4856
Навіщо НБУ "тисне" на експортерів?
— Валюта
Національний банк продовжує спроби “ручного” регулювання валютного курсу, незважаючи на заяви, що доносилися влітку зі стін регулятора, про те, що український ринок практично “дозрів” до того, щоб поступово переходити до вільного курсоутворення.
Тим більше, що вимогу лібералізації курсу висуває і Міжнародний валютний фонд (МВФ), на гроші якого все ще розраховує український уряд.
Черговим кроком на захист стабільності гривні, ініціатором якого виступив сам Нацбанк, стало схвалення 5 листопада законопроекту №11033 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок”.
Насправді, за довгою назвою, яка, на перший погляд, нічого не означає, криється давнє бажання НБУ та уряду відродити норму, яка дозволяла вимагати від експортерів обов’язковий продаж валютної виручки.
Справа в тому, що дана ініціатива аж ніяк не нова. Якщо повернутися на 14 років назад, то у вересні 1998 року було введено аналогічний антикризовий захід: експортерів зобов’язали продавати 50% валютної виручки протягом 5 днів, і цей “поріг” діяв аж до квітня 2005 року.
Минуло близько чотирьох років, і чиновники знову повернулися до цієї ідеї. Так, у лютому 2009 року Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект (№3585), яким передбачалося повернення обов’язкового продажу 50% валютних надходжень компаній і банків.
Правда, той документ так і загубився в кулуарах. Проте вже в грудні 2010 року президент Віктор Янукович знову доручив уряду і НБУ підготувати і внести на розгляд депутатів черговий законопроект про надання центральному банку права на введення обов’язкового продажу експортерами частини валютної виручки.
“Це досить ефективний і гнучкий інструмент, завдяки якому регулятор, в разі виникнення напруги на валютному ринку (що ми зараз і спостерігаємо), має можливість оперативно впливати на ситуацію з метою поліпшення стану валютного ринку”, – вважає координатор з питань грошово-кредитної політики і валютного регулювання Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Галина Литвин.
Більше того, є думка, що якби подібний механізм був задіяний в 2008-2009 роках, такого катастрофічного обвалу гривні вдалося б уникнути.
“Практика продажу валютної виручки себе дуже добре зарекомендувала. Фактично це дало можливість економіці України вийти з кризи 1998 року”, – впевнений президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Правда, зараз парламент наділив Національний банк ще більшими повноваженнями. Так, ухвалений 5 листопада документ дає Нацбанку право вводити обов’язковий продаж валютної виручки на міжбанківському ринку, ухвалювати рішення щодо типу валютних трансакцій, на які буде поширюватися дана вимога, а також щодо термінів їх впровадження і нормативу обов’язкового продажу.
Причому, термін для обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті обмежений шістьма місяцями, проте НБУ матиме можливість продовжувати цей період, що вже викликало суперечності.
“Скажіть, будь ласка, якщо мине шість місяців, через тиждень знову можна відкрити на шість місяців, потім знову через шість місяців день-два зробити перерву. Тому мені здається, цю норму треба б було більш чітко прописати”, – підкреслює член комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.
За його словами, “якщо це терміновий в умовах кризи крок, ми повинні пам’ятати, що валюта – власність суб’єктів господарювання, і ми не маємо права її обмежувати так, як вважаємо за потрібне”.
Крім того, є певні сумніви в ефективності примусового продажу і з боку банкірів, за словами яких, найчастіше, виручка від експорту продається в тому ж місяці, в якому була отримана.
“А за оцінками наших аналітиків, оплата за імпортні товари відбувається в середньому протягом 4 місяців з моменту постачання товару”, – підкреслює директор департаменту фінансових ринків “Ерсте Банку” Роман Бондар.
Але найменше нова норма потішить самих експортерів, які, фактично, позбавляються якоїсь “подушки” валютних ресурсів, якими вони могли користуватися на свій розсуд.
І, наприклад, якщо раніше експортер міг почекати найбільш вдалий момент для продажу виручки або її частини, то зараз, за умови, що НБУ буде користуватися цим інструментом, валюту доведеться продавати суворо за вказівкою.
До того ж, фактично, обмеження, що вводяться, є нічим іншим як втручанням в господарську діяльність суб’єктів ринку.
З іншого боку, валютний ринок потребує ресурсу, взятися якому попросту немає звідки. Хіба що з резервів Нацбанку, але вони продовжують катастрофічно худнути: тільки за жовтень ЗВР скоротилися на 8,4%, а з початку року впали майже на 16%.
“У той же час, виходячи з поточного обсягу українського експорту (близько 8 мільярдів доларів на місяць) введення обов’язкового продажу частини валютної виручки може забезпечити додатковий приплив іноземної валюти в розмірі 1,6-2 мільярди доларів (за умови, що “поріг” продажу виручки складе близько 20-30%)”, – зазначає Литвин.
До того ж, чиновники намагаються пояснити, що схвалена норма сама по собі не є зобов’язанням для експортерів продавати валюту.
“Вона дає певні можливості Національному банку застосовувати такий механізм, якщо в цьому буде така необхідність”, – пояснює голова парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутинник.
Тільки от дуже складно прогнозувати, як і на чию користь буде застосовувати отримане право Національний банк.
Особливо, якщо згадати, що в 1998 році спочатку норматив продажу валютної виручки складав 75%. А це право НБУ з великою ймовірністю отримає, оскільки Янукович, враховуючи силу лобізму Нацбанку, швидше за все, підпише схвалений закон.
Павло Харламов
За матеріалами: Реальна економіка
Поділитися новиною
