2043
Залізниця заробляє на чаї та каві мільйони
У ціну залізничного квитка входить склянка чаю. Крім цієї – офіційної порції, провідники змушені наполегливо запропонувати вам ще дві-три склянки за гроші, бо треба виконувати план, як ні – то плати хоч із власної кишені.
ТСН провела розслідування і з’ясувала – план чаю незаконний, а гроші з кишень провідників йдуть повз державне підприємство. Кожен провідник має продати за рейс певну кількість склянок чаю. Не виконують плану – відкладають із власної зарплатні. “Нам такий план загадують.
Треба, щоб пасажир випив три чаї і одну каву. А якщо не вип’є, то я свої гроші плачу”, – ділиться одна з провідниць. Під загрозою звільнення вони віддають власні гроші. У провідників Укрзалізниці кожна склянка чаю – на рахунку, бо в поїздах встановлений неофіційний план продажу чаю. Навар несуть нагору. Абросімов Олександр Леонідович, голова незалежної профспілки, розповів “що і по чому”: “На одного пасажира існують такі планові завдання: наприклад, в поїзді Харків-Москва на кожного пасажира план – 3.20 грн. На київському – 1,8 грн. Візьмемо Санкт-Петербург, там – 2,7 грн”.
ТСН навмисне не показує обличчя провідників, інтерв’ю з якими записане на любительську камеру. Залізничники побоюються, що після виходу сюжету в ефір, покарання їм не оминути. “На білизну бл*ть заплати, начальнику заплати, інструктору заплати, усім заплати”, – каже провідниця.
З чаю мають копійку всі, хто обслуговує потяг перед рейсом: начальники вагонних дільниць, монтери, навіть працівники пральні. Після відправки в рейс, провідники масово йдуть до керівника поїзда. Тут касир веде бухгалтерію грошей, отриманих із продукції.
Чай, який закуповує Південно-Західна залізниця, коштує 4,5. Фірма-виробник – маловідома торгова марка, але має патент на дуже оригінальну упаковку, і головне – контракт із залізницею на постачання чаю вищого ґатунку. Усі провідники кажуть – одне – план чаю централізовано контролюють.
У департаменті кажуть, прибуток дороги – це не один мільйон гривень на чаї. Це прибуткова справа, яка дає додаткові доходи і на ремонт рухомого складу, і на покращення якості внутрішньовагонного обладнання. Але в провідників величезні сумніви з приводу того, куди течуть чайні ріки.
Вони твердять, що більшість коштів осідає в кишені керівництва: від керівника поїзда аж до начальників залізниць. “Подивись хоч на одного начальника. Всі бл*ть багачі. То в них по три магазини, то будинки шикарні, дачі побудовані сину, і брату, і свату, і куму, і машини”, – розповідає провідниця.
За матеріалами: ТСН
Поділитися новиною
