Газпром, посунься! — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Газпром, посунься!

Енергетика
2827
Чеська компанія RWE Transgas в суді здобула перемогу над “Газпромом”. Арбітражний суд Відня ухвалив рішення, що чеська компанія має право не дотримуватися правила “бери або плати”.
Тепер російська газова монополія може зазнати втрат, оскільки нині RWE Transgas планує закуповувати не обов’язкових 9 мільярдів кубометрів газу, а лише 5-6 мільярдів. Це тотожно збиткам у розмірі 1-1,5 мільярда доларів.
RWE Transgas відкриває групу середнячків європейської газової ліги. Із загального обсягу газу, який постачає “Газпром” до Європи – 150 мільярдів кубометрів, чеська компанія купує рівно 6% палива, або 9 мільярдів кубометрів.
Більше споживають лише чотири європейські країни – Німеччина, Великобританія, Італія та Польща. Тому рішення щодо Чехії може відіграти суттєву роль у майбутніх газових взаємовідносинах Росії та ЄС.
За що боролись, на то і напоролись…
Але навіть не це “чіпляє” в історії із судовим позовом чеської компанії. Показовими є два інші моменти.
По-перше, у своєму протистоянні із “Газпромом” європейські компанії вийшли на новий рівень. Вони ігнорують Стокгольмський арбітраж і намагаються вирішити бізнес-конфлікти із “Газпромом” на рівні національних судів. Надалі це має стати прикладом для інших компаній, які продовжать судову боротьбу.
По-друге, переможний досвід RWE Transgas сам по собі є історичним. Фактично це перший приклад успішно реалізованого і доведеного до логічного завершення судового позову.
Раніше “Газпрому” вдавалося вирішувати усі суперечки щодо умови контрактів на досудовому рівні.
Рішення Стокгольмського суду щодо литовської компанії Lietuvos dujos, де однією зі сторін виступав “Газпром”, не можна брати до уваги. Адже шведський арбітраж відмовив російському монополісту у позові проти уряду Литви, який стосувався розділення на три окремі підприємства. Тоді питання ціни газу, формули на газ і умови “бери або плати” у позові не розглядалися.
Взагалі протягом 2011-2012 років російська газова монополія пішла на поступки не один раз – знижки отримали компанії PremiumGas, Edison, Sinergie Italiane, EGL, GDF Suez, Wingas, SPP, Botas, EON.
Також “Газпром” задовольнив прохання Болгарії, Румунії, Естонії, Латвії, Словаччини – ці країни отримували знижку у розмірі 10-30%.
І до того, ще раніше у посткризові 2009-2010 роки, Росія проявляла лояльність до всіх країн ЄС і дозволяла скорочувати закупівлі газу. Власне, це стосувалося принципу “бери або плати”. Показовим був приклад голландської компанії Gasterra, якій Росія дозволила викупити 50% газу від обсягу “бери або плати” за ціною спотового ринку. Щоправда, це стосувалося лише 2 мільярдів кубометрів палива.
Якщо поглянути у цілому, то насправді лише одна Україна сиротливо не отримала ніякого бонусу від “Газпрому” за багаторічну вірну співпрацю.
Нарешті, третім цікавим нюансом судового двобою Росії та Чехії стало те, що “Газпром” програв позов, який сам же і подав проти RWE Transgas.
Стовп газової імперії
Значна увага до чеського судового прикладу зумовлена і тим, що вперше європейська Феміда взяла до розгляду принцип “бери або плати”.
У більшості випадків “Газпром” та енергетичні концерни дискутують на теми зміни формули ціни на газ, скорочення тривалості контрактів із 15-20 років до 5-7 років та продажу частини газу за цінами спотового ринку, які зазвичай на 20-30% дешевші.
Принцип “бери або плати” – це фактично найважливіша складова і стовп газової імперії Росії. Обов’язок європейських компаній викуповувати певний обсяг газу є цілком логічним, як і довгострокові контракти.
“Газпром” має величезні родовища газу, на яких працюють тисячі свердловин, і просто так зупинити частину з них, – оскільки раптом французькій чи австрійській компанії перестав подобатися російський газ, – не вийде.
Існує чіткий план промислового розвитку “Газпрому”, і Європа хоче сьогодні його відкоригувати у власних інтересах.
Тому сьогодні “Газпром” шалено захищає своє майбутнє благополуччя. А Європа – намагається зекономити і не збільшити залежність від російського газу.
Насправді тому ж таки RWE Transgas гріх було скаржитися на умови співпраці із “Газпромом”. Чеська компанія мала на руках гарантований до виконання контракт із “Газпромом” на щорічний викуп до 2035 року 9 мільярдів кубометрів – мінімальний обов’язковий викуп – 90%.
Водночас протягом 2008-2011 років чехи отримували знижки від російського концерну. У 2008 році “Газпром” дозволив купити 7,61 мільярда кубометрів (85%), у 2009 році – 6,44 мільярда (72%), у 2010 році RWE Transgas взяла 8,57 мільярда (95%), у 2011 році – 7,59 мільярда кубометрів газу (84%).
Розрекламована поразка “Газпрому” в австрійському суді – це продовження глобального протистояння ЄС та “Газпрому”.
За компанією RWE Transgas відверто стирчать вуха Єврокомісії. Нещодавно, як відомо, комісія розпочала розгляд справи проти російського монополіста на підставі документів, які були отримані під час обшуків в офісах енергетичних компаній ЄС рівно рік тому.
Доказову базу формують у тому числі і за допомогою судових процесів, які тривають.
Стержнем розслідування Єврокомісії є намагання довести факт монополії “Газпрому” на європейському ринку. І як мінімум спробувати змусити Росію заплатити штраф обсягом до 10 мільярдів євро.
Тема монополії “Газпрому” – іще один “пазл” у судовій справі RWE Transgas і “Газпрому”. Окрім RWE Transgas, яка є дочірньою компанією німецької RWE, на ринку Чехії працює фірма Vemex, яка є дочірнім підприємством “Газпрому”.
Під час розгляду судом цієї справи з’ясувалося, що російський монополіст не був проти вже традиційно дати знижку на обсяг газу 2-3 мільярди кубометрів. Але RWE Transgas пізніше мав продавати цей дешевий газ компаніям, що є близькими до “Газпрому”, у тому числі Vemex.
Хоча, якщо поглянути на нинішню структуру продажу і споживання газу у Європі (без країн колишнього СРСР), то “Газпром” відверто ще не дотягує до монополії. За підсумками 2011 року російський концерн займав лише 24% ринку поставок газу.
Хоча, у 2008 році “Газпром” був за один крок від концентрації третини ринку – 28%. За умов нинішньої боротьби ЄС проти “Газпрому” та загальної тенденції зменшення видобутку російського газу, то Росії буде дуже важко дотягнутися до позначки 30%.
Решту обсягів Євросоюз “закриває” за рахунок власного видобутку (норвезький і голландський газ), поставок з країн Африки (Алжир) та імпорту зрідженого газу.
Саме тому цілком прогнозованою була реакція “Газпрому”. У своїй офіційній позиції компанія розкритикувала антимонопольне законодавство ЄС, яке зачіпає газову галузь.
Адже RWE Transgas є монополістом на ринку Чехії, а це ніби ставить “Газпром” у нерівні умови із чеською компанією.
Нарешті судове рішення RWE Transgas має іще одну приховану річ – це давній конфлікт німецької материнської компанії RWE і “Газпрому”. Наразі німецька RWE залишається однією із небагатьох європейських компаній, яка не отримала знижки від Росії.
Причиною цього є небажання RWE допускати “Газпром” до своїх проектів із побудови електрогенеруючих потужностей. До слова, як тільки італійська ENI і французька GDF Suez погодилися “запустити” “Газпром” у свій електричний бізнес, так відразу й отримали знижку на газ.
Тому зважаючи на всі обставини чеської судової справи проти “Газпрому” слід визнати, що радість RWE Transgas та іншого європейського співтовариства є передчасною.
І “Газпром” вже встиг заявити про свій намір оскаржувати рішення віденського арбітражу у Верховному суді Відня.
З іншого боку, малоймовірно, що чеська компанія розраховувала на те, що Росія здасться без бою і буде пасивно виконувати рішення віденського арбітражу.
RWE Transgas впоралася зі своїм пропагандистським завдання – вказати “Газпрому” на його місце у європейському будинку і вгамувати апетити російського концерну та змусити його посунутися на ринку ЄС.
Судова сутичка RWE Transgas і “Газпрому” вкотре яскраво демонструє Україні, що вже давно пора визначитися, по який бік барикад знаходиться Київ. Або продовжувати активно інтегруватися у європейське енергетичне співтовариство, або поєднувати свою долю із “Газпромом”.
Остання заява посла Росії в Україні Михайла Зурабова лише зайвий раз нагадала про це: “Створення консорціуму (щодо управління ГГС) передбачає врегулювання питання щодо обмежень, які передбачені так званим другим і третім енергопакетами ЄС. Це не дає можливості “Газпрому” бути учасником такого консорціуму», – заявив Зурабов.
Юрій Корольчук
За матеріалами:
Реальна економіка
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас