2502
Андрій Шкіль: "Політпритулку у Чехії попрошу у День соборності"
Екс-нардеп від «Батьківщини» дав ексклюзивне інтерв’ю «Сегодня». Він розповів нам про причини своєї еміграції, як збирається заробляти на життя закордоном, про зраду однопартійців і нинішньої опозиції в парламенті.
– Чому ви ухвалили рішення поїхати? Не можна було цього уникнути?
- Це питання не до мене, а до української влади. Це вона повинна відповісти, чи може бути в Україні справедливий суд і чесне законодавство. Я вирішив, що розраховувати на це не варто: на мені висіла справа 12-річної давнини, причому суто політична – щодо акції «Україна без Кучми», рух по ній був і в 2010-му, і в 2011 році. Ось і все.
– Тобто вам і раніше давали зрозуміти, що справа закриватися не буде?
- Звичайно. У мене є листування з прокуратурою останніх років, де мені повідомляли, що справа розглядається в постійному режимі.
– Як ви виїхали – на машині, літаком?
- Поїхав, і все. Тепер це не має значення.
– Перед прийняттям рішення про виїзд ви обговорювали його з кимось із лідерів «Батьківщини»?
- Ні. Взагалі, рішення було досить спонтанним. Коли мені повідомили інформацію, що відносно мене можуть початися переслідування, довго сидіти і роздумувати часу не було. А що стосується лідерів «Батьківщини», то з Турчиновим ми не розмовляли з серпня.
– І допомоги від «Батьківщини», як я розумію, ви не отримуєте?
- Я на неї і не розраховував. Моє рішення – моя відповідальність.
– Але ви ж не олігарх або хоча б просто бізнесмен. Жити-то за кордоном на щось треба …
- Суто в матеріальному плані я завжди мав мінімальні потреби. Та й у Празі квартиру можна зняти набагато дешевше, ніж у Києві. Так що при ухваленні рішення я практично не думав про це. Питання свободи важливіші. А в майбутньому, якщо я отримаю політпритулок, на мене буде поширюватися офіційна програма. Ну, і працювати, безумовно, збираюся. Думаю, проживу.
– Заяву на політпритулок вже подали?
- Ні. Тільки-тільки закінчилися свята, це не найкращий час для ухвалення рішень. Ось 22 січня в Україні буде День соборності, рішення в цей день буде навіть символічним.
– Що дає статус політбіженця? Виїжджати кудись можете?
- У межах шенгенської зони – вільно. В інші країни трохи складніше, але можна вирішити за кілька годин. Цей статус дає всі права громадянина Чехії, крім права обирати і бути обраним.
– Якою роботою займетеся у Празі?
- Можливо, буду працювати в громадських організаціях або писати для ЗМІ. Упевнений, що на проживання собі зароблю. Але найголовніше – я все-таки буду в міру своїх можливостей впливати на процеси демократизації в Україні. Потрібно домогтися, щоб зі зміною влади не змінювався рівень демократії в країні.
– Матеріальний чинник проживання закордоном вас не лякає. А моральний?
- Важко, звичайно. Вдома, у Львові, залишилася мама, вона потребує постійної підтримки. Але навряд чи мама краще перенесла б мій арешт. Довелося вибирати між позбавленням волі вдома і від’їздом. Я зробив вибір.
– Яке ваше коло спілкування?
- Вас, вважаю, цікавить, чи спілкуюся я з Олександром Тимошенком і Богданом Данилишиним? Так, регулярно. У вихідні дні та свята, звичайно, менше, а в будні – практично щодня.
– А чому все-таки Прага? Тому що там уже були Данилишин і Тимошенко?
- Так, все-таки тут вже був прецедент. Демократична, відкрита країна, та й чеську мову вивчити в робочому об’ємі набагато легше. У мене була можливість отримати притулок в інших країнах, але для мене головним чинником була близькість до Батьківщини.
– З ким відзначали Різдво?
- Дружина приїхала до мене, буде тут якийсь час, потім повернеться додому.
– У неї немає проблем з перетином кордону?
- Поки ще немає і, сподіваюся, не буде. Якщо що, вона теж залишиться тут.
– У вас був шанс, що справа по акції «Україна без Кучми» залишиться без руху – якби ви знову пройшли в парламент. Але 87е місце в списку «Батьківщини» виявилося занадто далеким від прохідної частини. Отримавши його, ви відразу зрозуміли, що нардепом ви не станете?
- Звичайно, надія вмирає останньою. Хоча, природно, відразу було зрозуміло, що це місце буде мати мало шансів.
– 87е місце в списку було для вас сюрпризом чи якісь передумови до цього були?
- Жодних.
- - Але ще в 2011-му з’являлися якісь варіанти списків, де ви були, здається 73м, ще навіть до об’єднання з «Фронтом змін».*
- Тоді всі вважали, що це фальшивки, і я не звертав уваги на них. Кожен свою діяльність оцінює самостійно, можливо, необ’єктивно, але все ж. Я особисто свою діяльність в партії і фракції оцінював так, що причин для настільки низької позиції не бачив.
– Як же все це вирішувалося? Вам пояснили, чому 87е місце?
- Ні, ніхто мені не пояснив. Я, правда, і не ходив з’ясовувати. До з’їзду «Батьківщини», де був названий список, не ходив, бо не бачив причин для хвилювань, вважав, що важливіше виконувати свою роботу в регіонах. А після з’їзду не захотів займатися з’ясуванням стосунків. Лише через місяць після з’їзду поговорив з Олександром Турчиновим, який сказав, що це було його рішення. Чим воно обґрунтовувалося – питання до Турчинова.
– Сергій Міщенко після з’їзду, отримавши 155е місце, заявив, що партія його зрадила, і пішов самовисуванцем. Так само вчинили і деякі інші ваші колеги по опозиції…
- Йти на округ від об’єднаної опозиції мені ніхто не пропонував, а йти самовисуванцем в той момент я вважав підіграванням владі. Хоча подальші події показали, що ті ж Міщенко або Доній в парламенті відстоюють принципи опозиції не менш послідовно, ніж сама опозиція. Як мінімум.
– Але ж команда-то дійсно вас здала…
- Особисто я нікого не здавав, але свої висновки зробив. Моя команда сьогодні – це Юлія Тимошенко. Я в її команді.
– А нинішня «Батьківщина» – це її команда?
- Цю оцінку має дати вона сама. Тільки вона має право говорити, є нинішня «Батьківщина» її командою чи ні. На даний момент вона таких оцінок не давала.
– Вона зараз взагалі ніяких оцінок не дає!
- І це теж багато про що говорить. Вважаю, з часом все буде набагато ясніше.
– І її вибір стане вашим вибором?
- Так. Це правда.
– В цьому році повинні відбутися перевибори на шести округах. Є думка висунутися?
- Все дуже невизначено. Я звідси не можу ніяк впливати. Чекаю пропозицій і готовий їх розглянути. Хоча знову-таки, питання в тому, чи буде це само висування, чи командна гра. На даний момент опозиція збирається висувати тих, хто переміг на цих округах, але якщо будуть інші рішення, я готовий до контакту.
– Олександр Тимошенко днями висловив подив лінією поведінки опозиції. А ви її вважаєте правильною?
- Лінія опозиції визначається тим складом, який був узятий в список. Багато, хто і не очікував потрапити в парламент, потрапили до нього і тепер поводяться так, як можуть поводитися. Я б дотримувався більш радикальної лінії щодо участі в комітетах чи керівництві парламенту, але це вже в минулому. А як буде в майбутньому, подивимося.
У НАРДЕПИ ПРИЙШОВ ІЗ СІЗО
Ім’я: Андрій Шкіль
Народився: 24.11.1963 року у Львові
У 2001 році Андрій Шкіль був заарештований за участь в акції «Україна без Кучми». Від вироку терміном до восьми років його врятувало обрання в парламент – причому в нардепи він прийшов прямо з СІЗО. А в 2012-му недоторканність закінчилася… Втім, не виключено, що Шкіль повернеться в Україну після перевиборів в округах. «Чекаю пропозицій і готовий їх розглянути, – каже Шкіль. – Хоча знову ж таки питання в тому, чи буде це самовисування, чи командна гра. На даний момент опозиція збирається висувати тих, хто переміг на цих округах, але якщо будуть інші рішення, я готовий до контакту».
Коротков Дмитро
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
