5976
Чи добре для України "гнучка" гривня
— Валюта
Якось, коли Арсеній Яценюк тільки став міністром закордонних справ в уряді Віктора Януковича в 2007 р., його запитали: як йому, людині з команди президента Віктора Ющенка, працюється в Кабміні регіонала? Яценюк за словом в кишеню не поліз: шпагат, заявив він, природна поза для дипломата.
Сьогодні ту ж позу намагається прийняти голова Нацбанку Сергій Арбузов, хоча він ніякий не дипломат. Він намагається поєднати непоєднуване: зробити курс гривні гнучким, але зберегти його стабільність.
Плаваючий курс – основна вимога МВФ, та й самої економіки. Зробити крок до нього планували всі попередні «хазяї» НБУ, в тому числі Володимир Стельмах влітку 2008 р., але тоді йому це не вдалося. Тепер Нацбанк, схоже, «дозрів». Хоча Арбузов продовжує «гарантувати» стабільність курсу української валюти, директор департаменту аналізу і прогнозування грошово-кредитного ринку Нацбанку Сергій Кораблін днями заявив, що підвищення гнучкості курсу гривні неминуче.
Що доброго і що поганого принесе Україні перехід на гнучке курсоутворення?
«Плюс» №1
Покращення ситуації з платіжним балансом
Покращення ситуації з платіжним балансом
Основний позитив плаваючого курсу: експорт та імпорт автоматично прагнуть до балансу. Тобто питання, на якому рівні повинен бути курс гривні, будуть вирішувати не чиновники, і навіть не експерти, а ринок.
Як все відбувається зараз?
Через величезний розрив між експортом та імпортом виникає сильний тиск на платіжний баланс: дефіцит поточного рахунку за 9 місяців 2012 р. досяг $9,3 млрд. Чим гірший платіжний баланс (при фіксованому курсі), тим швидше витрачаються резерви НБУ. Чим швидше вони витрачаються, тим сильніше панікує бізнес і населення.
Перехід до плаваючого курсу дозволить уникнути надмірного зростання дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, а значить, знизить градус напруження по всьому цьому ланцюжку.
«Плюс» №2
Більш плавне зростання економіки
Більш плавне зростання економіки
Можливість гривні «самій» визначати, в якому співвідношенні з доларом знаходитися, дозволяє знизити волатильність економічного зростання країни.
По-перше, гнучкий курс допоможе балансувати експорт та імпорт. Наприклад, у разі зростання імпорту і падіння експорту (тобто ситуації, близької до сформованої зараз) попит на валюту починає збільшуватися. При гнучкому обмінному курсі гривня б девальвувала, що підвищило б вартість імпорту і змусило споживачів звернути увагу на вітчизняну продукцію.
З іншого боку, ослаблена нацвалюта збільшить конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках, що в короткостроковій перспективі має призвести до зростання експортних операцій. Правда, такої системи саморегулювання складніше досягти в ситуації, коли великий бізнес і держава дуже залежні від позик, номінованих в інвалюті.
По-друге, гнучкий курс дозволив би Україні уникнути небезпечної пастки. Керівник аналітичного департаменту ІК SP Advisors Віталій Ваврищук підкреслює, що коли кон’юнктура на світових ринках до українських виробників сприятлива, різко зростає приплив валюти в Україну. Але оскільки курс зафіксований, Нацбанк починає викуповувати її надлишок, тим самим накачуючи ринок грошима і допомагаючи знизити ставки за кредитними ресурсами. В тому числі – для населення. У підсумку, говорить Ваврищук, внутрішній попит також починає швидко зростати, що веде до різкого збільшення дисбалансів на макрорівні. Перейшовши на плаваючий курс, НБУ міг би пригальмовувати внутрішній попит, обмежуючи монетарну пропозицію.
«Плюс» №3
Збільшення гривневої ліквідності
Збільшення гривневої ліквідності
Тиснути девальвацію дефіцитом ліквідності – «ноу-хау» українських керівників, зазначає Дмитро Боярчук, директор «CASE-Україна». Але в результаті, хоча інфляція і економічне зростання близькі до нуля, у банків просто немає гривні, щоб кредитувати бізнес. «Фіксований курс гривні є фактично проциклічним, тобто він посилює економічні проблеми в період уповільнення економічного зростання», – пояснює Мар’ян Заблоцький, аналітик АТ «Ерсте Банк». Якби Нацбанк погодився на більш гнучкий курс, відпала б необхідність стримувати гривневу ліквідність і банки отримали б достатньо вільних коштів, щоб кредитувати економіку.
«Плюс» №4
Зниження рівня доларизації економіки
Зниження рівня доларизації економіки
Якщо за номінальним ослабленням гривні буде йти її зміцнення, і навпаки, це поступово призведе до того, що валютний курс не буде сприйматися як індикатор стабільності, вважає Ірина Піонтковська, головний економіст ІК «Трійка Діалог Україна». Українці зрозуміють, що тримати заощадження у валюті не завжди вигідно, а це дало б старт процесу дедоларизації економіки.
За методологією МВФ, критичний рівень доларизації економіки – 30% (мається на увазі відношення депозитів в іноземній валюті до загальної грошової маси). Олена Бересловська, доктор економічних наук Інституту економіки та прогнозування НАН України, вже багато років вивчає це питання і говорить, що навіть у спокійні часи цей рівень в Україні – 27-29%. Як тільки в двері стукає криза, він досягає 31-33%.
Віце-прем’єр Валерій Хорошковський вже заявляв, що Кабмін працює над зниженням доларизації. Нацбанк міг би здорово йому в цьому допомогти.
«Плюс» №5
Поліпшення притоку інвестицій
Поліпшення притоку інвестицій
При девальвації національної валюти українські активи подешевшають для іноземних інвесторів. Дмитро Боярчук, директор «CASE-Україна», говорить, що для інституціональних інвесторів це може бути сигналом до входу на український ринок – навіть якщо в нормальних умовах вони не стали б цього робити через корупцію або інші проблеми.
З портфельними інвесторами все трохи складніше: для них, пояснює Боярчук, коливання валюти – це вже заробіток або збиток. Але коливання курсу – хороший «запобіжник» для економіки від припливу короткострокових спекулятивних коштів (або, навпаки, від раптового панічного відтоку інвесторів з ринку).
«При зайвому притоці «портфеля» курс піднімається. Це б’є по виробниках та інституційних інвесторах, і зменшує прибуток від таких інвестицій, – підкреслює Боярчук. – При різкому відтоку курс, навпаки, падає, що покращує перспективи виробників і привабливість інвестицій».
«Мінус» №1
Постійна девальвація
Постійна девальвація
Перехід до плаваючого курсу буде означати, що курс гривні вже визначається не бажанням НБУ, а реальним попитом і пропозицією. Оцінки справедливого курсу у Нацбанку та експертів сьогодні розходяться. Згідно з оцінками МВФ, за результатами року курс знизиться до 8,41 грн /$, у 2013 р. – до 9,18 грн./$.
Щоб плавно перейти на гнучкий обмінний курс, Сергій Арбузов повинен зуміти забезпечити коливання курсу гривні як убік ослаблення, так і в бік посилення.
З першим складнощів не виникне. І бізнес, і населення «морально» готові до девальвації гривні. А ось коливання в бік посилення голові НБУ забезпечити буде складніше. За оцінками ІК Dragon Capital, в цьому році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу складе 7,5% ВВП. У таких умовах Нацбанку буде складно забезпечити рух курсу в бік посилення. А без цього не вийде убезпечити країну від девальвації просто через паніку населення.
Іншими словами, давши гнучкому курсоутворенню зелене світло, Нацбанк, по суті, повинен погодитися на девальвацію української валюти. Більше того – на її постійну девальвацію.
Курс 8 грн. за долар протримався три роки, курс 5,05 перед цим – також три роки. У разі переходу до плаваючого курсу про такі довгі періоди стабільності доведеться забути. За оцінкою Дмитра Боярчука, щорічно українська гривня буде втрачати в середньому 5% своєї вартості.
Все тому, що цілющий ефект девальвації в Україні триватиме недовго. Просідання гривні дає українським виробникам цінову фору в конкуренції з імпортними товарами. Але ні бізнес, ні уряд цю фору не використовують. Замість того щоб вирішити ключові проблеми української продукції – інвестувати у виробництво і поліпшити її якість, – бізнес воліє простіші методи «підвищення конкурентоспроможності» – лобіювати пільги, високі імпортні мита і держпідтримку. До прикладу, як це зараз відбувається в автопромі.
У результаті якість української продукції не покращується, і якщо зростають доходи – населення з радістю переходить на більш якісний імпортний товар. І навіть якщо зростають експортні надходження – імпорт зростає ще швидше, говорить Боярчук, оскільки на кожен зароблений долар додається ще 10 центів, взятих в кредит. Якщо при такому влаштуванні економіки відпустити валюту, вона буде постійно девальвувати, рятуючи країну від банкрутства за рахунок низької собівартості експортних товарів.
Прикладів у власній історії – вже багато. Частка споживання українських товарів практично не виросла ні після обвалу гривні в 1999 р., ні після подій осені 2008 р. З тих пір товарообіг українських споживчих товарів зріс усього на 1,9 відсоткового пункту, і через п’ять років після девальвації платіжний баланс країни знову в глибокому мінусі. Такий кругообіг – девальвація, ослаблення імпорту, повернення на круги своя, знову девальвація – може існувати десятиліттями. У Туреччині, скажімо, національна валюта постійно падала більше сорока років поспіль – з кінця 1960-х до 2004 р.
«Мінус» №2
Загроза спекулятивних атак
Загроза спекулятивних атак
Сергій Терьохін, екс-міністр економіки і народний депутат, бачить ще одну складність – відсутність строкового валютного ринку в країні. «Поки цей ринок не запрацює, переходити на плаваючий курс не можна: гривня постійно перебуватиме під загрозою спекулятивних атак», – говорить Терьохін. І як приклад згадує «ігри» Джорджа Сороса з британським фунтом в 1992 р. і японською ієною в 1996 р.
Форвардні валютні ринки вже активно працюють в усіх країнах-сусідах України. За даними USAID, річний обсяг цих ринків у Росії, Польщі, Туреччини, Болгарії та Угорщині в 3-5 разів перевищує обсяг ВВП цих країн.
Але для появи в Україні строкового ринку поки передумов немає – перш за все, тому що поки немає необхідної законодавчої бази. Спроби створити її йдуть давно. Останній раз в травні минулого року НКЦПФР разом з депутатом, а зараз – головою наглядової ради НБУ Ігорем Прасоловим – внесла на розгляд Ради базовий для розвитку ринку проект Закону про похідні (деривативи). Але цей документ спіткала та ж доля, що і його попередників – в квітні 2012 р. проект закону був відкликаний без зазначення причин.
Нарешті, серйозною перепоною на шляху до переходу до плаваючого курсу стане невеликий обсяг валютного ринку і незначна кількість гравців на ньому. Олександр Печеріцин, начальник відділу аналізу фінансових ринків “ІНГ Банк Україна», вважає, що за повної відсутності контролю Нацбанку за курсом гривні учасники ринку можуть «загнати» його на рівень, що не відповідає фундаментальному балансу між попитом і пропозицією.
Саме тому експерти вважають, що навіть зробивши пару кроків у напрямку плаваючого курсу, Нацбанк все ж збереже за собою право стабілізувати ринок і згладжувати різкі перепади в разі виникнення спекулятивних атак. Або й зовсім, говорить Боярчук, запропонує ринку «сурогат» і буде дозволяти обмінному курсу коливатися в межах вузького коридору.
Дарина Марчак
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
