2569
Криза в ЄС: чим загрожує Україні крах євро
У єврозоні продовжує зберігатися непроста ситуація, в якій найбільше ускладнює обстановку Греція, де населення активно протестує проти заходів жорсткої економії. Думки аналітиків щодо вирішення економічних проблем в Європі, розійшлися. Одні вважають, що це можливо тільки в разі переформатування єврозони (виходу з неї країн з більш слабкою економікою), інші запевняють, що ситуація вже налагоджується і приводів для паніки немає.
Експерти прокоментували «Главреду» економічні проблеми в єврозоні, розповіли, яка ймовірність її розпаду, а також як європейська криза відбивається на Україні.
«Гниючі країни» єврозони
Ситуація в єврозоні утримується «залиттям пожежі бензином» – простим друкуванням євро, вважає директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. Тому, на його думку, ще до новорічних свят Європу можуть очікувати сильні потрясіння.
«Неблагополучні країни потрібно було виключати ще два роки тому. І зараз Євросоюзу, аби стабілізувати ситуацію, потрібно негайно виключити Грецію і Португалію, аж до повного їх виходу з єврозони», – переконаний економіст. Він запевнив, що нічого страшного в цьому немає, оскільки необхідно зупинити процес розширення союзу.
Політичне керівництво, тобто керівництво Німеччини і Франції, за словами експерта, мають нести відповідальність за штучне прискорення процесу прийняття відсталих країн до єврозони. «Цього не треба було робити. Не треба було вводити євро в усіх слабких країнах. Адже в підсумку ці держави виявилися непідготовленими до процесів, які сьогодні відбуваються в світовому господарстві», – зазначив Олег Соскін. Тому, на його думку, потрібно якомога швидше здійснювати санацію. «Але цього нинішнє керівництво Німеччини, головної рушійної сили союзу, не зробить. Тобто поки в Німеччині до влади не прийдуть нові сили, очікувати припинення гниття і повільного вмирання Євросоюзу не варто», – додав економіст.
Що стосується проблемних європейських країн – Греції, Іспанії та Італії, то їх врятувати не вдасться, переконаний Соскін. При цьому рішення керівництва єврозони спробувати ввести директивний контроль над банками Європейського Союзу – це «колосально помилкове рішення», вважає економіст. «Хто буде контролювати тих, хто контролює? Це – монополія, яка, як відомо, веде до загнивання і паразитизму, повного краху і диктатури. Вибудувана модель Євросоюзу виявилася неправильною, бо була порушена основа ринкової економіки – конкуренція», – додав він.
Крім того, врятувати слабкі країни єврозони складно тому, що в них, за словами Олега Соскіна, розвивається «система ентропії». «Тобто це країни в рецесії, вони не можуть піднятися вище того рівня, на якому вони колись були. Вони пройшли найвищу точку свого розвитку і тепер постійно падають. Це – гниючі країни. У результаті в Євросоюзі утворюються цілі величезні анклави гниючих, вмираючих в цій соціально-економічній моделі країн. Фактично звужується простір зростання і процвітання в Європейському Союзі», – підсумував економіст.
Проблеми Європи перебільшені?
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин переконаний, що міркування про можливий розпад Євросоюзу мають політичний відтінок. «Кому вигідно роздмухування паніки і нагнітання ситуації? Це може бути політизована точка зору, чи точка зору того, хто грає на тих чи інших фінансових ринках», – вважає він.
Експерт не заперечує наявність проблем у Греції, Італії та Іспанії, однак не прогнозує «сценаріїв краху».
«Зараз діалог керівників країн та міжнародних фінансових інституцій щодо Європи стає все більш узгодженим, і є взаєморозуміння щодо вирішення поточних проблем. Наприклад, є розуміння, що вирішення проблеми боргу вимагає певної реструктуризації банківських активів, включення ресурсів Європейського центрального банку і міжнародних фінансових інституцій. Тому з точки зору підготовки конструктивних рішень не бачу ніяких факторів, які могли б призвести до того, що хтось кудись випаде», – зазначив економіст.
При цьому Юрчишин підкреслив, що вихід із союзу будь-якої країни, великої або маленької, завдасть багато шкоди і самій країні, і Євросоюзу в цілому, а також може дискредитувати ідею європейської єдності як таку. До того ж, на думку експерта, на це ніхто не піде в найближчі десять років.
Крім того, Василь Юрчишин закликав не перебільшувати проблеми Європи. «Самі європейці можуть говорити про якісь труднощі, так як вони там живуть і знають ситуацію зсередини. У 2009 році ВВП України впав на 15%, в Європі – на 1,5%. І в цьому році в Європі буде 0-0,5% падіння, в Україні – на рівні нуля. Але при цьому в України і ЄС різний рівень, база: Європа – це розвинена країна, де ВВП на душу населення становить 15-20 тисяч євро на рік, в Україні – 3 тисячі євро на рік», – пояснив економіст.
Шляхи порятунку єврозони
Причини нинішньої кризи в Євросоюзі були закладені ще в процесі його створення, вважає екс-міністр економіки України, Заслужений економіст України Віктор Суслов. При цьому ключовою помилкою стало введення єдиної європейської валюти, оскільки це позбавило більш відсталі країни єврозони стандартних методів регулювання платіжного і торгового балансу. «Наприклад, девальвація національної валюти, яка, як відомо, стимулює національний експорт і обмежує імпорт. Такий метод захисту економіки для Греції сьогодні недоступний. Тому що навіть в періоди, коли курс євро знижується, конкурентноздатність Греції не збільшується, а збільшується конкурентоспроможність тих країн, які багато поставляють за межі ЄС. В підсумку виграє не слабка Греція, а сильна Німеччина, у якої традиційно позитивний торговельний і платіжний баланси», – пояснив економіст.
Інша помилка при створенні Євросоюзу і згоді на участь у зоні вільної торгівлі, на думку Суслова, – введення свободи переміщення товарів, капіталу і робочої сили. «Оскільки в результаті капітали слаборозвинених країн кинулися в більш розвинені країни, з потужною банківською системою. Відповідно ринки менш конкурентоспроможних країн виявилися в розпорядженні більш сильних економік Німеччини і Франції», – додав він.
Віктор Суслов вважає, що в цій ситуації цілком можливий демонтаж єврозони і вихід з неї більш слабких держав. «Єврозона повинна почати розпадатися. Майже всі відомі міжнародні експерти вважають, що Греції та іншим слабким країнам потрібно вийти з єврозони. Однак, наприклад, Джордж Сорос каже, що найкраще, якщо з єврозони вийде Німеччина, у якої більш конкурентоспроможна і потужна економіка, тоді в інших може з’явитися можливість врятуватися. Але, вважаю, Німеччина на це ніколи не піде, тому що вона більше за всіх виграє від участі в єврозоні», – зазначив економіст. При цьому він додав, що, можливо, єврозона залишиться для тих країн, які більш-менш близькі за конкурентоспроможністю.
Крім того, можливий і інший сценарій – створення на базі Євросоюзу єдиної федеральної держави. «За цей сценарій агітує більшість експертів. Вони кажуть, що має бути єдина не лише монетарна політика, яка зараз забезпечується завдяки наявності Європейського центрального банку, але і потрібно скоординувати бюджетну і податкову політику. А хтось вважає, що непогано б мати єдине міністерство фінансів для єврозони», – пояснив Суслов.
Також, за словами експерта, є варіант перетворення Євросоюзу на «різновид Радянського Союзу», «де з центрального бюджету будуть виділятися дотації національним околицям і централізовані капітальні вкладення». Це, на думку фахівця, єдиний шлях, який може привести ЄС до більш-менш сталого розвитку. І деякі кроки в цьому напрямку вже є: європейські кредитори списали Греції величезну суму заборгованості. Однак у платників податків Німеччини це викликає негативну реакцію, в результаті – міцніють «тенденції до посилення економічного націоналізму», зазначив Суслов. «На цьому тлі створення повноцінної федеральної держави на основі ЄС не буде. Тому через деякий час з Євросоюзу потихеньку будуть виштовхувати відсталі країни, в тому числі і східноєвропейські, які активно вступали до складу ЄС в останні роки. І якщо цей союз залишиться союзом найбільш розвинутих держав, то, ймовірно, він ще досить довго зможе існувати і розвиватися», – підсумував економіст.
Як європейська криза відбивається на Україні?
Криза в єврозоні істотно впливає на Україну, оскільки вона залежить від європейського попиту, відзначив Василь Юрчишин. «Скорочення європейського попиту відбивається на попиті на нашу продукцію, яка не є конкурентною. По суті, Україна може запропонувати тільки напівсировинні товари або товари з низькою доданою вартістю переробної галузі, але не конкурентні механізми, машини, техніку, ідеї. Для України ризики пов’язані із затягуванням депресивних процесів в Європі, і вони набагато більш болючі, ніж для самої Європи», – розповів економіст.
Олег Соскін додав, що в підсумку проблем в Європі з Греції, Іспанії, Португалії почнуть повертатися ті, хто вирушав туди на заробітки. «Саме там – найбільша кількість українських заробітчан. Роботи менше, зарплати менші – вони всі поступово повинні будуть повернутися в Україну. А їх тут якраз і чекали», – зазначив економіст.
Крім того, такі проблеми позначаться на банках: багато банків, що працюють в Україні, – це банки Європейського Союзу, в тому числі Греції, Іспанії, Італії. «Сьогодні ці банки повинні рятувати свої материнські структури, тому вони будуть скидати периферійні структури в таких невдалих районах, як Україна. Тобто вони будуть йти з нашої країни, забираючи свої активи, а, значить, і інвестиційний та грошовий ресурс у вільно конвертованій валюті. Звільнене місце порожнім не залишиться, його займуть російські банки транснаціональних сировинних груп (державні банки, що представляють сировинну газову і нафтову монополію). Це – банки-розкрадачі, а не банки-продуценти», – вважає Соскін.
У свою чергу Віктор Суслов переконаний, що розвиток кризи має показати Україні, що перспектив руху до Євросоюзу ні з економічної, ні з політичної точки зору немає. «Економічно Україні не потрібно туди прагнути з неконкурентоспроможною сировинною економікою. Вступ до зони вільної торгівлі з ЄС буде означати руйнування значної частини галузей української промисловості, ще більшу спеціалізацію України у виробництві сільськогосподарської сировини і видобутку корисних копалин, і це призведе до деградації економіки», – застеріг економіст. При цьому він зазначив, що необхідно проводити більш активну політику захисту внутрішнього ринку. «Коли основним торговельним партнером України є не ЄС, а країни Митного союзу (і з імпорту, і з експорту), серйозно треба думати про членство в Митному союзі», – підсумував він.
Надія Майна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
