5864
Влада почала втрачати парламент
Якщо подивитися, що встиг зробити новий парламент в законодавчій сфері за свою першу сесію, то ККД його буде прагнути до нуля. Втім, про ККД поки навряд чи хтось серйозно думає, оскільки перші місяці пішли на кадровий розподіл і пошук політичних ніш. В опозиції поки була лише одна НП – «тушки» Табалова. При цьому всі три опозиційні фракції поки тримаються монолітом. Вперше, мабуть, з дисципліною в опозиціонерів ситуація йде навіть краще, ніж у провладної більшості. Однак це не заслуга опозиціонерів, а внутрішньовидові проблеми провладних депутатів. Свої збої з дисципліною в опозиції були при голосуванні за декриміналізацію статті, за якою засуджена Тимошенко, коли 20 соратників Юлії Володимирівни просто були відсутні в залі.
Так, влада свої кадрові питання з горем навпіл в парламенті, звичайно, вирішила. Але те, з якими труднощами це було зроблено, ставить відразу декілька глобальних питань. По-перше, що собою являє на сьогоднішній день фракція Партії регіонів. Як показало голосування в четвер за відставку Сергія Арбузова, у головної парламентської опори «палі» не такі вже й залізобетонні. Оцінюючи навіть побіжним поглядом персон, які не голосували за відставку голови Нацбанку, або ж яких взагалі не було у залі, стає зрозумілим, що всі ці люди орієнтовані або на секретаря РНБО Андрія Клюєва, або входять до групи «газовиків». Чому «загуляли» саме вони, в ПР, звичайно, розберуться, але тенденція для влади вимальовується неприємна. Адже голосування за відставку «майбутнього прем’єра» Арбузова було винятково технічним питанням. А що ж буде, якщо в парламент будуть вноситися серйозні законопроекти Кабміну і Президента. Особливо якщо вони в чомусь будуть ущемляти якусь групу впливу.
По-друге, як показало вже згадане голосування за Арбузова, позафракційні – не помічники. Точніше, як і прогнозували «Коментарі», за кожне голосування позафракційним доведеться доплачувати. Звичайно, можна було б нагнути їх через бізнес, але подібна політика застосовуватися поки не буде. Тому що «тушки» бувають різні, чому б опозиції не отримати кілька розлючених на владу «тушок». Якщо в минулому парламенті у влади завжди була на підхваті депутатська група «Реформи заради майбутнього», то в нинішній Раді такого об’єднання немає. Так само, як немає і людини-розпорядника коштів, яким вважався Ігор Рибаков. Сам Рибаков, звичайно, є. Але він явно вийшов в тираж.
По-третє, «рішалою» парламентських питань, особливо підкилимних, завжди вважався Андрій Клюєв, але у нього почалися збої. Як виявилося, без прямого підключення Андрія Петровича в Раді не проходять елементарні питання, на кшталт відставки Арбузова або позбавлення депутатського мандата у зв’язку з відходом у Кабмін Ігоря Прасолова. Тому цілком імовірно, що перший провал «арбузівської» теми – це своєрідна демонстрація Клюєвим, що саме він, а не Володимир Рибак і тим більше не Олександр Єфремов, може вирішувати питання щодо забезпечення голосів у парламенті. У зв’язку з цим виникає ще одне питання: як довго Володимир Рибак протримається на своїй посаді. Поки що він поводиться як добрий «дідок-боровичок»: і регламент намагається не порушувати, і «бореться» з «кнопкодавством» (щоправда, коли Володимир Васильович закликає всіх голосувати особисто, в залі лунає сміх), і не позбавляє слова опозиціонерів. Одним словом, «добрий слідчий». Але, мабуть, вже через деякий час Рибак може добровільно поступитися місцем спікера «злому слідчому». Якщо, звичайно, буде схвалено рішення довести парламент до розпуску.
У підсумку, ситуація з дисципліною у фракції ПР доходить навіть до курйозів. Виявилося, що вісім «регіоналів», у тому числі і Нестор Шуфрич, які підтримали декриміналізацію Тимошенко, повідомляють голові фракції про свої наміри піти проти загальнопартійної позиції щодо засудженої екс-прем’єрки. Виявляється, це робити можна, треба тільки Єфремову сказати. Здавалося б, абсурд. Однак нинішня фракція Партія регіонів все більше стає схожа на «Нашу Україну», яка трималася лише на тому, що Ющенко був президентом. Але вже ніхто не міг зрозуміти ні логіки його кадрової політики, ні перспектив свого майбутнього…
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
