2361
Ринок цінних паперів скоро стане неліквідним
— Фондовий ринок
Для ринку цінних паперів з’явився черговий привід турбуватися – 20 листопада Верховна Рада схвалила в першому читанні Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів”.
Серед деяких позитивів, таких як вирішення питання з приводу документального підтвердження операцій з цінними паперами та більш технічного підходу до оподаткування операцій РЕПО, учасники ринку виділяють величезний мінус – введення акцизного податку. Так, тепер у визначенні дописано, що це “особливий податок на операції з відчуженням цінних паперів та операції з деривативами”.
Таким чином, акциз створює систему контрольованих податкових оптимізаційних майданчиків у вигляді фондових бірж. Тобто, буде 3% податок державі, але в разі, якщо його платити не хочеться – можна буде заплатити 10 біржам. Це буде дешевше, ніж платити державі, тому що це буде 0-0,1% податку для держави, а різницю 2,9% потрібно буде платити так, як домовитеся.
За словами голови Правління Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитра Леонова, фактично виникає 10 майданчиків, з якими можна домовлятися, і заробляти тут буде не держава. Таким чином, фіскальний аспект цього податку практично не працює. Тобто, ніхто не ставить завдання наповнити податками державний бюджет, тому що закон містить недержавну альтернативу. Це дуже проста модель, і навколо цього і буде крутитися система інтересів.
“Спочатку це навіть не називалося акцизом, а називалося “податком на прибуток”, що було абсолютно безграмотно. В принципі, тому трохи цю справу підправили, і обізвали цю справу “акцизом”. Найбільш яскраво це підтвердилося на засіданні Ліги фінансового розвитку, коли представник Податкової служби сказав: “Яка різниця, як це буде називатися?”. Фраза шикарна з точки зору професіоналізму. За великим рахунком, цей податок не є навіть акцизом. Він є типовим податком з продажів”, – зазначив він.
За словами Леонова, такий податок вже існував в Україні у 1991-1992 роках, до того моменту, коли був введений податок на додану вартість, він становив 5%. Природно, що він накопичувався з кожним продажем, відбивався у вартості товару, і далеко не факт, що такі підходи не спричинили свого часу гіперінфляційні тенденції в нашій країні. В принципі, точно так само і працюватиме і цей податок – він стягується при кожній операції при продажу фінансового активу, в даному випадку, цінного паперу. Тобто, якщо цінний папір коштував 1 грн, при кожному продажу його собівартість буде збільшуватися на 3%.
“Виходячи з цього, виникає питання, до чого призводить цей ефект накопичення податку в ціні товару. За цим цінним папером не збільшується вартість, ніяких додаткових прав він не дасть своєму інвестору, і в якийсь момент часу цей папір просто припинить обіг, тому що сенсу для інвестора купувати папір за такою ціною не буде. Весь його майбутній дохід від цього паперу буде з’їдений накопиченими податками. Тобто буде точка, в якій оборот паперу втрачає свій сенс. Це означає, що наш ринок дуже швидко стане неліквідним. Тобто інвестори, які володіють паперами, не будуть знаходити собі контрагентів для купівлі-продажу, за винятком біржового ринку, якщо домовляться подешевше”, – сказав він.
Леонов відзначив і ще одну особливість: податок є новим, тобто спроба “перефарбувати” його під існуючі податки, переслідує тільки одне завдання. Відомо, що за українським законодавством не можна вводити нові податки пізніше ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року, а він, як не крути, починається 1 січня. Якби цей податок називали так, чим він по суті є, – податком з продажів, – його довелося б вводити тільки з 2014 року, що не вирішує поставленого завдання – створення 10 оптимізаційних майданчиків. Тому що за цілий рік може запрацювати наступний парламент, а ніхто не дасть гарантій, що він не змінить щось у цих законах. А так є аж 6 місяців роботи схеми, яка цим законом закладається.
Також цей податок містить цілу низку вбудованих бізнес-можливостей для бірж, які захочуть цим зайнятися. Так, податок виступає як “батіг”, яким клієнт заганяється на біржу. Але будуть ті власники цінних паперів, які за законом не можуть обертатися на біржі. Це векселі, акції закритих акціонерних товариств, акції приватних акціонерних товариств – вони автоматично потрапляють в 3% зону. Якщо врахувати, що будуть збережені ЗАТи, які становлять дві третини акціонерних товариств в Україні, то держава все ж таки отримає значні суми. Але інше – це база для роботи біржі.
“Що є в біржі? Безумовно, є папери, які на біржі обертаються. Тобто, по них фактично відбуваються угоди. У цьому випадку закон пропонує ставку податку 0%. Але можлива інша ситуація: папір включено в біржовий реєстр, але ви з цим папером не укладаєте угоду на самій біржі. У цьому випадку податок становить 0,1%. Це означає, що нам залишилося тільки довідатися, скільки коштує включитися в реєстр, для того, щоб робити те ж саме, що роблять за 3%, не включаючись до реєстру, але робити в реєстрі зі ставкою 0,1%.
При цьому нам можуть заперечити, що якщо з цим папером не буде активних операцій в достатньому обсязі на біржі, він з реєстру буде виключений. Але він буде виключений тільки через кілька місяців, і ніщо не заважає включити цей папір повторно, просто заплативши ще раз за вхід до реєстру. Таким чином, формується дві категорії паперів: ті, які там дійсно обертаються, і ті, які там тільки зареєстровані, щоб зменшити ставку податку”, – зазначив Леонов.
Також він сказав, що у свій час УАІБ проводив аналіз ситуації з технічними паперами. Так, аналіз на 16 січня 2009 року показав, що з 239 паперів, які зараз знаходяться в замороженому стані, 90 оберталося на фондових біржах. Тобто, розмова про те, що фондова біржа – інститут, який ніколи не допустить обігу технічних або сміттєвих паперів, на думку Леонова, є казкою для наївних людей. Природно, що на сьогоднішній день кількість таких паперів різко скоротилася, але лише тому, що більшість з них зупинені. Але ніщо не заважає випустити нові технічні папери, які будуть бізнесом контрольованим.
Наслідки введення акцизного податку
Не дивлячись на те, що акцизний податок позиціонується як засіб боротьби з виведенням грошей в офшори, голова Комісії УАІБ Анатолій Федоренко зазначив, що податок впливати на це ніяк не буде.
“Я можу погодитися тільки з одним: за допомогою технічного цінного паперу можна створити штучний прибуток для виведення за кордон. Але вивезти гроші за допомогою цінних паперів неможливо, з однієї простої причини: за кордоном не обертається жоден цінний папір, емітований в Україні. Для того, щоб це зробити, треба отримати дозвіл Нацкомісії з цінних паперів. Жодного дозволу Комісія не видавала”, – зазначив він.
Взагалі, щоб такий папір було допущено на західні біржі, потрібно отримати допуск з боку тієї біржі, на яку захочуть вивести такі цінні папери. Тому звинувачення в тому, що цінні папери є транспортером валютних коштів за кордон, безпідставне. Гроші виводяться простим способом – із банківського рахунку нерезидента, відкритого в Україні, на банківський рахунок цього ж нерезидента в офшорній зоні.
Також Федоренко оцінив наслідки, пов’язані з введенням акцизного податку. Перше – приплив на фондові біржі сміттєвих паперів, старих і нових, створення штучної активності, штучної ліквідності, і таким чином вже не можна буде розібратися, де сміття, а де повноцінні папери на організаторах торгівлі. Відбудеться змішання якісних інструментів зі сміттєвими і технічними.
Друге – станеться різке падіння абсолютних обсягів обороту цінних паперів, по яких передбачена сплата акцизного податку. Впаде ринок векселів, повністю буде заблокована активність відкритих інвестиційних фондів, тому що там при кожному продажі цінного паперу емітенту потрібно заплатити 3% податку, а там доходами і “не пахне”.
Також буде різко знижена ліквідність ринку акцій. Якщо в 2011 році оборот склав 650 мільярдів, з них близько 100 мільярдів на організованому ринку, то ця позиція впаде рази в 3-4, а може і в 10.
Крім того, акцизний податок може спричинити за собою відхід з ринку інтернет-торговців.
“Інтернет-торговець працює в режимі валютного обмінника: купи-продай. Це дрібний спекулянт, який на маленьких грошах робить дуже багато операцій, і намагається зняти курсову різницю. Зараз курсову різницю він особливо знімати не буде, по причині того, що на цьому ринку різко скоротиться кількість продавців-покупців, і навряд чи там можна буде щось серйозно заробити”, – зазначив Федоренко.
Крім того, Федоренко зазначив ще один значний негатив. До цих пір в Україні було два захищені від податків інституційні інвестори – ІСІ та недержавні пенсійні фонди. Тепер вони будуть платити не тільки зовні (мається на увазі платитимуть інвестори ІСІ при викупі цінних паперів), але і всередині. Тому що при погашенні облігацій треба буде платити податок, причому вже самій юридичній особі. І за позабіржовими операціями, якщо такі будуть, теж потраплять під цей 3% податок.
У свою чергу Леонов додав, що жодна країна, яка спробувала ввести подібні оборотні податки, не поширила їх на недержавні пенсійні фонди. І взагалі, частина країн, яка вводила подібний податок, вже відмовилися, бо побачили, що вони втратили. В Україні ж воліють не дивитися на досвід сусідів, а відчувати все на власній шкурі, а точніше, на шкурі своїх громадян.
Також Леонов додав умовно-позитивні наслідки від запровадження акцизного податку.
“Ми не повинні забувати, що у нас є найулюбленіший інвестор – іноземний, який за визначенням вважається капловухим, але з грошима. І, відповідно, якщо йому показувати тільки “бублики”, які будуть свідчити, що в країні різко зріс організований біржовий ринок… Приходь, принось гроші. І тут виникне парадокс – ніхто не може гарантувати, які папери будуть запропоновані цьому закордонному дядечкові, який думає, що він прийшов сюди спекулювати.
Ми дуже боїмося, що на цій моделі виростуть національні фінансові піраміди, розраховані на закордонного інвестора. Коли грошей буде достатньо, раптом все це “щастя” зупиниться, і іноземний інвестор “приїхав”. І якщо такі моделі поки працювали на громадянах, як МММ, то в даній ситуації може опинитися і жадібний іноземний спекулянт. Нам його не шкода, але за один цикл розвитку такої піраміди, ми дискредитуємо не тільки наш фінансовий сектор, але і всю нашу країну остаточно”, – підсумував Леонов.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
