Приватизація по-українськи: шахта за гривню — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Приватизація по-українськи: шахта за гривню

Енергетика
1177
Уряд України планує передати в приватну власність збиткові шахти за символічною ціною. Це має позбавити держбюджет від вантажу мільярдних дотацій. Виграти від приватизації може син президента Януковича.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України визначило більше десяти шахт, у яких у цьому році може з’явитися новий господар. Згідно з планами уряду, приватизація у вугільній галузі України повинна завершитися в 2015 році. За словами голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, приватизація буде проходити “за новою для України процедурою”.
Вона полягає в тому, що збиткові шахти продаватимуть за символічною ціною одна гривня. Власником стане той, хто буде готовий вкласти найбільші кошти в розвиток підприємства. Приватизуючи збиткові шахти, уряд хоче заощадити гроші, які досі витрачалися на їх підтримку. За оцінками Міністерства фінансів, мова йде про 4,7 мільярда гривень бюджетних дотацій.
Не тільки шахти, а й бази відпочинку
Одна з шахт, що підлягають приватизації, – “Центральна” в місті Димитрове Донецької області. У радянські часи тут працювали до чотирьох з половиною тисяч осіб, зараз – близько 800. “Шахта помирає, хоча запасів вугілля – на роки вперед”, – розповів DW голова місцевої організації Незалежної профспілки гірників України Олександр Абрамов. “Тепер шахту нібито можна викупити за гривню, – говорить шахтар. – Але я ж не викуплю, і колектив теж, навіть якщо буде бажання, не зможе”. За його словами, для придбання шахти потрібно довести наявність мільярдних коштів і можливість “підняти підприємство”.
Профспілки турбує доля не тільки працівників, що залишилися, але і збереженої соціальної інфраструктури. “Є шахти, які змогли зберегти і гуртожитки, і будинки культури, і бази відпочинку, і дитячі оздоровчі табори, – перераховує Абрамов. – Чи буде у нового власника бажання підтримувати неприбуткові об’єкти, чи він пустить все на металобрухт?”
З економічної точки зору, розпродаж неприбуткових шахт за символічну суму був би вигідним державі, якби інвестор виконував всі вимоги, вважають опитані DW експерти. “Але в українських реаліях можливо і таке, що інвестор пообіцяє з три короби, а потім з різних приводів не буде виконувати свої обіцянки”, – припустив у розмові з DW голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. На його думку, поки невідомо, наскільки прозоро пройде приватизація та чи чесно проводитимуться аукціони.
Ахметов, посуньтеся!
За словами Михайла Волинця, голови Незалежної профспілки гірників України і колишнього депутата Верховної ради від БЮТ, приватизацію шахт Донбасу пов’язують з інтересами старшого сина президента України Віктора Януковича – Олександра. На думку авторитетної київської газети “Дзеркало тижня”, бізнес-група сина президента може відсунути на друге місце донецького бізнесмена Ріната Ахметова, який до цих пір мав репутацію “вугільного генерала номер один” і контролював більшість прибуткових українських шахт.
При цьому профспілковий лідер Волинець не відкинув, що приватизовані шахти отримуватимуть держпідтримку і після зміни власника. На його думку, зараз в Україні пропозиція вугілля перевищує попит. У той же час вугілля посідає одне з центральних місць в ухваленій кілька років тому програмі енергетичного розвитку країни. Уряд збирається знизити залежність України від російського газу не в останню чергу за рахунок збільшення використання вугілля.
Профспілки побоюються звільнень
Існують різні способи заробити великі гроші на вугіллі, сказав DW Олексій Шалайський, голова інтернет-проекту “Наші гроші”, який відстежує і аналізує тендерні закупівлі. За його словами, були приклади, коли успішні шахти штучно робили банкрутами, а потім продавали за одну гривню тому, хто був власником боргів. “Є ще один важливий нюанс”, – зазначив Шалайський. За його словами, шахту, яку готують до продажу за одну гривню, перед цим можуть переобладнати за державний рахунок. “Таким чином у приватні руки потрапляє вже практично модернізована шахта”, – вважає журналіст.
Чи так це буде насправді, невідомо. У будь-якому випадку профспілки побоюються закриття шахт, які вважатимуть безперспективними. “У 50-тисячному місті Димитрові може залишитися тільки одна шахта, – прогнозує Олександр Абрамов з Незалежної профспілки гірників України. – А де тоді працювати?” Звільнення можливі, говорить і Олександр Кендюхов. На його думку, вирішивши проблему збиткових шахт, держава може створити нову: безробіття і зростання соціальної напруги.
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас