2075
Заборона на куріння: як це відбувалось у Верховній Раді
Закон про заборону куріння в громадських місцях добрався і до легендарної курилки Верховної Ради. Нардеп Юрій Мірошниченко пообіцяв, що місце збору всіх курців парламенту буде закрито.
Варто пояснити сакральне значення цього місця. Оскільки слуги народу дуже часто намагаються уникати спілкування з пресою, але не можуть побороти шкідливу звичку затягнутися сигареткою, то представники ЗМІ отримали прекрасний шанс зловити законодавця і допитати його з пристрастю саме в парламентській курилці. Це – демократичне місце, де не було поділу статей і де чутки та зливи інформації відбувалися мало не щохвилини паралельно з кожною затяжкою.
«Коментарі» більше двох років тому писали про те, які питання порушувалися в стінах курилки. Саме тут, потягуючи сигаретку, затяті націоналісти і комуністи поводили себе цілком по-дружньому і без найменшого натяку на ідеологічну ворожнечу. До речі, вже в парламенті нового скликання тут мирно уживалися «свободівці» і комуністи. Бійок не було. Можливо, тому що, в курилці не прийнята фото- та відеозйомка. А без цього – навіщо битися?
Так, кореспондент «Коментарів» протягом двох перших днів роботи Верховної Ради сьомого скликання кілька разів бачив у курилках «свободівця» Юрія Бублика, який, незважаючи на те, що «свободівці», рівняючись на свого вождя Олега Тягнибока, не гроблять здоров’я тютюновим димом, спокійно курив разом з «регіоналами». Зокрема, з завзятим курцем, маріупольським металургом-олігархом Володимиром Бойком. До речі, Володимира Семеновича без сигарети взагалі уявити неможливо.
Раніше з курилки не вилазив і колишній депутат Тарас Чорновіл. У минулий четвер, 13 грудня, Тарас В’ячеславович провів традиційний моціон в парламентську курилку. Він хоч і не став депутатом, але рефлекси нікуди не поділися. Варто відзначити, що Чорновіл в минулому парламенті був відомим захисником парламентської курилки. Коли Ірина Геращенко, нинішня соратниця Віталія Кличка, намірилася переобладнати цей заклад на кімнату матері і дитини за принципом західних парламентів, Тарас В’ячеславович встав грудьми на захист прав курців. Однак борці з тютюновим димом нічого не змогли вдіяти з ухваленням цілого закону про заборону куріння в громадських місцях. Що тепер буде з цією кімнатою, поки не зрозуміло, адже депутати досі не домовилися не те що про парламентську курилку, але навіть з приводу кадрового складу парламентських комітетів.
У цьому контексті варто зауважити, що крім спеціально відведених двох місць для куріння, депутати курять в закритих для преси коридорах за президією. Там в основному сигаретку-другу викурюють важливі «перці», які не хочуть спілкуватися з пресою. Схоже, саме туди рано чи пізно доведеться переміщуватися любителям тютюну. Ну, не бігти ж їм, як хлопчикам, заради цього на вулицю.
Хоча, звичайно, можна по-старому палити прямо у кулуарах. А такі історії мали місце. Ще на початку 2000-х сигарети гасили об паперові пакетики, які робили з законопроектів (для початку змочували їх слиною). Також для гасіння сигарет використовувалися стаканчики, які починали плавитися і смердіти, оскільки курець часто забував попередньо налити туди води. Все це призводило до того, що смітники парламенту регулярно горіли. Деякі, правда, курили в туалетах. Однак через погану вентиляцію і досить велику кількість нікотинозалежної публіки, у вбиральні можна було вішати сокиру. Тому ті, хто не хотів наскрізь пропахнути тютюновим димом, продовжували курити, де доведеться. Це призвело до того, що в 1999 році тодішній спікер Олександр Ткаченко «пробив» розпорядження Верховної Ради, яке було розвішано в місцях скупчення курців. Згідно з документом, диміти в будівлі парламенту заборонялося скрізь, окрім «спеціально відведених місць» – туалетів. Це послужило приводом для бойкоту з боку курців, які почали нахабним чином «ігнорити» розпорядження некурящого спікера. А так як депутатам мандат дозволяв це робити безкарно, то ніякі прохання пожежних та інших працівників апарату не спрацьовували.
Але повернемося до курилки. У день відкриття Верховної Ради сталася смішна історія. Сидять собі журналісти, курять, і раптом відчиняються двері, а з них з’являється відомий депутат-«регіонал» Юрій Іванющенко. Побачивши представників ЗМІ, він швидко зачинив двері. Для таких як Іванющенко якраз і існує коридор за президією парламенту.
Схоже, що історія тютюнокуріння в парламенті закінчується. Швидше за все, все піде по шляху боротьби з курінням в Кабміні та Адміністрації Президента. До другого пришестя Тимошенко в Кабміні міністри та інші клерки диміли щосили. Наприклад, нинішній депутат від «УДАРу», а тоді міністр фінансів Віктор Пинзеник, кажуть, курив прямо в кабінеті. Інші ж кабмінівські мужі диміли в чоловічому туалеті. Як нескладно здогадатися, там коментарі могли отримати тільки журналісти-чоловіки. Дискримінація, так би мовити, за статевою ознакою. Але коли уряд знову очолила Юля Тимошенко, курців почали щемити, заборонивши палити в туалеті і поставивши там пожежного. Микола Азаров цим не обмежився. Для початку він переселив журналістів на один поверх нижче, ніж зал засідань уряду. А палити дозволив тільки у внутрішньому дворі будівлі уряду. Для цього потрібно на ліфті з’їхати вниз, покурити, і потім, повертаючись, пройти повну процедуру перевірки документів. Одним словом, або кидай палити, або терпи, поки Микола Янович та його підлеглі не закінчать стверджувати чергове «покращення». Пересічні ж тютюнозалежні співробітники Кабміну подалі від начальства димлять в туалетах.
А в Адміністрації Президента взагалі пішли радикальним шляхом: там палити не можна взагалі. Якщо хочеш подиміти – йди через всю будівлю на вулицю і потім знову через всю будівлю повертайся назад. Такий підхід у боротьбі з курінням Віктор Федорович ввів ще в свою губернаторську бутність в Донецькій ОДА. Кажуть, допомагало. У його заступників вуха пухли, але в робочий час вони не курили…
Дмитро Качура
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
