4629
Підтверджено право роботодавців звільняти тимчасово непрацездатних
26 грудня 2012-го ВСУ на засіданні Судової палати з цивільних справ розглянув справу №6-156 ЦС 12, предметом якої була суперечка про звільнення співробітника (в період його тимчасової непрацездатності) на підставах, передбачених контрактом.
При розгляді даної справи Верховний Суд зробив правовий висновок, відповідно до якого зміст терміна “розрив трудової угоди з ініціативи власника або уповноваженого ним органу” охоплює лише звільнення на підставах, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України, і не поширюється на звільнення, що випливають з пункту 8 статті 36 КЗпП.
“Відповідно, звільнення співробітника в період його тимчасової непрацездатності на підставах, передбачених контрактом, не суперечить закону”, – констатується на офіційному сайті ВСУ. При цьому обіцяно, що з повним текстом постанови можна буде ознайомитися в розділі “Рішення Верховного Суду України” (підрозділ “Постанови у справах цивільної юрисдикції”).
Зауважимо, що стаття 40 КЗпП, яка регламентує підстави розриву трудового договору з боку роботодавця, містить норму, згідно з якою “не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності…”. Винятки з цього правила передбачалися лише для випадків ліквідації підприємств та неявки співробітників більше 4-х місяців підряд (крім відпусток з вагітності та пологів, а також деяких екстраординарних подій – профзахворювань, трудових травм і т. д.).
Між тим, стаття 36 КЗпП, що встановлює підстави для припинення трудової угоди, містить, серед іншого, пункт 8, а саме – “підстави, передбачені контрактом”.
Виходячи з правового висновку ВСУ від 26 грудня 2012-го, по суті, допускається можливість звільнення співробітника в період його тимчасової непрацездатності на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП, не дивлячись на обмеження, зафіксовані в статті 40 Кодексу.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
