ЄС вирішує, що чекає Грецію - формальне банкрутство може стати неминучим вже сьогодні

31 жовтня міністри фінансів єврозони проведуть екстрену телефонну конференцію. Вони планують вирішити протиріччя по третьому пакету фінансової допомоги Греції, який необхідно перевести до середини листопада. Якщо Афіни не отримають чергового траншу допомоги в розмірі 31,5 млрд євро, формальне банкрутство може стати неминучим.

Часу для ухвалення кардинальних рішень щодо Греції залишається все менше, тому міністрам фінансів єврозони необхідно не пізніше 12 листопада, коли вони зберуться на чергове засідання, дати зелене світло переведенню в Афіни грошей, що затримуються вже з липня.

Проблемою залишається питання ефективності траншу, оскільки умови його отримання Афіни, як і раніше, не виконують. Тим не менш, Євросоюз уже взяв на себе обов’язок щодо порятунку Греції, і тепер її банкрутство, в першу чергу, вдарить по інших країнах єврозони.

Очевидно, що необхідно терміново виробити не просто нові умови, а нову формулу порятунку Греції. До цих пір мова йшла про те, що досить просто надати Греції більше часу для виконання її зобов’язань перед кредиторами. “Більше часу не означає автоматично більше грошей”, – заявляв у серпні грецький прем’єр-міністр Антоніс Самарас, роз’яснюючи своє прохання про дворічну відстрочку. Необхідні для цього періоду фінансові кошти Афіни обіцяли знайти шляхом додаткових заходів економії і збільшення доходів держави.

До кінця жовтня грецький уряд представив пакет фіскальних заходів і реформ обсягом 13,5 млрд євро, і він був затверджений “трійкою”, в яку входять ЄС, ЄЦБ і МВФ. Однак пакет ще не затверджений грецьким парламентом, так як молодший партнер правлячої коаліції, партія Демократичні ліві (ДЛ), відмовляється схвалити цілу низку передбачених заходів.

Але навіть якщо новий пакет заходів економії і буде схвалений парламентом, всіх фінансових проблем Греції це не вирішить. За різними оцінками, відстрочка при проведенні реформ вимагатиме додаткових коштів в розмірі від 18 до 30 млрд євро. Тому в останні дні в Євросоюзі йдуть інтенсивні розмови про новий, третій пакет допомоги Афінам. Пропонуються різноманітні заходи: продовжити діючі кредити, звільнити греків від обов’язку виплачувати відсотки за цими позиками або надати їм нові кошти зі стабфонду ESM, що нарешті розпочав роботу 8 жовтня.

МВФ взагалі запропонувала просто “пробачити” Греції частину боргів. Однак навесні приватні інвестори під тиском урядів країн ЄС вже списали грецькі зобов’язання більш ніж на 100 млрд євро. Проте тепер мова йде про державні гроші, тобто про кошти європейських платників податків.

Німеччина виступила різко проти цієї ідеї, тому що при такому розкладі їй самій не вдасться вийти на збалансований бюджет в заплановані терміни.

Категорично проти списання і канцлер ФРН Ангела Меркель. За її словами, німецьке бюджетне законодавство забороняє видавати кредити неплатоспроможним боржникам. На практиці це означає наступне: якщо Німеччина “пробачить” зараз Афінам хоча б частину боргів, то надалі вона не зможе брати участь в якійсь програмі фінансової допомоги Греції, що повністю блокує ці програми.

Тим не менш, у Берліна є запасний варіант. Німеччина пропонує зворотний викуп Грецією її боргових паперів. Отримавши відповідні кошти від стабфонду ESM, Афіни могли б почати скуповувати і вилучати з обороту випущені в минулі роки грецькі держоблігації, які зараз котируються істотно нижче номіналу. Це дозволить в середньостроковій перспективі значно знизити борговий тягар, адже вже через пару років ці ж папери доведеться гасити за номіналом.

Такий варіант напевно будуть обговорювати на нараді міністри фінансів 31 жовтня, але вироблення нової формули підтримки Греції та одночасно посилення контролю за діяльністю грецького уряду, швидше за все, продовжиться аж до 12 листопада.