8605
Як за сотню гривень паралізувати конкурента
Хочете витратити до тисячі гривень і півроку для того, щоб вам платили роялті за використання давно винайдених товарів, або для того, щоб паралізувати роботу конкурентів? Вітчизняне законодавство допоможе в цьому.
Показовий випадок відбувся на початку грудня. Зокрема, за інформацією видання “Комерсант-Україна” митниця заборонила ввозити на територію України дерев’яні вішалки для одягу компаніям “Велика кишеня” і JYSK.
Виявилось, що вішалки запатентовані в Україні і внесені до митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, який захищає українських правовласників від неправомірного використання ділками їхнього інтелектуального продукту.
І це незважаючи на те, що вішалки винайдені не в Україні, і їх уже десятиліттями використовують в багатьох країнах. “Це абсурд!” – скажете ви. “Це законно!” – відповість вам будь-який юрист.
Патент за копійки
Через прогалини в українському законодавстві у сфері захисту прав інтелектуальної власності будь-яка особа може за невеликі гроші запатентувати промисловий зразок виробу (результат творчої діяльності людини в дизайні) і вимагати припинення його імпорту та обігу в країні.
Зробити це можна за копійки: реєстрація патенту для фізичної особи буде коштувати з усіма зборами близько 70 гривень, для юрособи – 1000 гривень.
Термін видачі патенту становить 6-8 місяців. За прискорення процедури до 2-3 місяців доведеться викласти додатково ще 720 гривен.
В Україні видачею патентів займається підрозділ Державної служби інтелектуальної власності – ДП “Український інститут промислової власності”. Цей орган повністю супроводжує формальну експертизу заявленого для отримання правової охорони виробу або так званого промислового зразка.
Однак чинне законодавство не передбачає наявність органів, які б проводили експертизу для промислових зразків на відповідність критерію патентоздатності (новизни).
В результаті заявники отримують патент на промисловий зразок, який дуже часто не несе в собі ніякої новизни, як, наприклад, в уже згаданому випадку з вішаками.
Що відбувається далі? Після реєстрації таких промислових зразків їх вносять в митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності, якщо товари ввозяться з-за кордону, або пишуть претензію про заборону використання даного промислового зразка та виплату заподіяної шкоди і втраченої винагороди.
В претензії одразу пропонується укласти ліцензійну угоду на використання корисної моделі з виплатою роялті.
Митники зобов’язані перевіряти, чи є товар в реєстрі об’єктів інтелектуальної власності. Якщо імпортований виріб знаходиться в реєстрі, а в імпортера немає ліцензійного договору, то товар ототожнюється з контрафактом.
Імпортери фактично опиняються перед вибором: підписувати з правовласником ліцензійну угоду або йти до суду з вимогою скасувати патент на товари, які вже давно не вважаються винаходом.
В результаті, власник патенту на промисловий зразок, який не відповідає новизні, отримує подвійні можливості. Він може обмежувати роботу конкурентів або змусити інші компанії, які виробляють чи імпортують цю продукцію, укласти з ним ліцензійний договір.
Гумові пробки
Вище наведений випадок з вішаками не єдиний у своєму роді.
За словами консультанта у сфері прав інтелектуальної власності Ярослава Суліма, в Україні досить часто трапляються випадки реєстрації промислових зразків та інших об’єктів інтелектуальної власності, які вже давно відомі і використовуються як в нашій країні, так і інших країнах світу.
Наприклад, зараз в українських судах розглядається справа про заборону на імпорт в Україну і виробництво всередині країни гумових пробок для закупорювання флаконів з лікарськими засобами на підставі чинного патенту.
Нагадаємо, що такі вироби виробляються в Україні з 1975 року.
Тобто, один кмітливий українець отримав патент на промисловий зразок на “гумову пробку для закупорювання флаконів з ліками” і вніс його у вже згаданий митний реєстр.
Це дозволило “винахіднику”, по-перше, заборонити виробництво таких корків в Україні та, по-друге, заборонити їх імпорт. Згідно з законом, на територію України у такому випадку забороняється ввозити навіть флакони, які закриті подібними корками.
В результаті виробник пробок повинен доводити в суді, що він ці корки виробляв до того, як була подана заявка на патент на промисловий зразок. Імпортери ліків, щоб обійти заборону, пішли тим же шляхом, що і власник патенту.
Вони просто зареєстрували у Держслужбі інтелектуальної власності кілька аналогічних промислових зразків на такі гумові корки і внесли ці патенти в митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності. Це дозволило їм обійти заборону на імпорт таких виробів.
Тобто, виходить, що “Український інститут інтелектуальної власності” у повній відповідності до законодавства видав кілька аналогічних патентів за результатами формальної експертизи, не провівши дослідження даних промислових зразків на новизну.
Митники, у свою чергу, внесли ці промислові зразки в реєстр, незважаючи на те, що в ньому вже зареєстровані аналогічні вироби.
Запатентовані Гумові корки для закупорювання ліків і внесені в митний реєстр об’єктів інтелектуальної власності
Молочні упаковки
Інший схожий випадок трапився навесні 2012 року.
У квітні приватне підприємство “Юніверсал бриз” розіслало всім українським виробникам молочної продукції попереджувального листа про порушення прав на патент на корисну модель (нове технічне рішення, якому немає аналогів – РЕ) “Спосіб виготовлення пакета для пакування молочних продуктів”, виданий на ім’я А.Л. Токмакова.
Це невідоме підприємство хотіло, щоб всі вітчизняні виробники молочних продуктів платили згаданій фізичній особі 12 копійок з кожного пакета.
“Фішка” в тому, що спосіб пакування молочних продуктів із застосуванням подібної технології був винайдений більше 50 років тому засновником компанії TETRA PAK Рубеном Раусінгом, але термін дії охорони цієї технології давно минув.
Однак українські органи влади не зважають на такі дрібниці і видали патент, адже все цілком законно.
В результаті за клопотанням компанії TETRA PAK українські чиновники із Служби інтелектуальної власності провели експертизу по суті, яка показала, що дана технологія не відповідає умовам новизни. Тож її можна використовувати, не сплачуючи роялті українським “винахідникам”.
Обкладинки паспортів
Таких випадків дуже багато. За ступенем абсурдності не поступається попереднім і випадок, який нещодавно описав портал “Наші гроші”.
Зокрема, 6 листопада ТОВ “Юс-дизайн” зареєструвало промисловий зразок на обкладинку закордонного паспорта України із безконтактним носієм інформації.
До речі, одним із засновників ТОВ “ЮС-дизайн” є голова консультативної Ради консорціуму ЄДАПС Юрій Сидоренко. Він значиться також як і автор винаходу.
У 2006 році ТОВ “ЮС-дизайн” вже реєструвало промисловий зразок на закордонний український паспорт. Саме цей варіант держава обрала для запуску його в масове виробництво.
Грошей на цій схемі заробити можна достатньо. Щороку українці отримують понад мільйон лише закордонних паспортів. Заробляє на цьому все той же ЄДАПС.
Українські бюрократи, проводячи тендер, часто дуже прихильно ставляться до всіляких “промислових зразків” і інших продуктів інтелектуальної творчості. Адже будь-яка державна інституція може створити свій промисловий зразок, уникнувши таким чином проблем з роялті.
“Головною проблемою є те, що немає відповідних спеціалістів в Українському інституті промислової власності та не проводиться кваліфікаційна експертиза промислових зразків. Через це можливо зареєструвати будь-який промисловий зразок”, – констатує Сулім.
На його думку, щоб уникнути таких ексцесів, при реєстрації патентів на промисловий зразок необхідно ввести кваліфікаційну експертизу, яка б визначала новизну.
Тож, крім того, щоб виривати один одному ґудзики і бити колег ногами, депутати могли б, наприклад, взятися за роботу, щоб не давати заробляти аферистам.
Юрій Віннічук
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
Також за темою
Як продати частку у квартирі без згоди співвласників
SpaceX планує вихід на біржу Nasdaq
ЄС може дозволити смартфони без зарядного порту
Біткоїн може подорожчати до $1 млн — аналітик
Zoom оновлює інструменти для роботи
Photoshop вводить ШІ-асистента, який замінює професійне редагування фотографій текстовим або голосовим промптингом
