8659
Фінансовий терор
— Казна та Політика
Українські міста опинилися на межі дефолту через блокування їхніх рахунків Державним казначейством. Створилася парадоксальна ситуація: гроші в місцевих бюджетах начебто є, але скористатися ними, щоб профінансувати витрати на житлово-комунальне господарство, транспорт, заклади бюджетної сфери та соціальної інфраструктури, влада на місцях не може.
В регіонах кажуть, що внутрішніх резервів вистачить, щоб протриматися максимум два-три тижні, а потім виникнуть серйозні проблеми з утриманням інфраструктури.
Були ваші – стали наші
Регіональна влада стала жертвою фінансової піраміди, збудованої урядом. Протягом року Держказначейство за негласною вказівкою Кабміну періодично блокує можливість місцевої влади розпоряджатися коштами своїх бюджетів. Зароблені містами гроші уряд використовує для власних цілей, закриваючи численні дірки в державній скарбниці.
Така практика використовувалася і раніше. Але зазвичай це відбувалося в кінці року, коли Міністерство фінансів хаотично перерозподіляло кошти за бюджетними статтями, щоб відзвітувати про виконання всіх планів. У цьому році ручний перерозподіл фінансових потоків став нормою.
Перша хвиля неплатежів прокотилася перед початком Євро-2012, коли з регіонів стали надходити скарги на те, що Держказначейство або не приймає до оплати або не проводить платіжні доручення місцевих адміністрацій. Виняток робився тільки для соціальних видатків. Тоді уряду вдалося зам’яти скандал, пославшись на неполадки в платіжній системі Держказначейства. Вдруге рахунки зависли в липні.
Тоді місцева влада вирішила боротися за свої гроші публічно – Асоціація міст України звернулася до прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням розблокувати обіг коштів на казначейських рахунках. На початку серпня ситуація із забезпеченням платежів по країні дещо покращилася. Але в кінці вересня стали пробуксовувати навіть захищені статті витрат: зарплата бюджетників, оплата медикаментів, харчування, енергоносіїв.
Уряд свою провину визнав і пообіцяв виправитися. “У нас були проблеми фінансування по системі казначейства через те, що 7 жовтня Україна заплатила Росії $1 млрд за спожитий газ”, – пояснив Микола Азаров. Після цього платіжні доручення по соціальних видатках Держказначейство стало проводити більш-менш справно, але більша частина решти рахунків так і залишається заблокованою.
Ситуація наближається до катастрофічної
Тільки за останні два місяці уряд “позичив” у регіонів 3-4 млрд грн., а середній термін затримки платежів уже перевищив місяць. Ситуацію ускладнило і заморожування перерахувань місцевим бюджетам дотацій. Голодний грошовий пайок дестабілізував життя регіонів: з міських вулиць зникає освітлення, немає бензину для карет швидкої допомоги, місцеві ради не можуть заплатити за дротове мовлення, а людям не видають зарплату.
“Уявіть ситуацію: у вас є гроші на банківській картці, ви хочете їх зняти. А вам кажуть: вибачте, але ми їх віддали комусь іншому, тому що йому потрібніше. Точно так само зараз чинить уряд”, – обурюється директор департаменту фінансової політики Львівської міськради Олег Іщук.
На сьогоднішній день Держказначейство не виконало платіжних зобов’язань львівської мерії на суму понад 19 млн грн. Як наслідок, місто не може розплатитися з підприємствами та організаціями за виконані роботи. А вони, в свою чергу, не можуть видати людям зарплату. Наприклад, співробітникам КП “Зелений Львів” видали зарплату лише за вересень, та й то частково.
Міське управління охорони здоров’я не отримало більше 500 тис. грн., а ці гроші повинні були піти на закупівлю бензину для машин швидкої допомоги, обслуговування медобладнання та оплату послуг зв’язку. Казначейство заборгувало навіть львівським світлофорам – протягом двох місяців спеціалізоване управління при обласному управлінні МВС, яке обслуговує ці об’єкти, не може отримати близько 150 тис. грн.
У Тернополі загальна сума завислих платіжок вже перевищує 5,1 млн грн. Бюджетним установам казначейство не проплачує рахунки на 1,2 млн грн., крім того, заморожені 3,9 млн грн., які повинні були піти на ремонт доріг, капітальні ремонти, прибирання та утримання житлового фонду міста. “Уряд і керівництво Держказначейства повинні сказати людям, чому не перераховуються кошти. Якщо немає грошей, виник технічний дефолт, то про це треба говорити громадянам, а не мовчати”, – вважає мер Тернополя Сергій Надал.
Аналогічна ситуація і в центрі країни. У Черкасах картотека неоплачених рахунків досягла 12 млн грн. “Ситуація катастрофічна. У нас є платежі, які висять з 1 вересня. Не можуть нормально працювати комунальні підприємства, виникають проблеми з прибиранням міста, вивезенням сміття, освітленням. Співробітники КП “Черкаське тролейбусне управління” не отримали зарплату за вересень і жовтень”, – розповідає директор департаменту бюджетної політики Черкаської міськради Наталія Джуган.
Уряд не балує грошима навіть лояльні йому східні регіони. За інформацією начальника фінансового главку Харківської ОДА Сергія Овсянникова, загалом по області Держказначейство не перерахувало до бюджетів усіх рівнів понад 200 млн грн.
“Зараз проплачуються захищені статті бюджету, хоча деякий час блокувалися навіть платежі на закупівлю продуктів для харчування дітей в школах”, – говорить він. Однак грошей на зарплату бюджетникам не вистачає. Причому не тільки в Харківській області. У різних регіонах вчителі скаржаться, що їх змушують писати заяви на відпустку за свій рахунок, щоб заощадити на виплатах.
Проблема в тому, що, коли складали держбюджету на цей рік, в нього просто “не додали” місячний фонд оплати праці працівників бюджетних установ. Тепер області розраховують винятково на державні субвенції, і якщо ці гроші вчасно не прийдуть, то люди залишаться без зарплати. “Щоб розрахуватися з бюджетниками Харківській області, до кінця року потрібно отримати 50 млн грн. субвенції”, – додав Сергій Овсянников.
Остаточно перекрити кисень регіонам уряд поки не наважується, тому окремі платежі Держказначейство все ж пропускає. Іноді на особисте прохання впливових людей, інколи через загрозу виникнення соціальної напруженості. До прикладу, за Донецьк поклопотав народний депутат Юхим Звягільський, і завдяки його втручанню були перераховані 3,5 млн грн., які пішли на погашення боргів із зарплати підрядникам, що побудували в місті соціальний будинок.
Сумські тролейбусники, які не одержують зарплату з серпня (борг майже 2 млн грн.), ухвалили рішення про проведення страйку. У підсумку Держказначейство потихеньку стало перераховувати гроші КП “Електроавтотранс” невеликими траншами по 200 тис. грн.
Регіони, що живуть в стані безгрошів’я другий місяць, знаходяться в катастрофічній ситуації. “Ми можемо протриматися ще два-три тижні, а потім виникнуть проблеми з утриманням інфраструктури”, – констатує Наталія Джуган. У комунальних підприємств немає фінансової можливості сплатити податки, а затримка обов’язкових платежів загрожує штрафними санкціями.
Підрядні організації погрожують подати до суду, якщо з ними не розрахуються найближчим часом. “Ми втрачаємо довіру наших постачальників і підрядників, адже ми обіцяли їм заплатити в певні терміни і не зробили цього”, – нарікає Сергій Овсянников.
Регіони просяться в банки
Фінансовий волюнтаризм Кабміну дорого обійдеться регіонам. Місцева влада зізнається, що у неї взагалі немає стимулів для перевиконання дохідної частини своїх бюджетів. Який сенс заробляти гроші, якщо їх все одно вилучать для потреб держави. “Фінанси – це хороший спосіб тримати у вузді регіональну владу. Тільки щось не так, і Держказначейство не пропускає платіжні доручення мерії, що “провинилася”, – говорить директор Інституту міста Олександр Сергієнко.
Однак нинішня ситуація пояснюється банальною нестачею грошей в держбюджеті. Спочатку довелося витратитися на Євро-2012, а потім українську скарбницю спустошили передвиборчі соціальні виплати. На початок листопада залишок коштів на єдиному казначейському рахунку становив лише 1,76 млрд грн. – це найгірший результат за останні десять років.
Для порівняння: у минулому році на кінець листопада залишки на рахунку складали 5,33 млрд грн. і навіть у кризовому 2009 р. – 3,3 млрд грн. Тобто гроші місцевих бюджетів вже витрачені, і дуже сумнівно, що держава зможе повернути їх регіонам.
В принципі Бюджетний кодекс не забороняє Кабміну використати кошти регіональних бюджетів в межах календарного року. І уряд цим активно користується. Територіальні громади, звичайно, можуть подати в суд на Держказначейство, проте шансів отримати гроші дуже мало. Навіть якщо Феміда ухвалить рішення на користь позивача і зобов’яже Держказначейство провести платежі, не факт, що воно буде виконано.
Тим не менш, за словами міського голови Мукачева Золтана Ленд’єла, тільки після того, як було подано позовну заяву до суду, казначейство стало пропускати платежі місцевого КП “Водоканал”, на яких зависли загалом 2 млн грн. Однак більшість регіональних керівників воліють не доводити справу до судів. Адже місцеві бюджети дуже сильно залежать від урядових дотацій і казначейських позик. І якщо хтось із місцевої влади почне сильно обурюватися, йому швидко перекриють кисень.
“Проблему треба вирішувати радикально. Внести зміни до Бюджетного кодексу та надати місцевим органам влади право обслуговуватися в комерційних банках за незахищеними статтями бюджетних витрат: ЖКГ, дорожнє господарство, благоустрій, капітальне будівництво. А в Держказначействі повинні залишитися захищені статті: зарплата бюджетників, оплата медикаментів, харчування, енергоносіїв”, – говорить Олег Іщук.
Така практика існувала до 2002 р., коли уряд вирішив перевести всі місцеві бюджети на обслуговування Держказначейства. За офіційною версією, єдиний казначейський рахунок був створений для захисту державної скарбниці та місцевих бюджетів у кризовій ситуації. У реальності фінансовий “общак” знадобився для того, щоб втримати ситуацію з бюджетними виплатами, перекидаючи на ці цілі гроші регіональних кошторисів.
Тому дуже сумнівно, що уряд поверне регіонам право самостійно розпоряджатися їх коштами. Адже тоді можна буде залазити в кишеню територіальних громад і тягати звідти гроші на виплати, які мають здійснюватися з інших джерел.
Ще не Греція
Держказначейство запевняє, що Україні дефолт поки не загрожує. “Ситуація досить складна, але не складніша, ніж у 2008 році, або від поточної ситуації в Греції, Румунії чи Іспанії”, – каже голова Державної казначейської служби Сергій Харченко. У відомстві заявляють, що продовжують здійснювати всі платежі вчасно, а інформація про блокування коштів бюджетним організаціям в регіонах України не відповідає дійсності.
Правда, у Держказначействі допускають можливість затримок, однак пояснюють це “помилками розпорядників бюджетних коштів при підготовці вихідних і розрахункових документів, усунення яких вимагає певного часу”. Виходить, що в регіонах масово розучилися правильно заповнювати платіжні доручення, через що і не проводяться виплати.
Гроші закінчилися
Місцева влада вже більше місяця позбавлена можливості розпоряджатися коштами своїх бюджетів. Тепер винятково уряд вирішує, чи дати Одесі або Львову грошей на бензин для сміттєвозів і карет швидкої допомоги, чи потрібні Харкову або Донецьку кошти на ремонт під’їздів, чи виплатити сумським або тернопільським працівникам комунальної сфери зарплату.
У підсумку склалася парадоксальна ситуація: регіони, маючи гроші на власних рахунках, не в змозі купити миючі засоби для лікарень, заплатити за телефонний зв’язок та розрахуватися з підрядниками за ремонт дахів, під’їздів житлових будинків і доріг. Місцева влада в один голос стверджує, що, якщо через два-три тижні вони не отримають гроші, система життєзабезпечення міст і селищ просто розвалиться.
Перші тривожні дзвіночки про те, що в системі державних фінансів не все в порядку, пролунали ще на початку літа цього року. Тоді Державне казначейство за негласним розпорядженням уряду заблокувало інвестиційні видатки місцевих бюджетів, перекинувши ці гроші на загальнодержавні потреби.
У липні Кабінет Міністрів не втримався від спокуси ще раз залізти в кишеню до територіальних громад, а з вересня така практика стала нормою. На сьогоднішній день з казначейських рахунків регіонів уряд “взяв у борг” близько 3-4 млрд грн. і повернути ці гроші навряд чи зможе. За прогнозами, дефіцит держбюджету в цьому році складе 35-40 млрд грн.
Так що місцевій владі доведеться самостійно вирішувати свої проблеми. Уряд мовчить, а новообрані парламентарії зайняті вирішенням значно важливіших для них проблем: де купити або зняти житло в столиці, що відповідає новому статусу, і які крісла зайняти в залі засідань Верховної Ради.
Деякі місцеві ради вже зрозуміли, що стояти з простягнутою рукою під Кабміном безглуздо, оскільки грошей у державному бюджеті все одно немає, і відправилися оформлювати кредити в комерційні банки. Як міста і селища будуть віддавати ці борги, нікого в уряді не хвилює.
Олена Доспєхова, Петро Ручніков
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
