1815
Що буде з українськими активами ТНК-ВР після поглинання компанії «Роснафтою»
Купівля російською державною компанією «Роснафта» 100% ТНК-ВР за $61 млрд стала третьою за величиною M&A-угодою в світі. Президент РФ Володимир Путін охрестив це мегапоглинання як «великий внесок у розвиток не тільки російського, але й світового енергетичного ринку».
Не знаю, як у світовому плані, але український ринок нафтопродуктів воно здатне змінити. ТНК-ВР належить в Україні Лисичанський НПЗ, який може забезпечити третину потреб країни в нафтопродуктах (його потужності у переробці становлять близько 8 млн т нафти на рік), а також розгалужена мережа нафтобаз і 150 АЗС. Це дозволяє компанії займати лідируючі позиції як в оптовому продажу нафтопродуктів, так і в роздрібному.
Майбутнє ЛИНІКу визначить Бойко
Прихід нових акціонерів змусить повністю переоцінити українські активи і, відповідно, переглянути підходи до їх розвитку. Майбутнє Лисичанського НПЗ багато в чому залежить від того, чи введе чи з 1 грудня Україна мита на імпорт нафтопродуктів. Нові акціонери, швидше за все, заморозять продаж заводу до цього часу. Якщо міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко, як і обіцяв, введе мита, то Лисичанський НПЗ відновить роботу на внутрішній ринок і зможе зайняти на ньому значну частку, потіснивши імпортерів.
У цьому випадку «Роснафта» може навіть почати інвестувати в завод, щоб підвищити якість його нафтопродуктів до екологічного класу Євро-5, бо зараз вони дотягують лише до вимог Євро-3 і Євро-4. Модернізація дуже важлива з точки зору майбутнього підприємства – вона дозволить йому витримувати конкурентну боротьбу за якістю з литовським «Мажейкю Нафта» і білоруським Мозирським НПЗ.
Якщо ж Україна не наважиться вводити мита, «Роснафта» так само, як і ТНК-ВР, буде позбавлятися від заводу, оскільки в поточних умовах його продукція сильно програє в ціні білоруським нафтопереробним заводам, які в рамках Митного союзу можуть закуповувати нафту за нижчими цінами. Збитковий бізнес нікому не потрібен.
Питання лише в тому, продадуть завод відразу чи трохи згодом. Є варіант, при якому новим власникам буде вигідніше трохи почекати з продажем і попрацювати за толлінговими схемами (безмитне ввезення нафти в країну, її переробка і безмитний вивіз назад) на Росію.
Справа в тому, що Росія істотно посилила вимоги до якості нафтопродуктів і з 1 січня 2013 р. забороняє реалізацію нафтопродуктів, що відповідають екологічному класу Євро-2. Тим часом цей захід, за деякими оцінками, може спровокувати дефіцит пального на внутрішньому ринку. Для його ліквідації Лисичанський завод якийсь час може працювати на наповнення російського ринку, але це залежить від того, наскільки сильно дефіцит підстьобне ціни на російських заправках. На мій погляд, сильного цінового стрибка не повинно статися, оскільки росіяни, приймаючи рішення про заборону пального класу Євро-2, напевно прорахували можливі негативні ефекти. Тому ймовірність такого сценарію – невисока.
У мережі АЗС хороші перспективи
Заміна ВР на «Роснафту» торкнеться, без сумніву, і української мережі автозаправних станцій. Оскільки ТНК-ВР спочатку не планувала продавати вроздріб, новий акціонер також не піде з ринку. Швидше за все, він піде на розширення мережі традиційним способом – як за рахунок будівництва нових заправок, так і за рахунок купівлі інших мереж. При цьому введення мит на імпорт нафтопродуктів дозволить збільшити ринкову частку швидкими темпами – у дрібних і середніх операторів, які торгують імпортним пальним.
А коли компанія освоїться на українському ринку, то, швидше за все, проведе ребрендинг заправок в корпоративні кольори «Роснафти». Зараз роздрібна мережа ТНК-ВР в Україні відрізняється «мультибрендовістю» – заправки компанії працюють під чотирма логотипами: ТНК, ВР, «Формула» і «Золотий гепард». Мережа «Формула» була придбана в 2010 р., а «Золотий гепард» – ще в 2008-му, тож ребрендинг станцій давно назрів, і вони, минаючи синій колір ТНК-ВР, можуть бути відразу оформлені в корпоративні кольори «Роснафти».
Станіслав Зеленецький
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
