2105
Новий шлях для світової економіки
Подобається нам це чи ні, світ навколо нас постійно змінюється. Але згідно з останніми дослідженнями, напрям цих перетворень скоро кардинально зміниться.
Подивіться на прогресивні економіки. Останні два десятиліття економічне зростання у цих країнах обумовлювалося споживанням – настільки, що економічна активність у них перемістилася від інвестування до споживання на цілих 10% ВВП.
В результаті, у 2010 році частка споживання відносно їх ВВП досягла 81,6%.
У той же час нові ринки та економіки, що зростають, по суті продемонстрували майже віддзеркалений тренд, наростивши свої інвестиції і збільшивши кількість експорту за рахунок внутрішнього споживання.
На 2010 рік частка споживання відносно ВВП зменшилася з 73,4% до 67,1%.
Дивлячись вперед, важко уявити, що у розвинених економіках споживання відносно ВВП буде зростати. Основними рушіями цього зростання були передусім фінансові маніпуляції і наслідки від зростання цін на активи. Жоден з цих факторів наразі не зможе підштовхнути споживання.
Але чи зможе споживання в розвинених країнах хоча б втриматися на теперішньому рівні? Мабуть, ні. Сучасні рівні споживання вимагають роздуті державні апарати і домашні господарства, чиї борги залишаються високими.
Банки також мають наростити капітал. Загалом, багатьом учасникам економіки знадобиться тривалий період часу для скорочення частки позикових коштів.
Однак здебільшого політика сучасних розвинених економік націлена на втримання існуючого рівня споживання з метою підтримати зростання і відновити рівень зайнятості.
Якщо тим не менш частка споживання від ВВП знизиться, проста арифметика скаже нам про те, що для підтримки загального попиту необхідно збільшення інвестування і експорту.
Чи зачепить це нові ринки? Щоб підтримувати зростання в таких країнах при послабленні зовнішнього попиту, внутрішній попит має стати головним двигуном зростання.
Це означає більше внутрішнє споживання і гідне інвестування для підтримки зростання споживання.
У країнах, де інвестиції можуть перевершити можливості для інвестицій, може відбутися зміщення від інвестування до споживання, за умови збереження зовнішніх рахунків.
Ці основні тектонічні зміни у структурі світової економіки несуть декілька потенційних загроз. Локація змін буде різнитися між секторами і країнами, що призведе до неспівпадіння пропозиції і попиту у світі.
Більше того, через глобалізацію економічні проблеми в одній частині світу можуть зачепити решту світу, ускладнюючи політичні рішення і в країнах, що розвиваються, і в розвинених країнах.
Дослідження таких розсіяних ефектів, проведене МВФ, свідчить, що прояви світової фінансової кризи у п’ятьох найбільших економіках світу – єврозоні, США, Китаї, Японії і Великій Британії – на 36% можна пояснити зовнішніми факторами.
Однак після кризи ця цифра досягла 60%. В решті світу, включаючи ринки, що зростають, частка зовнішнього фактора збільшилася з 43% до більше ніж 60%.
Знаючи це, потрібно постійно узгоджувати політичні рішення на світовому рівні. Щоб досягти потрібного співвідношення споживання і інвестування у всьому світі, потрібно щоб політика збільшення інвестування в одній частині світу збігалася з політикою збільшення споживання в інших.
До того ж, розвинені економіки мають запропонувати реформи для підтримки виробництва, єврозона має зміцнити свою валюту, а нові і ринки, що зростають, мають розвивати свої внутрішні ресурси.
І цю політику треба вести на фоні фінансової і зовнішньої стабільності. Більше того, політику фінансового сектору і регуляторні дії треба координувати на світовому рівні з метою виробити узгоджені правила, щоб вирішити великі і складні задачі, поставлені великими інституціями.
Тільки глобальне узгодження допоможе зменшити, а може, і подолати економічну нестабільність і неузгодження внутрішніх і зовнішніх факторів навіть при тому, що ми прагнемо отримати максимальну користь від змін в глобальній економіці.
Чжу Мінь
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
