4133
Скільки можна заробити на побутових відходах українців
Ідею шведських підприємців в Україні підняли б на сміх. Вони запропонували країні імпортувати… сміття. Але в Швеції до них прислухалися. З середини 1990-х в країну почали ввозити відходи для переробки на своїх сміттєспалювальних заводах. Таким несподіваним чином шведський уряд взявся вирішувати проблему нестачі відходів, з якою зіткнулася їх сміттєпереробна галузь.
Проблема не надумана – сектор переробки відходів дає 20% всього теплопостачання країни. На 30 заводах переробляється 96% сміття, «зібраного» в Швеції, ще 800 тис. тонн імпортується, але цього мало. Шведські бізнесмени хочуть збільшити обсяги імпорту ще в два рази, це дозволить наростити обсяг переробки на заводах на 30% протягом наступних 6-8 років.
В Україні аналогів такого бізнесу сьогодні немає – від сфери переробки сміття підприємці тримаються якнайдалі.
Але вже в 2013 році все може змінитися. У жовтні 2012-го парламент України схвалив два закони, що регулюють ринок сміття. З їх допомогою автори документів (серед яких – сестра голови Адміністрації президента, депутат Юлія Льовочкіна) хочуть змусити перевізників сміття здавати його на переробку, а саму переробку зробити привабливою для бізнесу. Ціна питання – ринок обсягом 2,8 млрд грн., з яких близько мільярда може дістатися переробникам відходів. Чого не вистачає, щоб запустити цей «сміттєвий» механізм?
Гроші на сміття
Керівник національного проекту «Чисте місто» Іван Олексієвець потребу в законах пояснює просто: зараз компанії, що займаються вивезенням сміття, не хочуть платити за його переробку, і замість того щоб везти його на сміттєпереробний (або спалювальний) завод, відправляють прямо на полігон або звалища. Часто-густо – на незаконні.
В операторів з вивезення відходів – свій резон. Возити їх на єдиний в Україні сміттєспалювальний завод «Енергія» – дорого: він бере 127 грн. за утилізацію однієї тонни сміття. Це означає, що половину з 250 грн. доходів від оплати за вивезення 1 тонни сміття оператор повинен віддати заводу. Але навіщо, якщо вартість поховання тієї ж тонни в Києві – 90 грн., а в його околицях – ще в два рази дешевше. Перевізникам вигідніше відвезти відходи прямо на полігон або нелегальне звалище.
Розгрібати наслідки доводиться в буквальному сенсі цього слова. Під Києвом в 2011 році, підрахував Олексієвець, було поховано дві третини «столичних» відходів, або 750 тис. тонн. Більша частина з них – на нелегальних звалищах. Таких в області існує вже півтори тисячі, а їх площа – понад 100 га.
В цілому по Україні нелегальних поховань відходів у 2011 році було більше 30 тисяч. У той же час завод «Енергія» заповнений лише наполовину, другий сміттєспалювальний завод України, у Дніпропетровську, і зовсім стоїть. Інтересу до будівництва нових потужностей з переробки відходів бізнесмени не проявляють.
Богдан Ковпак, національний менеджер з розвитку бізнесу в Україні міжнародної компанії Remondis, говорить, що зараз тарифи на вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) не дають гіперприбутків, а сфера сортування та переробки сміття взагалі нецікава. Хоча сам потенціал переробки величезний. За оцінками Remondis, обсяг ТПВ, придатних до повторного використання, в Україні становить, щонайменше, 700 тис. тонн на рік – в 2,5 рази більше, ніж переробляється сьогодні. Але дешеве поховання і середня вартість вторинної сировини не сприяють інвестиціям в цю галузь.
ІНФОГРАФІКА: Ринок сміття в Україні
_ * У перерахунку за тарифом для бюджетних організацій._
_ ** При збільшенні тарифу на вивезення відходів в 1,5 разу._
_ *** Як ми рахували. У разі реалізації планів нацпроекту «Чисте місто», середній тариф на вивезення відходів в Україні зросте щонайменше в 1,5 рази, при цьому обсяг переробки ТПВ складе в середньому 70% (з урахуванням, що, за планами нацпроекту, з 2016 року поховання непереробленого сміття буде повністю заборонено). Припущення Forbes.ua, що тарифи на переробку ТПВ зростуть пропорційно тарифами на вивезення відходів, тобто компанії, що займаються вивезенням сміття, в середньому 50% свого доходу будуть віддавати компаніям-переробникам відходів. Таким чином, потенційні доходи бізнесу з переробки від тарифів ми розрахували так: обсяг ринку в регіоні сьогодні *1,5 *0,5*0,7.
_ ** При збільшенні тарифу на вивезення відходів в 1,5 разу._
_ *** Як ми рахували. У разі реалізації планів нацпроекту «Чисте місто», середній тариф на вивезення відходів в Україні зросте щонайменше в 1,5 рази, при цьому обсяг переробки ТПВ складе в середньому 70% (з урахуванням, що, за планами нацпроекту, з 2016 року поховання непереробленого сміття буде повністю заборонено). Припущення Forbes.ua, що тарифи на переробку ТПВ зростуть пропорційно тарифами на вивезення відходів, тобто компанії, що займаються вивезенням сміття, в середньому 50% свого доходу будуть віддавати компаніям-переробникам відходів. Таким чином, потенційні доходи бізнесу з переробки від тарифів ми розрахували так: обсяг ринку в регіоні сьогодні *1,5 *0,5*0,7.
Джерело: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, розрахунки Forbes.ua._
До чого прагнемо
Нововведення в законодавстві повинні цю ситуацію змінити. «Наша мета – щоб щонайменше 50% усього сміття в Україні перероблялося», – говорить Олексієвець.
Орієнтир – на країни ЄС. Там розміщення сміття на полігоні через екологічні вимоги – найдорожчий спосіб утилізації. В Україні тепер воно буде контролюватися Національною комісією з регулювання ринку комунальних послуг. Комісія буде встановлювати тарифи на переробку та захоронення сміття, вона ж повинна контролювати, де, скільки і на якій підставі буде поховано або перероблено відходів.
Крім того, зацікавити бізнес можна, якщо включити в тариф на вивезення ТПВ вартість переробки відходів, говорить Ковпак з Remondis.
Зараз середній тариф в Україні – 35 грн. за 1 куб. м, у той час як його економічно обґрунтований рівень – від 50 до 100 грн. «Ми ще не проводили точних підрахунків, але щоб зробити сферу переробки сміття привабливою, тарифи на поводження з відходами потрібно збільшити в середньому в півтора рази», – упевнений Олексієвець. У такому випадку лише за рахунок тарифів на переробку, за підрахунками Forbes.ua, дохід сфери сміттєпереробки в Україні становитиме, щонайменше, 1 млрд грн.
Правда, населення просять не турбуватися: загального зростання тарифів при цьому не відбудеться. «В Україні є хороший резерв для збільшення тарифу та залучення коштів без зростання тиску на споживачів», – запевняє Олексієвець.
Частину витрат можна покрити, просто переглянувши нинішню структуру комунальних тарифів – знизивши витрати на утримання прибудинкових територій і збільшивши на стільки ж тариф на поводження з відходами.
Ще частину можна покрити за рахунок більш грамотної організації збору з виробників та імпортерів тари та упаковки. Формально, вони і сьогодні повинні платити екологічний збір в спеціально створену компанію – ДП «Укрекоресурси». Але поки користі від цієї компанії, підкреслює Олексієвець, мало: якщо на початку 2000-х років збір з виробників становив 300-400 млн грн. на рік, зараз – всього 100 млн, хоча обсяги використання тари та упаковки не падають, а зростають. У планах Нацкомісії та «Чистого міста» – домогтися, щоб цей збір нараховувався не в ДП, а до спецфонду державного бюджету, і за рахунок цих коштів компенсувалася різниця в тарифах для підприємств, що займаються переробкою сміття. Проекти двох законів про це ще в минулому скликанні Ради були внесені все тією ж Юлією Льовочкіною, яка вже пролобіювала схвалення двох інших законів у цій сфері.
Половинчасте рішення
Чи буде користь від цих кроків? Богдан Ковпак з Remondis наміри влади оцінює позитивно. Олексієвець говорить, що активні переговори про будівництво сміттєпереробних заводів в Україні йдуть вже не тільки з працюючими в нашій країні Remondis і Veolia, але і з іншими іноземними гравцями. Це – і австрійські AVE Group і. ASA, і низка портфельних інвесторів, готових вкладати, якщо операторами заводів будуть міжнародні компанії.
Але поки, навіть незважаючи на закони, з мертвої точки процес не зрушив.
Чому? Причина – не тільки в загальних проблемах з інвесткліматом в Україні. Щоб гарантувати повернення на інвестиції тим, хто вирішить вкластися в будівництво заводів, потрібно вміти контролювати, де і як переробляється сміття, і де та скільки його «ховати». Але хоча формально закони і передали ці повноваження Нацкомісії з регулювання ринку комунальних послуг, реальних механізмів їй вони не дали. Приміром, стараннями депутатів із законів зникли норми про те, що для поховання сміття компанії повинні отримувати ліцензії у Нацкомісії. Це, по суті, позбавляє її інструментів впливу на ситуацію. З волі депутатів зникла в законах і норма про те, що населення і бізнес повинні укладати договори не тільки на вивезення, але й сортування і переробку сміття; штраф за неправильне захоронення сильно зменшений, та й той буде застосовуватися лише з січня 2018 р. Хоча ні в комісії, ні в національному проекті руки опускати не мають наміру і з січня обіцяють взятися за справу з новим завзяттям.
Дарина Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
