1809
Чому інвестори більше вірять у долар, ніж у євро?
— Валюта
Якщо в надійності однієї з двох резервних валют ніхто всерйоз не сумнівається, то іншій періодично пророкують крах. Настільки різний підхід пояснюється політичними та структурними причинами.
З якими б проблемами не стикалися Сполучені Штати та американська економіка, будь то астрономічний держборг або, як в даний момент, загроза “бюджетного обриву”, ніхто в світі (за винятком хіба що кремлівських пропагандистів на російському телебаченні) всерйоз у життєздатності долара США не сумнівається.
А ось єдина європейська валюта такою беззастережною довірою похвалитися не може. Євро періодично пророкують крах, а Європейського валютному союзу (ЄВС) – неминучий розвал. І хоча до кінця 2012 року ситуація в єврозоні завдяки зусиллям Європейського центрального банку (ЄЦБ) і стратегічним рішенням Європейського Союзу помітно стабілізувалася, сумніви в перспективах євро залишаються.
“Ахіллесові п’яти” Європейського валютного союзу
Чому? Якими перевагами володіє долар у порівнянні з євро? “Цілою низкою переваг”, – зазначив у бесіді з DW Ахім Вембах (Achim Wembach), директор Інституту економічної політики при Кельнському університеті.
В першу чергу, вчений вказав на те, що в США, що є єдиною федеративною державою, “основна частина податкових надходжень проходить через Вашингтон, а не через штати”. А ось Європейський валютний союз, не будучи політичним союзом, об’єднує 17 незалежних держав. Вони, щоправда, поступилися частиною свого суверенітету Євросоюзу, однак бюджет ЄС складає лише незначну частину сумарного валового внутрішнього продукту країн, що входять до нього. А в єврозони навіть власного бюджету немає.
Іншою “ахіллесовою п’ятою” Європейського валютного союзу є величезна взаємна залежність між державами та банками в єврозоні. Приклади Ірландії та Іспанії показують, що банківські кризи дуже швидко переростають в державні фінансові кризи, і навпаки, про що свідчать події в Греції, Італії та на Кіпрі.
На думку фінансового фахівця Клеменса Фюста (Clemens Fuest), який працює в Оксфордському університеті, кардинальна помилка в конструкції ЄВС в тому і полягає, що фінансові системи держав, які увійшли до нього, не були пристосовані до нових реалій валютного союзу.
Взаємозалежність банків і держав
“Необхідно було з самого початку виходити з того, що окремі країни-члени валютного союзу можуть збанкрутувати, після чого має відбутися списання боргів”, – підкреслив Фюст в бесіді з DW. А для успішного списання боргів необхідно, щоб банки виявилися досить стійкими і після такої процедури самі не опинилися б на межі розорення. Значить, їм від початку треба було законодавчо передбачити більшу частку власного капіталу, вказав учений.
А ось в США немає банків, які повністю залежали б від стану справ в одному окремому штаті, зазначив Ахім Вембах: “Якщо штат Каліфорнія оголошує про своє банкрутство, то каліфорнійці не турбуються про свої заощадження, оскільки ці гроші лежать не в каліфорнійських, а в американських банках”.
Ще одна принципова відмінність США і, відповідно, долара від зони дії валюти євро полягає в тому, що кожен американський штат сам відповідає за свої борги. Якщо він починає відчувати фінансові труднощі, то йому самому доводиться їх долати, чому дуже сприяє механізм автоматичного скорочення бюджетних витрат.
Ахім Вембах з Кельнського університету як приклад знову наводить Каліфорнію: “Під час недавньої кризи ми бачили, як всім нашим колегам в тамтешніх університетах довелося взяти продовжену неоплачувану відпустку і змиритися зі скороченням зарплат”.
Розхолоджує ефект фінансової допомоги
Перевага структур, що склалися в США, полягає в тому, що “ефект доміно” там мало ймовірний: якщо, скажімо, штат Міннесота опиняється на межі банкрутства, то це не становить великої загрози для штату Мічиган. Зовсім інша ситуація в єврозоні. Тут будь-яке загоряння може перерости у загальну пожежу. Якщо б, наприклад, Греція відмовилася від євро, то одразу ж постало б питання: а хто наступний? І це мало б фатальні економічні наслідки.
Взагалі в базових договорах Євросоюзу теж прописаний принцип, згідно з яким кожна держава сама відповідає за свої борги і не може претендувати на фінансову допомогу з боку інших членів ЄС. Однак на практиці все виявилося інакше, про що свідчить, зокрема, приклад тієї ж Греції. Впевненість, що в крайньому випадку країна-боржник неодмінно буде врятована, викликала розхолоджуючий ефект і сповільнила санацію бюджетів проблемних країн єврозони. Все це не сприяло зростанню довіри до євро на світовому фінансовому ринку.
ЄЦБ це вам не ФРС
Певну обережність міжнародних інвесторів викликає і статус Європейського центрального банку. Його авторитет у світі дуже високий, і президент ЄЦБ Маріо Драгі його ще більше зміцнив, зробивши влітку рішучу заяву про те, що буде всіма силами захищати євро.
Однак Федеральній резервній системі США і Банку Англії, що стоять на варті долара і британського фунта стерлінгів, учасники ринку довіряють все ж трохи більше. Чому це так, пояснює фінансовий експерт Девід Марш: “ЄЦБ, як і раніше, залишається інститутом, заснованим на федеральній основі 17 національними Центробанками. Так що він не є самостійно діючим Центробанком, і це робить євро більш вразливим”.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
