620
Агрострахування-2013 може загрузнути у корупційних схемах та бюрократії
Експерти страхового і фінансового ринків вважають, що закон “Про страхування сільгосппродукції з держпідтримкою” потребує зміни і доопрацювання. Одним з головних недоліків закону вони назвали положення, що виробник сільгосппродукції повинен спочатку сплатити всю суму страхового платежу, а потім спеціальна комісія, створена при Мінагрополітики, буде вирішувати, чи компенсувати йому 50% від цієї суми.
“У розвинених країнах, наприклад, Канаді, існує практика, коли виробник вносить половину платежу в страхову компанію, а другу половину платить за нього держава”, – розповіла Людмила Солоп, представник Асоціації правників.
Також експерти відзначають обмеженість ухваленого закону. “Цей нормативний акт можна сміливо назвати “Закон про страхування пшениці в зимовий період”, – говорить Володимир Посполітак, член консультаційно-експертної ради НКЦПФР.
Закон визначає, що страхових продуктів для сільгосппродукції може бути три: на весь період вирощування, на період перезимівлі та на весняно-літній період. Але додаток до постанови Кабміну, що визначає порядок компенсації платежів сільгоспвиробникам, свідчить, що єдиною культурою, на яку поширюється компенсація, є озима пшениця, а період – перезимівля.
“Це те ж саме, якби МТСБУ страхувало тільки автомобілі “Ніссан” і тільки в Івано-Франківській області”, – порівняв Володимир Посполітак. – “Сільгосппродукція включає в себе не тільки пшеницю, але і ріпак, ячмінь, корів. Потрібно, щоб компенсація поширювалася і на них”, – підкреслив він.
До того ж, на компенсацію 50% вартості страхових платежів можуть розраховувати тільки ті сільгоспвиробники, які застрахували свою продукцію в компаніях, що входять в агростраховий пул. А увійти туди можуть компанії, які отримали ліцензію Нацкомфінпослуг. На даний момент вона є тільки у 4 компаній, які вчора, 31 жовтня, подали установчі документи в Антимонопольний комітет. Це “Аграрна страхова компанія”, “Брокбізнес-страхування”, “Домінанта” і “Страхові гарантії”.
“Беручи до уваги обмеження закону про страхування, ми не можемо з упевненістю вирішити, як назвати ці компанії – клубом обраних чи клубом самогубців”, – сказав Володимир Посполітак.
Олена Чепур, голова комітету з банківського та фінансового права Асоціації правників, зазначила, що навіть якщо АМКУ схвалить створення Пула, то в цьому році він не встигне нічого зробити, так як всі терміни вже минули. “Аграрії повинні були б до 15 вересня подати заявки на страхування на період перезимівлі. Також до цього числа мав бути створений агростраховий пул”, – говорить вона.
“У затримці зі створенням Пула винні страховики, які зволікали з подачею документів на ліцензування”, – вважає Олександр Полінець, начальник відділу з методології Нацкомфінпослуг. “Їм ніхто не заважав відразу ж на другий день, 2 липня, після вступу закону в силу подати документи, але перша заявка була подана 23 серпня. Весь цей час вони шукали шляхи, як би обійти закон, але не знайшли”, – підсумував він.
Але представники страхового ринку не поділяють позицію Нацкомфінпослуг. Наталія Гудима, президент Ліги страхових організацій, заявила, що Ліга ще в червні направила лист в Нацкомфінпослуг з проханням про уточнення та роз’яснення положень закону, але відповідь була отримана лише в кінці серпня. “Ми повинні були отримати коментарі у різних відомств, а вони постійно затягували з відповідями”, – захищається Олександр Полінець. “А що ж у цей час повинен був робити страховий ринок?” – риторично запитують страховики.
Нагадаємо, що на 2012 рік у бюджеті виділено 70 млн. гривень на компенсацію платежів сільгоспвиробникам. Але так як всі терміни минули, то в цьому році їм доведеться самим оплачувати страховку. Більше того, враховуючи вищевикладене, чи отримає хтось із фермерів компенсацію в наступному році – велике питання.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
