629
Дві третини українців хочуть підвищувати рівень своєї фінансової грамотності - дослідження
38% українців вважають «надзвичайно важливим» для себе відкладати гроші. У 2012 році наші співвітчизники надають заощадженням менше значення, ніж у минулому році (43%) і в порівнянні з сусідами: угорцями (56%), сербами (44%) і поляками (43%). При цьому повністю нехтують заощадженнями лише 3% громадян України, тоді як в сусідніх Чехії та Словаччині таких виявилося 7%. Про це свідчать результати дослідження «Ставлення до заощаджень», проведеного в 16 європейських країнах за підтримки Erste Group, повідомляє Незалежна асоціація банків України.
Більшість опитаних українців (53%) вважає, що в порівнянні з минулими роками «відкладати гроші» для них стало важливіше, 41% не відчувають ніяких змін і ще 6% зізналися, що вважають заощадження менш важливими, ніж кілька років тому. Громадяни України разом із сусідами з Польщі (53%) посіли друге місце за показником зростання розуміння значення заощаджень, більше стурбовані цим тільки серби (63%). 46% румунів і 44% громадян Туреччини вважають менш актуальним «відкладати гроші», ніж кілька років тому.
Жителі України виявилися найменш незадоволеними (20%) рівнем своїх знань про те, як робити заощадження. Причому за рік рівень їхньої усвідомленої «необізнаності» скоротився на 11%. Менше знаннями про те, як відкладати гроші, за їхнім власним визнанням, володіють громадяни Туреччини (40%).
Незважаючи на свою високу обізнаність, 19% наших співвітчизників заявили про те, що «не володіють умінням зберігати гроші, і ті вислизають з їхніх рук» (в минулому році – 28%) Цей показник нижчий, ніж у Румунії (36%) і Туреччині (30%), але відчутно вищий, ніж в Австрії і Німеччині (9%). Скорочення частки українців, які нічого не знають про заощадження, незначно вплинуло на характер їхніх заощаджень. Так, якщо в минулому році гроші на карткових рахунках зберігали 32% наших співвітчизників, то в цьому році – 27%, щоправда, на 2% зросла кількість громадян України, які зберігають гроші на банківських депозитах (17% проти 15%).
Цікаво, що власну фінансову та економічну обізнаність вважають «дуже доброю» 8% опитаних українців, а 7% такою вважають обізнаність своїх друзів, знайомих і родичів. «У цілому хорошими» свої знання в «грошових питаннях» назвали 23%, свого кола спілкування – 22%. «Дуже незадовільними» свої знання економічних та фінансових реалій визнає 11% наших співвітчизників, а 10% вважає такими відповідні подання своїх родичів, друзів і знайомих.
При цьому 69% українців відчувають потребу в підвищенні власної економічної та фінансової обізнаності. Більше від нас таку потребу відчувають громадяни Румунії і Туреччини (80%), менше – Хорватії (55%) та Німеччини (57%).
Тільки 15% українців вважає, що школярі отримують достатньо знань про те, як раціонально використовувати гроші, а 85% вважають роботу вітчизняних педагогів у цьому напрямку явно недостатньою. Ще більше невдоволення рівнем фінансової освіти в середніх навчальних закладах продемонстрували громадяни Хорватії і Сербії (87%), найбільш задоволені шкільною фінансовою грамотністю словаки (30%). Більшість українців вважає, що азам фінансової грамотності треба починати вчити в середній школі (38%), у початковій школі – 36%, в дитячому садку – 17%, після школи – 8%, а «ще до дитячого садка» – 2% опитаних.
Більшість європейців (найбільше чехи і словаки -69%) вважають початкову школу оптимальним місцем для знайомства з фінансовою грамотою. До речі, за цим показником (36%) українці опинилися в самому кінці списку, другі знизу – румуни (41%). Зате наші співвітчизники разом з румунами (8%) виявилися найбільшими прихильниками ознайомлення з фінансовими реаліями життя вже після завершення навчання в школі. Для порівняння, 14% жителів Туреччини хотіли б, щоб їхні діти почали отримувати знання з поводження з грошима ще «до дитячого садка».
25% українців вважає «дуже важливою» роль банківських установ та їх працівників у справі поширенні фінансово-економічних знань серед молоді. Ще 24% визнають це щодо підвищення рівня фінансової обізнаності дорослого населення. «Важливим» для фінансової освіченості молоді роль банків визнає ще 41% опитаних, дорослих – 39%. Вище від всіх значення банківської освіченості для молоді та дорослих оцінюють румуни (49% і 54% відповідно) і серби (39% і 47%).
Нагадуємо, що 31 жовтня з ініціативи Незалежної асоціації банків України та німецького банку розвитку KfW та за підтримки НБУ в Україні стартував Всесвітній День заощаджень. У листопаді близько 20 банківських установ-членів НАБУ, що приєдналися до цієї ініціативи, пропонують вкладникам різноманітні акції, поширюють подарунки і сувеніри, зокрема талісман Дня заощаджень – свинку-скарбничку – і проводять заходи щодо підвищення рівня фінансової грамотності українців.
Джерело: Незалежна асоціація банків України за матеріалами порівняльного дослідження «The savings behavior: country overview», що проводилося в 16 країнах за підтримки Erste Group. В його рамках протягом серпня-вересня 2012 проведено телефонне опитування 500 респондентів старше 15 років у містах України з населенням понад 100 000 тис. жителів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Категорія «B» у посвідченнях водія: яким транспортом дозволено керувати
Apple готує бюджетний MacBook у яскравих кольорах
Airbnb впроваджує розмовний штучний інтелект для планування подорожей
Окуляри Meta отримають нову технологію
Чатбот Grok став третім за популярністю у США
Найнадійніше авто усіх часів повертають у виробництво через 53 роки (фото)
