4593
Україна на порозі економічної кризи
Через два тижні після парламентських виборів українці відчули, що передвиборні щедроти закінчилися. У Києві почав дорожчати хліб, очікується подорожчання газу, електроенергії і підвищення тарифів ЖКГ, що спричинить за собою зростання цін на всі товари і послуги. Період стабільності гривні, яку Нацбанк утримував на рівні 8 грн. до 1 дол США, теж, мабуть, підійшов до завершення: на цьому тижні національна валюта подешевшала до рівня 8,35 до долара. Банки перестали продавати валюту. Чиновники марно заспокоюють громадян: ситуація в економіці не гірша, ніж у Греції.
На цьому тижні в Києві розгорається хлібний скандал. Компанія «Київхліб», на частку якої припадає до 60% ринку, підвищила ціни на два найпопулярніші сорти хліба – «Український столичний подовий» подорожчав на 17%, а «Батон нарізний київський» – на 9,7%. У компанії пояснили, що втримувати ціни немає можливості, адже за рік газ для хлібзаводів подорожчав на 52,4%, електроенергія – на 25,2%, транспортні витрати – на 32,5%. В інших регіонах України хліб давно коштує дорожче: в столиці навіть після подорожчання ціна становить 4-5 гривень (приблизно півдолара), а в провінції – на 10-20% більше.
Але оскільки підвищення цін відбулося відразу після виборів, то питання отримало політичне забарвлення: і пересічні громадяни, і опозиційні політики зійшлися на думці, що влада таким чином покарала столицю, яка дружно проголосувала за кандидатів від опозиції. Тепер міськадміністрація разом з урядом намагаються змусити «Київхліб» повернутися до колишніх цін. Загрожують санкціями. І обіцяють пільгові ціни на борошно, які, щоправда, не зможуть компенсувати набагато вищі витрати компанії на газ і електроенергію.
Тим більше, що найближчим часом тарифи у Києві можуть істотно збільшитися. Днями представники Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ повідомили, що зростання цін неминуче. Спеціальна комісія вже розробляє методику. Представники влади обіцяють, що подорожчання до рівня собівартості (тобто на 40-50%) відбудеться не одномоментно, а держава передбачить компенсаційні механізми для соціально незахищених верств населення. Але пересічні громадяни з тривогою очікують нововведень.
Офіційно мінімальна зарплата в Україні становить 1118 грн. (що при курсі 8 грн. відносно долара становило 140 дол), вона підвищилася з 1 жовтня на 2 дол, а з 1 грудня заплановано підвищення ще на стільки ж. За даними видання «Мінфін», середня реальна зарплата в столиці сягає 400 дол, але при розрахунках цього показника враховуються оклади як у бюджетній сфері, так і в комерційних структурах, розрив між якими величезний. Вчитель або лікар отримують трохи більше мінімального показника. До того ж останнім часом бюджетникам у окремих районах Києва стали затримувати виплату зарплат. У столиці циркулюють чутки про те, що це теж пов’язано з «неправильним політичним вибором» тих, на кого влада сподівалася як на агітаторів та лідерів громадської думки.
Ще на початку жовтня прем’єр Микола Азаров пообіцяв педагогам, що до кінця року їх зарплата складе 3 тис. грн. (у той час – 375 дол). А тепер вчителі побоюються, що поки дочекаються виплати за жовтень, їхні гроші знеціняться. Гривня щоденно потроху дешевшає. Микола Азаров, дізнавшись про проблеми вчителів, обурився в соціальній мережі: «Десь повідомлялося, що в одному з районів Києва у вчителів затримка з виплати зарплати. Це нібито тому, що кияни не так проголосували на виборах. Важко собі навіть уявити таку нісенітницю». Але нічого не відповів по суті питання.
Експерти впевнені, що причина криється не в політиці, а у важкій ситуації, що склалася в системі державних фінансів. Голова Державної казначейської служби Сергій Харченко сказав ЗМІ, що в системі державних фінансів дійсно з’явилися проблеми, але уточнив: «Прошу припинити безпідставні виступи і заяви на тему дефолту. Ситуація досить складна, але не складніша від ситуації у системі державних фінансів України в 2008 році або поточної ситуації в Греції, Румунії чи Іспанії».
Причина в тому, що українська економіка не розвивається і припливу капіталів ззовні теж немає. Днями були оприлюднені офіційні показники: від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в січні-вересні збільшилося, в порівнянні з таким же періодом минулого року, на 19,7% – до 11,47 млрд. дол. Минулого тижня, проводячи засідання уряду, Микола Азаров визнав , що Україні все складніше вигідно продавати свою продукцію на зовнішніх ринках: «Валютної виручки в країну приходить менше. У той же час все більше тисне на країну кабальна ціна на російський газ». З урахуванням необхідності здійснювати зростаючі виплати за колишніми зовнішніми запозиченнями, Україні доводиться економити на всьому.
Експерти відзначають, що ситуація вже стала кризовою. І вона ускладнюється тим, що, намагаючись зберегти видимість стабільності і добробуту до виборів, влада витратила значну частину золотовалютних резервів. З початку року засіки Нацбанку скоротилися на 15,7%, з майже 32 до 27 млрд. дол. «В той же час темпи економічного зростання сповільнилися. Скорочуються обсяги виробництва в головній експортній галузі – металургії. Впав на 10% обсяг будівельної галузі. Щодня з’являється інформація, що подекуди не виконують місцеві бюджети. Перевищує заплановану межу бюджетний дефіцит. На 2012-й розраховували зростання економіки на 2,3%. Тепер міжнародні агентства прогнозують, що воно не перевищить 1%. Це означає недовиконання бюджету і проблему з виплатами бюджетникам», – сказав «Газеті по-українськи» екс-міністр економіки Віктор Суслов. Він зазначив, що підвищення цін неминуче, як і поступове знецінення національної валюти.
Надію на порятунок українська влада покладає на Міжнародний валютний фонд. Місія експертів, що працювала в Києві в кінці жовтня – на початку листопада, виїхала без коментарів. За словами українських чиновників, висновки делегації щодо ситуації в Україні були засекречені. Коли питання буде розглядатися на раді директорів МВФ і яке рішення може бути ухвалено щодо продовження програми кредитування, замороженої два роки тому, – поки невідомо.
Якщо раніше Київ вперто відмовлявся виконати рекомендації кредитора, що стосуються підвищення тарифів для населення і виконання деяких інших непопулярних приписів, що дозволяють заощадити за рахунок урізання витрат на соціальні програми, то тепер, схоже, до цього готові. Нацбанк уже розглядає можливість переходу до плаваючого курсу гривні, а профільні міністерства розробляють плани переходу до повної оплати вартості всіх тарифів і послуг населенням.
Політологи припускають, що це призведе до бунтів. Але не відкидають і іншого варіанту розвитку ситуації: не отримавши очікуваної допомоги від Заходу, якщо у Вашингтоні вирішать використовувати МВФ як важіль політичного тиску на українську владу, Київ може розвернутися у бік Москви.
Тетяна Івженко
За матеріалами: Независимая газета
Поділитися новиною
