2317
Як Азаров доводив, що він не "саботажник" (РЕПОРТАЖ)
— Казна та Політика
Обговорення реформ в українській економіці на Раді підприємців при Кабміні звелося до одного: дайте грошей!
Презентація проекту Державної програми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, яку прем’єр влаштував сьогодні членам Ради підприємців при Кабміні, виявилася вельми показовим «паркетним» заходом. Частково цьому посприяло безліч телекамер. А почасти, мабуть, – обізнаність Миколи Яновича про те, що, власне, запропонують йому підприємці. Практично всі доповідачі пропонували, а радше просили одного – здешевлення кредитів. Що змушувало голову уряду постійно в глибокій задумі підносити ручку до рота.
Показовий характер заходу розуміли і запрошені члени Ради підприємців. Перед початком зустрічі в залі Клубу Кабміну можна було почути такі вітання: «Вітя, і ти тут?! Ну, якщо і ти тут… »
Власне, презентація нової Держпрограми першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолієм Максютою не дотягнула і до десяти хвилин. Та й прем’єр ще до початку виступу чиновника змалював йому часові рамки для пояснення підприємцям 30 сторінок тексту, поцяткованого макроекономічними показниками, порадивши Максюті «не розтікатися думкою по древу» і говорити винятково «конкретику».
Анатолій Аркадійович не став перечити прем’єру і коротко переказав зміст шести слайдів на екрані – шість пріоритетних напрямків програми. Головний посил в його виступі, який не міг не зацікавити присутніх, звучав так: держбюджет за два роки не подужає анонсовані в проекті без малого 185 млрд. грн. на «початок масштабної модернізації» країни. Це настільки схвилювало присутніх, що всі, кому дали слово, незмінно згадували чарівні слова «здешевлення кредитування».
Першим їх вимовив Микола Кузьменко, голова наглядової ради суднобудівного заводу «Залив». Заклинанням «здешевлення кредитів» він закінчив свій виступ, хоча почав його з гарячої подяки як Азарову (який, щоправда, не доїхав минулого тижня до «Затоки», хоча там вже готувалися до його візиту), так і всьому уряду.
Після Кузьменка дали слово віце-президенту Асоціації «IT – Україна» Ігорю Лисицькому. Ситуація повторилася – після слів подяки прозвучало перерахування насущних проблем галузі та обережне здивування неповноцінною роботою Державного венчурного фонду підтримки малого та інноваційного бізнесу.
Потім Микола Янович вирішив послухати президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха. Той сидів упритул до незворушного голови Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Темника (який уважно слухав всі виступи), але чомусь постійно відхилявся корпусом в протилежний бік – до голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимира Семиноженка.
Анатолій Кирилович вельми переконливо розповів, що за нинішніх банківських ставок «не може працювати жодна економіка», а потім перейшов на необхідність збільшення обсягів держзамовлення. Міністр доходів і зборів Олександр Клименко, який сидів навпроти, відверто занудьгував і почав про щось захоплено шепотітися з замкерівника Секретаріату Кабміну Юрієм Авксентьєвим.
Прем’єру явно набридло слухати нарікання доповідачів, і, судячи з усього, він вирішив привнести в те, що відбувається, крапельку власної критики. Проінформувавши присутніх про те, що на внутрішньому ринку продукція вітчизняного легпрому займає всього 1%, він звернувся до виконавчого директора Асоціації «Укрлегпром» Тетяни Ізовіт з проханням пояснити причини такого стану справ. Тетяна Леонідівна не розгубилася і максимально аргументовано розповіла про конкуренцію на ринку, тіньовий сектор, дешевий китайський товар, збільшення митної вартості імпортної сировини. І попросила, крім традиційного на засіданні «пільгового кредитування», ще й обов’язкового введення касових апаратів при торгівлі продукцією легпрому.
Після цього Микола Янович умиротворено запитав доповідачку, чи знищить на ринку тінь введення касових апаратів. Отримавши ж ствердну відповідь, здивувався, що контрабандний товар потрапляє не тільки на ринки, але і в магазини. Нарешті, висловив жаль, що на всіх присутніх, беручи до уваги і себе самого, «сорочка – імпортна, краватка – імпортна, взуття – імпортне». «Готуючись до зустрічі, я взяв статистику 1990 року. Україна повністю забезпечувала себе товарами легкої промисловості (…) Дуже багато вивозилося в республіки Радянського Союзу», – підкреслив голова уряду. І звернувся до міністра Клименка: «Я просив би тебе цей момент опрацювати».
Прослухавши наступний виступ директора зі стратегії та розвитку НПК «Гірські машини» Ільдара Салєєва, Микола Янович запросив до слова присутніх у залі міністрів. Ніякове мовчання голів міністерств перервав голова Держслужби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський. «Можна я?», – запитав він з піднятою рукою. «Ну, давайте Бродського вислухаємо. Він дуже відповідальною справою займається», – дозволив прем’єр.
Михайло Юрійович також не забув згадати про касові апарати, підкресливши, що без них ніякого розвитку економіки не буде. «Ти кого переконуєш? (…) Може, ти з Клименком поміняєшся місцями?» – відрізав на це голова уряду. Трохи пізніше, доручивши всі цінні пропозиції щодо проекту програми направляти в Секретаріат Кабміну, Микола Янович навіть дозволив собі жарт, мабуть, все щодо тих же касових апаратів: «Бродський запропонує, підеш у нього на поводу – і назад Майдан отримаєш».
Зустріч закінчилася, і присутні почали розходитися. Залишивши на деяких столах роздруковані матеріали, що так і не зацікавили їх, з проектом програми.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
