3002
Чим обернеться для бізнесу нова ініціатива Податкової у боротьбі з офшорами
Чергова зустріч з керівництвом Державної податкової служби сильно спантеличила начальника податкового департаменту компанії «Сандора» Любов Михайлівську. 18 грудня голова ДПСУ Олександр Клименко представив проект нового закону про трансферне ціноутворення. Точніше, про боротьбу з ухиленням від податків за допомогою зв’язаних одна з одною компаній.
Що з того «Сандорі»? «Тепер у компанії ми думаємо про те, щоб додатково наймати співробітників, які будуть працювати з операціями за трансфертними цінами – тобто здійснювати моніторинг по кожній угоді паралельно зі співробітниками податкової служби. Ну, і де в цьому випадку спрощення ведення бізнесу?» – говорить Михайлівська.
Податківців можна зрозуміти. За їхніми даними, за допомогою «родинних» компаній український бізнес примудряється «економити» на податках десятки мільярдів гривень щорічно. Контроль над угодами між пов’язаними компаніями повинен допомогти знизити обсяг мінімізації оподаткування. Але для бізнесу він загрожує додатковими витратами на персонал, податковими перевірками і ще цілим букетом новацій.
Як же виглядатиме робота податкової служби в цьому питанні в 2013 р.?
Споріднені офшори
Так чи інакше, з трансферним ціноутворенням стикається більшість українських компаній. По суті це – продаж і купівля товарів у пов’язаних одна з одною компаній.
Але часто наявність таких «родинних» компаній в ланцюжку постачальників дозволяє знижувати оподатковуваний дохід бізнесу. Механізм досить простий: компанія-резидент продає свою продукцію «родичу» з офшору за заниженими цінами, а потім цей «родич» продає цей товар вже за ринковою ціною. Це дозволяє «осадити» основну частину прибутку в юрисдикції, де ставка податку нижча, ніж в «базовій» державі.
За даними ДПСУ, тільки в 2012 р. 54% українського товарного експорту було вивезено через третіх, часто афілійованих осіб, а загальний обсяг експорту за непрямими контрактами склав 260 млрд грн. В результаті за межами України залишилося майже 30% від доходу товарів. Ситуація не унікальна: всього в світі за допомогою таких схем було виведено в офшори до $21 трлн., визнає Клименко, посилаючись на підрахунки міжнародних експертів.
До недавнього часу проблема трансфертного ціноутворення в Україні не входила до числа пріоритетів уряду.
Але тепер все має змінитися. Вчора голова ДПСУ презентував проект закону про трансферне ціноутворення, який податківці готували разом з компанією PwC. За прогнозами Клименка, уже в першому кварталі 2013 р. проект пройде через Верховну раду, а в липні – зможе набути чинності. Хоча на ділі відстежувати операції між пов’язаними компаніями почнуть ще раніше – з січня 2013-го.
З нового року набирає чинності 39 стаття Податкового кодексу – про методи визначення і застосування звичайних цін. У ній прописано, хто, як і коли буде контролювати трансферні ціни, хто потрапляє під контроль, а також поріг різниці цін, перевищення якого має стати дзвінком для податкового інспектора – 20%.
Методи боротьби
Що зможуть робити фіскали, якщо законопроект Податкової підтримають депутати?
По-перше, вони зможуть контролювати зовнішньоекономічні операції з країнами-офшорами, а також операції всередині групи компаній. І в тому, і в іншому випадку – якщо сума операцій перевищить 50 млн грн. на рік.
По-друге, щоб відстежити «правильність» визначення цін, Податкова планує ввести нові спеціальні перевірки – причому тривалість їх буде становити від шести місяців до року, а також окрему звітність. Документи щодо трансфертних цін потрібно буде подавати раз на рік – до 1 травня року, наступного за звітним.
По-третє, будуть введені серйозні штрафи. Неподання звіту або первинної документації (податкових накладних, договорів і т.д.) буде коштувати компанії 5% від суми операції; неподання інших документів – штраф 113 400 грн. (тобто 100 мінімальних зарплат).
Щоб полегшити собі завдання з контролю за цінами, у Податковій навіть створили спеціальний орган – Центр моніторингу товарних ринків. Його співробітники – не податківці, а економісти і трейдери з металургійних, агропромислових і хімічних підприємств. Їхнє завдання – визначати «правильний», тобто адекватний ринку рівень цін. «Для цього ми застосовуємо низку джерел: від спеціалізованих сайтів до митної бази даних визначення вартості товарів, до якої у нас є доступ», – пояснює перший заступник голови ДПСУ і голова податкової міліції України Андрій Головач.
Правда, при цьому для деяких виробників податківці планують ввести перехідний період. За проектом закону, для кожної з товарних груп Кабмін визначатиме «вилку», в межах якої ціни не будуть вважатися заниженими або завищеними (поки що в Податковому кодексі прописана «вилка» 20%). Але для аграріїв, металургів і хіміків, а також компаній, що добувають залізорудну сировину, фіскали пропонують протягом п’яти років допускати 5%-е відхилення від цієї «вилки». «Це галузі, які забезпечують 90% бюджету», – пояснює Клименко.
Результати роботи Центру Клименко та Головач будуть використовувати, щоб відстежувати злісних неплатників – і спілкуватися з ними вже на рівні безпосередньо податкової служби.
Чого не вистачає бізнесу
Бізнесмени до ініціативи поки ставляться насторожено. «Ідея регулювання трансфертних цін сама по собі хороша. І дійсно, застосовується у багатьох країнах», – підкреслює Андрій Максимов, головний керуючий з оподаткування ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Але додає: все буде залежати від того, як ці правила будуть впроваджені.
Поки у нього є багато запитань до джерел інформації, з яких податківці будуть брати дані для встановлення звичайних цін. «Однієї бази даних митниці сьогодні недостатньо. Цих джерел має бути як мінімум десять», – вважає Максимов.
Представник «Сандори» Любов Михайлівська стурбована посиленням адміністративного навантаження на бізнес – адже справа не тільки в необхідності нарощувати штат, без якого великим холдингам не впоратися з претензіями Податкової. Справа – і в нових перевірках Податковою, і в новій звітності, і т.д.
Бажання податківців контролювати угоди всередині країни насторожує і керівника податково-юридичного відділу Ernst & Young Володимира Котенка. «Це дійсно клопітно для підприємців, а ефект – сумнівний, – говорить він, і підсумовує: – У податковій службі намагаються створити ефективний інструмент для боротьби з необґрунтованим виведенням коштів з України. Але, щоб регулювання трансфертних цін стало таким інструментом, а не просто «валізою без ручки», або, ще гірше, тягарем для чесного бізнесу, проект закону потрібно ще серйозно доопрацювати».
Катерина Сичова
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
