бути тільки російський капітал. «Але зрозуміло, що просто так ніхто вкладати гроші не буде, натомість зажадають якихось пільг чи преференцій для бізнесу, а футбол в даному випадку виступить марним навантаженням, таким собі «соціальним пакетом» для регіону», – вважає Артем Франков. Крім того, таким чином, росіяни можуть спробувати затягти Україну в спільний футбольний чемпіонат, ідею якого просуває менеджмент «Газпрому».
Як би там не було, у разі значного скорочення українських топ-команд у Прем’єр-лізі всю футбольну систему чекає неминуча трансформація. Гіпотетичний вихід Ігоря Коломойського з числа активних інвесторів порушує хоч і абсурдну, але, тим не менш, працюючу «полярну» систему, вибудувану в останні роки. Як в таких умовах будуть змагатися команди, а, отже, і розвиватися український футбол в цілому – велике питання. І відповідь на нього, можливо, доведеться шукати вже найближчим часом.
Андрій Самофалов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
