1858
2013 рік стане роком Китаю
Минулий рік пройшов у Китаї під знаком політичних змін. Генеральний секретар Компартії Ху Цзіньтао на 18-му з’їзді партії віддав своє крісло Сі Цзіньпіну. Очікується, що новий керівник Піднебесної забезпечить не тільки спадкоємність партійних принципів, але й розпочне чергові економічні реформи. На тлі сповільнення економіки США і боргової кризи в Європі Китай цілком може стати новим локомотивом глобальної економіки.
Зі своїм головним завданням китайська політична еліта у 2012 році впоралася: процес передачі влади пройшла без особливих накладок і загострення соціальної стабільності в суспільстві. Зрозуміло, не обійшлося без внутрішньопартійних розборок між угрупованнями – навесні цього року у відставку відправили секретаря парткому мегаполісу Чунцін – Бо Сілая (до цього його готували на саму вершину влади – до складу Постійного комітету Політбюро ЦК КПК). Пізніше в західну пресу просочилися відомості про активи сім’ї нинішнього прем’єра Вень Цзябао на 2,7 млрд дол., і багатомільйонні доходи родичів Сі Цзіньпіна. Ці компромати стали найсильнішими відгомонами боротьби за владу, але не справили ніякого впливу на її результат. Сходження Сі Цзіньпіна, який отримав прізвисько “принц” (його батько в 1959-1962 роках займав пост віце-прем’єра), було зумовлене ще кілька років тому, а в цьому році оформлено в ході закулісної торгівлі Ху Цзіньтао і колишнього голови КНР Цзян Цземіня. Голосування делегатів 18-го з’їзду КПК стало лише формальністю.
Спадщина для “принца”
Сі Цзіньпіну в спадок дісталася друга за величиною економіка світу, яка, як вважають аналітики ОЕСР, вже в 2016 році може обігнати США. І якщо президента США Барака Обаму журнал Time обрав “людиною 2012 року”, то Сі Цзіньпін цілком може претендувати на це звання в 2013 році. Якщо, звісно, він проявить себе вольовим керівником і продемонструє, що готовий, у першу чергу, до проведення економічних реформ. Те, що така необхідність назріла, підтвердив рік минулий: темпи зростання китайського ВВП в третьому кварталі скоротилися до рекордно низьких 7,4%.
Головна загроза для КНР, на думку багатьох аналітиків, криється в тому, що культивована довгі роки модель розвитку країни, заснована на масштабних інвестиціях в інфраструктуру і залученні капіталу, вичерпала себе. Сі Цзіньпіну необхідно перевести економіку на інноваційні рейки, збільшити енергоефективність виробництва та внутрішнє споживання. “Якщо Китай збереже свій економічний курс, яким він прямував протягом останніх десятиліть, він зіткнеться з серйозними труднощами. Вартість витрат зросте, робоча сила стане неконкурентоспроможною, імпорт енергії та ресурсів загальмує експортні галузі, а капітал з Китаю спрямується на більш сприятливі і відкриті ринки”, – упевнений політолог, засновник руху New Global Consensus Лоуренс Брам.
Зрозуміло, комплексні реформи носять довгостроковий характер, тому поки керівництво Китаю стимулює економіку за допомогою наявних у нього традиційних інструментів: процентних ставок і банківських кредитів. Певний результат ці кроки в кінці 2012 року все-таки дали. Так, офіційна статистика показала зростання промвиробництва на 10,1% у листопаді (максимальний показник з березня), споживання електрики зросло максимально з січня – на 7,9%. У підсумку, в четвертому кварталі ВВП КНР може зрости до 8,4%.
У 2013 році китайська економіка продовжить прискорюватися. За обережними офіційними прогнозами, цифра складе 8%. На думку аналітиків HSBC, за підсумками 2012 року зростання складе скромні 7,8%, але вже в цьому очікується стрибок до 8,6%. Одна з найбільш оптимістичних оцінок у економістів ING – 9% в 2013 році. Для порівняння, темпи зростання ВВП США сповільняться з 2,2% в 2012 до 1,7% в 2013 році, а єврозона покаже негативне зростання, вважають в HSBC.
Азія в допомогу
Під час нинішньої глобальної кризи Китай підвели аж ніяк не токсичні фінансові активи і не високий бюджетний дефіцит. Удар по економіці Піднебесної завдали тісні торговельні зв’язки з Заходом – проблемні ринки Європи і США були основними для китайських експортерів. Не випадково, одним з головних економічних завдань Пекіна стало посилення орієнтування на внутрішнє споживання.
Втім, у Пекіна знайшовся і ще один резерв: активізація торговельних зв’язків з азіатськими сусідами. За даними аналітиків HSBC ця політика вже привела до успіху. Наприклад, експорт Південної Кореї до Китаю сьогодні становить 12% ВВП, в той час як в 2000 році – всього лише 3,5%. Малайзія і Сінгапур також значно збільшили поставки своїх товарів до Китаю. Країни-експортери сировини, включаючи Австралію, Чилі, Казахстан і Саудівську Аравію, теж збільшили товарооборот з КНР. Сильні позиції Пекіна і в Африці: наприклад, Ангола зараз чотирнадцяте найбільш важливе джерело імпорту для Китаю, країна випереджає Індію, Францію, Канаду, Італію та Великобританію.
США ж в даний час експортують лише 0,7% свого ВВП в Китай. Канада, Франція та Італія мають приблизно ті ж показники. Результати Великобританії плачевні: на експорт в Китай припадає лише 0,4% від ВВП.
Компартія вибирає ринок
З тим, що довгострокові реформи в Китаї життєво необхідні, майже ніхто не сперечається, однак, які конкретно форми вони здійснюватимуть, достовірної інформації поки немає. Напередодні з’їзду Компартії джерела Reuters повідомили, що за дорученням ЦК КПК план реформи розробляють кращі науково-дослідницькі інститути країни. Основним завданням є вироблення концепції ослаблення ролі держави в економіці. Сьогодні в КНР налічується понад 100 тис. державних компаній, які, зокрема, мають пільгові умови кредитування та отримання держконтрактів, що заважає розвитку приватного підприємництва. Судячи з усього, багато своїх привілеїв вони повинні втратити. Так, має бути знижена роль влади в процесі кредитування реального сектора економіки. Зараз Пекін має можливість впливати навіть на вартість і термін повернення позик для кожного конкретного позичальника.
Швидше за все, деякі ініціативи будуть озвучені ближче до початку весни, коли в Пекіні пройде щорічна сесія парламенту. На ній Сі Цзіньпін займе пост ще і голови КНР, а його найближчий соратник Лі Кецян змінить Вень Цзябао на посаді прем’єра Держради.
“Якщо нові лідери виберуть нову концепцію “екологічної цивілізації” і зроблять ставку на відновлювальні джерела енергії, почавши інфраструктурну розбудову, тоді країну чекає чергова ера зростання. Кредитна та фіскальна політика почне стимулювати вкладення у виробництво, відкривши країні шлях до нової форми глобального домінування. Якщо Пекін вибере цей шлях, він обжене Вашингтон і стане новим світовим лідером”, – упевнений Брам.
За матеріалами: РБК daily
Поділитися новиною
