8232
Кому потрібні нові КВЕДи?
Протягом 2012 року всім суб’єктам підприємницької діяльності в обов’язковому порядку необхідно було замінити старі коди видів економічної діяльності на нові.
Однак календарного року може і не вистачити для переходу, оскільки органи реєстрації не справляються з напливом охочих.
Підприємці сподіваються, що перехідний період буде продовжено у 2013 році, інакше без нових кодів вони не зможуть здати свою звітність до органів влади.
З січня 2013 року весь бізнес (ФОП і юридичні особи) буде працювати за новим класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД-2010), який використовується для подання фінансової, статистичної, податкової, митної, банківської інформації в органи влади.
Ці коди важливі тим, що входять практично у всі бази даних, якими володіють органи влади.
Класифікатор “КВЕД-2010” був введений в Україні ще 2012 року, але його використання було необов’язковим, оскільки паралельно в цьому році ще діють КВЕДи старого зразка (“КВЕД-2005”) в рамках перехідного періоду органів влади на нові коди.
У той же час, суб’єкти господарювання, у тому числі й ФОП, створені в 2012 році, отримали документи з кодами “КВЕД-2010”.
Водночас, компанії, які зареєстровані до 2012 року і працюють по “КВЕД-2005“в цьому році, повинні перереєструватися і отримати нові коди згідно з новим класифікатором видів економічної діяльності.
Таким чином, набуття чинності “КВЕД-2010” з 2012 року не зобов’язувало юридичних осіб та підприємців, зареєстрованих до 2012 року, негайно переходити на нову систему.
Вони могли продовжувати роботу під старими кодами, але протягом цього року повинні були привести документи у відповідність з новими кодами.
Для такого переоформлення бізнесменові було необхідно протягом 2012 року звернутися до державного реєстратора, подати реєстраційні картки із зазначенням нових “кведів”, та надати певний перелік документів.
Після реєстрації нових КВЕД у державного реєстратора необхідно звернутися до органу статистики та отримати нову довідку з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ з новими кодами діяльності. Платники єдиного податку повинні були ще й внести зміни до Свідоцтва платника єдиного податку.
Реєстрація змін кодів діяльності здійснюється безкоштовно. Хоча, правильніше назвати її “умовно безкоштовною”, оскільки підприємцю необхідно сплатити адміністративні послуги, пов’язані з переходом на новий КВЕД.
“Формально перереєстрація безкоштовна, проте для отримання довідки з ЄДРПОУ потрібно надати в органи статистики квитанцію про оплату адміністративної послуги з видачі даного документа. Для юросіб – 26 гривень, для фізосіб – 15,56 гривні”, – каже старший партнер адвокатської компанії “Кравець, Новак і Партнери” Ростислав Кравець.
Дані суми не є критичними для бізнесу, проте, якщо, наприклад, помножити тариф адміністративних послуг для 1,285 мільйона юросіб, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, то вийде абсолютно пристойна сума – 33,4 мільйона гривень (без урахування комісії банків).
На перереєстрації вирішили заробити і юридичні компанії, пропонуючи клієнтам за кілька сотень гривень поміняти за них старі коди на нові.
Однак, як би там не було, але бізнес може і не встигнути перейти на новий КВЕД.
Як виявляється, держреєстратори не справляються з напливом бізнесменів, оскільки, крім охочих отримати нові коди, до них звертаються ті, хто реєструється підприємцем, припиняє підприємницьку діяльність або змінює свої свідоцтва.
Крім того, досить велика кількість підприємців задумалися про перехід на новий КВЕД в останній момент, чим і викликаний сьогодні небувалий ажіотаж і черги в органах реєстрації і статистики.
Причина такого авралу досить проста: ті підприємці, які не встигнуть перейти на нові КВЕДи, потраплять в список порушників закону.
“Якихось штрафних санкцій не передбачено. Однак, при здачі звітності до Податкової, Пенсійного фонду, оформленні товарів на Митниці можуть виникнути проблеми. Підприємцям можуть відмовити в прийомі та оформленні документів без нової довідки статистики із зазначенням нових КВЕД. Крім того, деякі банки вже зараз вимагають від своїх клієнтів надати нові довідки”, – відзначає Кравець.
Крім юридичних осіб отримати коди економічної діяльності зобов’язані і підприємці, які працюють на єдиному податку (всі 6 груп). Ця новація, окрім створення черг, обурила й учасників ринку, які не до кінця розуміють, навіщо торговцю на ринку отримувати КВЕД.
“Навіщо підприємцям, які працюють за єдиним податком і торгують сьогодні пиріжками, а завтра кофтинками, змінювати види діяльності, а відповідно і КВЕДи? Адже зміна КВЕДів стосується всіх. Кому це треба? А якщо людина хоче щомісяця пробувати різні види діяльності або її бізнес-плани різносторонні?
Їй теж постійно треба міняти папірці? Тому зараз і утворюються черги, як до Мавзолею. Я вважаю, що якщо підприємці не встигнуть перейти, то буде продовження”, – зазначає виконавчий директор Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА) Віра Ковальчук.
За її словами процедура зміни КВЕДів традиційна для українських реалій: приходиш, чекаєш, заповнюєш заяву (4 аркуші витраченого паперу), потім ці КВЕДи вносять в твою електронну картку реєстрації.
“Біжиш в статистику, потім в банк оплачувати квитанцію, а там обід, повертаєшся – вже і в статистиці обід. Отримуєш папірець, кладеш в папку і нікому не показуєш, так як її ніхто не дивиться. Потім йдеш в податкову, пишеш нову заяву – ще 4 аркуші, здаєш. Свідоцтво єдиного податку чекаєш 2 тижні, і тобі в свідоцтво вдруковують нові КВЕДи. Радієш, що ти ще на крок став ближче до Європи (нові КВЕДи відповідають європейським стандартам)”, – пояснює Ковальчук.
Юрій Віннічук
За матеріалами: Радіо Свобода
Поділитися новиною
