7763
Arbeiten!
Боргова криза в ЄС загрожує ускладнитися ще й бюджетною лихоманкою. Лідери 27 країн Євросоюзу, що збиралися в кінці листопада в Брюсселі для затвердження семирічного фінансового кошторису спільноти, одноголосно його забракували. Розгляд бюджету Євросоюзу на 2014-2020 рр. перенесено на січень 2013 р.
Однак шанси, що держави зможуть залагодити всі суперечності за два місяці, є нікчемними. Адже співдружність не знає, як ліквідувати головне протиріччя: країни-донори, де першу скрипку грає Німеччина, не бажають і далі спонсорувати проблемних сусідів, а одержувачі євродопомоги не збираються ще більше економити.
Бюджет розбрату
Узгодження бюджету ЄС завжди проходило непросто. Навіть у часи, коли в Євросоюз входило набагато менше країн, складання загального кошторису викликало палкі дебати. Кожна з них намагалася виторгувати знижку на сплату внесків і отримати із загального казана по максимуму.
Бюджетний колапс останніх років загострив колишні протиріччя: країни – головні донори бюджету готові битися на смерть за скорочення витрат, щоб знизити фінансове навантаження на своїх співгромадян, що ремствують. А постраждалі від кризи і новачки співдружності вимагають збільшення асигнувань, так необхідних їм для підігріву економіки. За настільки очевидної полярності інтересів пошук компромісу займе не один місяць.
Ціна питання, що розсварило європолітиків, – трильйон євро. Бюджет ЄС на попередню семирічку (2007-2013 рр.) був затверджений в розмірі 864,3 млрд євро. Зараз Єврокомісія вирішила збільшити його до 1,03 трлн євро (1,05% ВВП ЄС). Максимум, на що погодився голова Євроради Герман ван Ромпей, – знизити витратну частину бюджету на 2014-2020 рр. на 75 млрд євро, до 973 млрд євро (1,01% ВВП ЄС).
Хоча, згідно з бюджетними вимогами співдружності, кожна з країн – членів Євросоюзу повинна внести до нього внесок у розмірі 1% свого річного ВВП. “Не можна одночасно укласти пакт про економічне зростання і схвалити бюджет, який його стримує”, – аргументував свою позицію ван Ромпей.
Майбутнє збільшення внесків вивело з себе найбільших донорів бюджету – Великобританію, Німеччину, Данію, Нідерланди та Швецію. Вони прозоро натякнули, що їх громадяни не мають наміру більше утримувати Євросоюз. А вимога тугіше затягнути паски повинна поширюватися не тільки на окремі країни, а й на загальний бюджет ЄС.
“Британська громадськість очікує, що ми проявимо твердість у цьому питанні. Краще не досягти жодного компромісу, ніж поганого компромісу”, – жорстко позначив позицію британський прем’єр Девід Камерон ще місяць тому.
Чиновники ЄС вже активно шукають юридичні можливості для затвердження бюджету співдружності без Об’єднаного Королівства. Але проігнорувати аналогічним чином думку інших основних донорів співдружності просто нереально. В першу чергу, це стосується Німеччини, яка має намір за будь-яку ціну урізати витрати євробюджету. За твердженням авторитетних економічних видань, саме Ангела Меркель відмовилася взяти участь у конфіденційній пропозиції Ромпея працювати до останнього, щоб ухвалити бюджет, продовживши роботу саміту Євросоюзу до 25 листопада. “Не станеться всесвітньої трагедії, якщо рішення ухвалять в 2013 році”, – жорстко заявила вона.
Час грає на руку німцям: якщо домовитися про бюджет наступної семирічки країнам-членам не вдасться і протягом 2013 р., в 2014-му ЄС доведеться жити за бюджетом попереднього року, збільшеним на 2% з урахуванням інфляції. Таким чином, пані Меркель доб’ється поставленої мети – не допустити збільшення євробюджету на заплановані 5%.
!http://www.depo.ua/modules/pages/upload/image/2_(490).jpg!
Кожен за себе
Але до категорії незадоволених можна зарахувати будь-яку з 27 країн Євросоюзу: ніхто не хоче втратити єврофінансування, але всі категорично відмовляються платити більше в загальний казан. Близько 80% коштів євробюджету зараз розподіляються у вигляді дотацій і в рамках галузевих проектів підтримки. Найбільші статті витрат – аграрні дотації та підтримка інфраструктури, яка включає в себе співфінансування будівельних проектів. Саме навколо них і розгортаються найбільш жаркі баталії.
Причому збільшення бюджетної підтримки ЄС хочуть не тільки європейські аутсайдери. Наполягаючи на скороченні витрат, ФРН одночасно вимагає підвищення дотацій на розвиток своїх східних земель. Найзатятішим лобістом збільшення аграрних субвенцій (на них припадає близько 40% усіх витрат бюджету Євросоюзу) є Франція, на яку припадає більша частина коштів, що виділяються на підтримку сільгоспвиробників.
Значні обсяги аграрних дотацій виділяються Італії, Іспанії, Португалії. Тому вони готові голосувати за обрізання інфраструктурних проектів, але будуть стояти на смерть за аграрні субвенції. Обсяги останніх, до речі, можуть скоро істотно збільшитися. Перехідні періоди, які обмежують можливості нових країн – членів ЄС використовувати програми спільноти, незабаром закінчаться.
І поряд з французькими та італійськими фермерами на отримання сільгоспсубсидій почнуть претендувати польські та румунські. Цей факт вельми дратує північних членів Євросоюзу, яким таке субсидування приносить суцільні збитки. У числі особливо незадоволених – Швеція, яка погрожує накласти вето і вимагає реформ фінансування.
У свою чергу країни Східної Європи (Польща, Угорщина і Румунія) наполягають на збереженні обсягів інфраструктурних субсидій (їх питома вага зараз становить близько 32% витрат) на модернізацію відсталих регіонів. Будапешт заявив про готовність скористатися правом вето щодо проекту семирічного фінансового плану, якщо інфраструктурні субсидії будуть скорочені. Його приклад може наслідувати Варшава, яка також в значній мірі залежить від цих грошей.
Локальна війна розгортається і навколо пільг зі сплати внесків до євробюджету. Зараз спеціальну преференцію має Великобританія (свого часу вона була виторгувана Маргарет Тетчер). Пільга надана на тій підставі, що єдина аграрна політика ЄС є збитковою для туманного Альбіону. Тому сьогодні розмір британського внеску практично на третину менший від розрахункового.
Знижка острівної держави оплачується з кишені решти країн. Але термін цієї преференції закінчується з дня на день. І тепер Євросоюз змушений знову домовлятися з Лондоном про порядок сплати “членських внесків”. Проблема полягає ще і в тому, що, знову поступившись Великобританії, ЄС, можливо, доведеться піти на поступки і Данії, яка домагається аналогічних преференцій. Там підрахували, що в перерахунку на душу населення жителі королівства платять Євросоюзу навіть більше, ніж німці, і тепер вимагають відновлення справедливості.
В процесі бюджетної перепалки під загрозою опинився і добробут самих єврочиновників. Можливість скорочення адміністративних витрат, питома вага яких становить 6,5% євробюджету, викликала протидію бюрократів. Країни, на території яких розташовані інститути ЄС (здебільшого це Бельгія, Франція та Люксембург), категорично проти урізання цієї статті витрат.
Щоб згладити бюджетні суперечності, Єврокомісія запропонувала створити єдиний бюджет для 17 країн єврозони. Але складність у тому, що по різні боки барикад опинилися не тільки старожили і новачки, але і благополучна північ, і проблемний південь Євросоюзу.
Бідних змусять працювати більше
Глибину проблеми показує той факт, що члени ЄС не в змозі домовитися навіть про кошторис на майбутній рік. Щорічний бюджет на відміну від семирічної програми – проста формальність, оскільки в ньому узгоджується технічний розподіл коштів в рамках раніше затвердженого семирічного плану. Але на початку листопада Європарламент заявив, що відмовляється погоджувати з радою ЄС проект кошторису на 2013 р. до тих пір, поки не будуть виконані його вимоги.
Приводом для образи стало небажання держав збільшити витрати бюджету-2012. Єврокомісія спробувала внести в кошторис додаткові 8,9 млрд євро для фінансування низки європейських програм, у тому числі щодо сприяння малим і середнім підприємствам та підтримки студентства (Erasmus Mundus). Однак держави співтовариства вирішили грошей не давати, порекомендувавши ЄК вчитися жити відповідно до коштів.
У Європейській комісії не залишилося іншого виходу, як запропонувати новий проект бюджету-2013. Документ винесуть на обговорення міністрів фінансів ЄС у грудні цього року. Але якщо він не буде проголосований, то в силу вступить правило, згідно з яким витрати будуть затверджуватися країнами Євросоюзу щомісяця.
Наростаючі протиріччя можуть мати досить серйозні наслідки для подальшого спільного майбутнього ЄС. Швидше за все, це і є початок розлому між благополучною північчю Європи і кризовим півднем, що сидить у нього на шиї і якому доведеться назавжди забути про колишню безтурботність і привчатися працювати нарівні з громадянами тієї ж Німеччини.
Європейський тупик
Минулого тижня по всій Європі прокотилася хвиля фермерських протестів і страйків, які призвели до зупинки транспорту, скасування сотень авіарейсів і шкільних занять, арештів і сутичок страйкарів з поліцією. Масові маніфестації проти урізання державних витрат і зростання безробіття ініціювала Європейська конфедерація профспілок, що вимагає відмови від політики жорсткої економії, на якій категорично наполягають країни – донори ЄС.
Саме вони заблокували схвалення бюджету Євросоюзу на 2013 р. і фінансової програми співдружності на найближчі сім років.
Небажання заможних країн об’єднання збільшувати дотації “бідним родичам” загнало процес формування загальної скарбниці в глухий кут, вихід з якого Брюссель спробує знайти на наступній зустрічі країн-учасниць. Єврокомісія має намір запропонувати новий формат затвердження спільного бюджету – лише для 17 країн єврозони.
Поза дією головного фінансового документа залишиться Великобританія, що ультимативно зажадала від партнерів скорочення витрат євроскарбниці, і Скандинавські країни, які підтримують цю ідею. Цей варіант також позбавить ЄС і від претензій молодих членів спільноти, які наполягають на збереженні обсягів інфраструктурних субсидій, призначених для модернізації відсталих регіонів.
Але знайти оптимальне рішення, яке б влаштувало і традиційних одержувачів субсидій, і вічних донорів, ЄС буде складно. Намічений Німеччиною курс на поступове звуження державного суверенітету країн-учасниць на догоду загальним інтересам викликає запеклий опір традиційних одержувачів субсидій. А нагнітання конфлікту взагалі загрожує розпадом єврозони.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
Також за темою
Після Audi TT і Audi R8: коли з’явиться новий спорткар компанії
Біткоїну прогнозують падіння до $10 тис. — причини
Apple планує поставити до 5 млн MacBook Neo у 2026 році
Прибуток BMW впав на 11,5% до найнижчого рівня з часів пандемії
Маск представив спільний AI-проєкт Tesla та xAI для створення програмного забезпечення
Незаконний експорт 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії на 202 млн грн — деталі
