3127
Україна — лідер... з експорту спеціалістів
В Україні порівняно недавно дізналися значення слова аутсорсинг. А тепер, через десять років появи на ринку, ця галузь, що займається послугами з розробки програмного забезпечення IT-продуктів, складних рішень з їх тестування та підтримки, стала однією з провідних у країні. І не тільки за темпами зростання, але і за внеском в торговий баланс країни. Як передбачають експерти, до початку 2013 року обсяг виручки IT-аутсорсингу досягне 1,5 мільярда доларів. І такий обсяг забезпечений знаннями всього лише 30 тисяч людей, що працюють в галузі.
Клієнти українського аутсорсинга – Західна Європа і США. У їхніх очах перспективи галузі, як повідомив днями віце-президент «Люксофт» і директор «Люксофт Україна» Дмитро Кушнір, виглядають вельми привабливо. Глобальний світовий ринок програмного сервісу, за даними аналітичного агентства Gartner, сьогодні перевищує 250 млрд. доларів. Цікаво, що в цьому році він зросте на 2%, тоді як український покаже в десять разів більший темп зростання – приблизно 20%. «Це означає, – підкреслює Кушнір, – що Україна нарощує свою частку глобального ринку». За його словами, якщо така динаміка збережеться, то через 10 років – до 2023 року – обсяг українського ринку складе не менше 10 мільярдів доларів, і в цій перспективній експортоорієнтованій галузі буде працювати більше 200 тисяч фахівців.
«Отже, галузь IT-аутсорсингу України можна охарактеризувати як таку, що входить у число провідних країн, що створює робочі місця і динамічно розвивається, – говорить Кушнір. – Агентство Gartner включає Україну до першої тридцятки світових лідерів». Її очолюють країни Азії (провідний гравець – Індія з об’ємом IT-послуг на десятки мільярдів доларів, а також Китай і Філіппіни). Інші азіатські країни і країни Латинської Америки також активно працюють на глобальному ринку, беруть участь у всіх тендерах, що проходять у світі. «І ми успішно конкуруємо на глобальному ринку з іншими країнами, – констатує Кушнір. – Звичайно, є проблеми, пов’язані з відсутністю умов, які були б конкурентні на глобальному ринку». Пояснюючи цю думку, він підкреслює, що в українських спеціалістів немає бар’єру, що заважає їм виїхати і працювати в будь-якій з конкуруючих з нами країн.
Але вже є певні зрушення. Якщо в минулому році кількість вакансій для досвідчених співробітників зросла в два рази, то для молоді – в 2,7 рази. «Ми – наша галузь – великий споживач молодих фахівців, – говорить Кушнір. – Ми готові їх працевлаштовувати і донавчати. Освіта для нас – це основа бізнесу. Ще в 1998 році ми почали перепідготовку викладачів вузів». Експерт ратує за те, щоб аутсорсингові компанії займалися не тільки сервісом, але й розробляли власні IT-продукти та високотехнологічні рішення. На них у світі великий попит і, зокрема, на науково-дослідні лабораторії. Кушнір розповідає, що минулого року на базі Одеського політехнічного університету його компанія створила лабораторію для розробки автомобільної електроніки. Один зі студентів створив тривимірну карту для навігації по Одесі. А недавно в Україні був один з провідних фахівців у цій галузі з Німеччини і, ознайомившись, високо оцінив цю роботу і запропонував спільно здійснити новий дослідницький проект.
Так що одне із завдань українського IT-аутсорсингу – створювати такі умови роботи і для молодих, і для висококваліфікованих фахівців, щоб вони не їхали, а працювали на свою країну. І навпаки, щоб фахівців з-за кордону теж приваблювали наші умови. Як це зробити?
Виконавчий директор Асоціації «IT України» Віктор Валєєв вважає, що для цього необхідно повернути в механізм держпідтримки IT-галузі податкові стимули, виключені із Закону «Про держпідтримку розвитку індустрії програмної продукції», який набрав чинності 7 листопада. За словами Валєєва, українські IT-компанії наполягають на продовженні аргументованого діалогу з владою щодо стимулів, які дозволять розвиватися IT-індустрії і перетворити Україну на регіональний центр розробки програмного забезпечення. У галузі, на його думку, існує велика потреба в молодих фахівцях.
«IT-компанії розуміють, що у Президента в сформованій політико-економічній ситуації є чимало проблем державного рівня, які вимагають більшої уваги, ніж окрема галузь», – відзначає експерт. На його думку, аргументація, підготовлена апаратом Адміністрації Президента і послужила підставою для внесення змін до закону, не була обговорена з галуззю і потребує перегляду. При цьому експерт відзначає, що сам факт ухвалення закону має і позитивний ефект, так як питання стимулювання галузі було поставлено на державному рівні.
«Галузь закликає владу до зваженого діалогу та ретельного аналізу її потреб», – розповідає Валєєв. Адже IT-індустрія приносить стабільні валютні надходження в українську економіку (її торговий дефіцит за останні 8 місяців зріс до 8,1 мільярда доларів.). На думку експерта, IT-галузь повинна отримати більш вагому допомогу, ніж формальні процедури розвитку, закріплені в новому законі. Стимули, аналогічні застосованим в Індії або Білорусі, могли б перетворити Україну на регіональний центр аутсорсингу програмного забезпечення, а непослідовність у цьому питанні, м’яко кажучи, не підвищує привабливість України.
Керівник державної компанії InvestUkraine Сергій Євтушенко впевнений, що в Україну обов’язково прийдуть як інвестори сфери IT великі транснаціональні компанії. Характеризуючи український IT-аутсорсинг, він зазначає, що «ця галузь надзвичайно розумна» і має хорошу динаміку навіть в порівнянні з найближчими сусідами – «зростає стабільно». На його думку, Україна зараз №1 з експорту IT-продукції в регіоні, у неї другий після Польщі ринок. Але в Україні IT-індустрія дає 1% ВВП, тоді як у Польщі – 1,4%, в Індії – 5%, в Естонії – 16% ВВП.
Нашим недоліком Євтушенко називає, що з 14 тисяч випускників вузів половина залишають свою країну, оскільки не можуть знайти роботу. Та й продуктивність праці в сфері IT поки невисока. Якщо в Естонії 30 тисяч ІТ-шників заробили для країни 3,7 мільярда доларів, то в Україні 200 тисяч – лише один мільярд доларів. Це може свідчити, що більша частина контрактів реалізується в тіні. Та й заняття аутсорсингом, на його думку, – «ознака незрілого ринку», оскільки сьогодні це просто капіталізація різниці в оплаті праці між Україною і, наприклад, Ірландією чи Естонією. Зрілий ринок, як вважає експерт, це коли в країні виробляється кінцевий продукт. Він наводить як приклад невелику українську IT-компанію, яка працює всього три роки, але в результаті її капіталізація тепер становить мільярд доларів, що цілком пропорційно з вартістю такого металургійного заводу, як, наприклад, Єнакіївський, де зайняті тисячі робітників.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
