1278
Місцева влада поставить таксистів на лічильник
Одним з найцікавіших законопроектів, який має розглянути парламент уже нового скликання – «Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення». Проект закону був зареєстрований депутатом від «БЮТ-«Батьківщина» Олегом Шевчуком 16 жовтня і 19-го числа надійшов у профільні комітети. При цьому приналежність до опозиційної політичної сили автора документа ніяк не вплине на проходження закону через Раду, як може здатися відразу. Шевчук крім усього іншого є заступником голови Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа. Більше того, ще один співавтор документа – голова постійної комісії з питань транспорту і зв’язку Київради Дмитро Олійник – також є заступником Фірташа на посаді глави Федерації.
Автори закону наводять цифри, що ілюструють тінізацію ринку. Так, по країні в тіні працюють 85% учасників таксомоторного ринку або 200-300 тис. учасників. У Києві цей показник становить 95%, що відповідає 19 тис. автомобілів. Щорічні обороти тіньового ринку в грошовому вираженні вражають ще більше: 20 млрд. грн. по Україні і близько 2 млрд. грн. в столиці. Наскільки реальні ці підрахунки, перевірити неможливо, однак те, що багаторічні спроби реформування ринку таксі підходять до можливого завершення – не залишає сумнівів.
У законопроекті пропонується низка нововведень, покликаних вивести з тіні якщо і не весь ринок, то хоча б його значну частину. Мабуть, найзначніша можлива зміна: залучення ДАІ до перевірок автомобілів з ознаками таксі на наявність дозвільних документів. Раніше цим займалися співробітники транспортної інспекції, які, щоправда, не мали права зупиняти машини. Функцію ж видачі дозволів за гроші пропонується віддати місцевій владі. Крім того, всім легальним таксистам в техпаспорті доведеться внести відповідну відмітку, і доведеться пройти перереєстрацію в МРЕВ. Теж не безкоштовну.
По суті, нова схема контролю за ринком має всі шанси на успіх, якщо під ним розуміти проходження законопроекту в парламенті. Адже тепер у грошовий ланцюжок залучені ДАІшники і співробітники МРЕВ, місцеві органи влади і фіскальні органи. У всіх попередніх спробах врегулювати ринок таксомоторних перевезень, врахування корисливих інтересів такої кількості сторін, наприклад, не було. Тим же органам місцевого самоврядування пропонували видавати дозвільні документи, але лише за принципом мовчазної згоди.
Новий законопроект пропонує бонуси і для самих учасників ринку. Так, на територіальному рівні мають бути створені міські та селищні ради перевізників таксі, які фактично отримають можливість контролювати цінову політику на ринку. А через рік після свого створення – і визначати граничний обсяг учасників, задіяних у перевезеннях.
За словами одного зі співавторів проекту закону, почесного члена правління ВГО «Українська Таксомоторна Асоціація» Андрія Антонюка, легальні перевізники ціни піднімати не будуть. Втім, якщо врахувати, що більшість київських таксистів сьогодні виходять на замовлення з тарифами від 2 грн. до 3 грн. за кілометр, то названий Антонюком середній тариф в 5 грн./км якраз і є істотним подорожчанням проїзду. Більше того, на форумі одного з сайтів Асоціації розміщена «аналітична записка», що проливає світло на майбутні тарифи. «Тарифні стандарти повинні містити: базовий тариф, який складається з вартості посадки (найму таксі), вартості 1 км проїзду таксі та вартості 1 хв. перебування в таксі; коефіцієнти до базового тарифу по класу автомобілів таксі: «економ», «стандарт», «бізнес»; за типом перевезення «по місту», «за місто», «туди і назад»; по періоду доби і з урахуванням роботи в святкові дні: «День», «ніч», «свято», – сказано в ній. Але найцікавіше те, що проектом пропонується затверджувати відповідну тарифну сітку органам місцевого самоврядування, але тільки виходячи з поданих територіальними радами перевізників пропозицій.
«Створюються місцеві ради перевізників. Як вони формуються? Один голос дорівнює одній ліцензійній картці. Відповідно, людина, яка купила 200-300 машин, матиме 200-300 голосів. Тобто велике АТП може провести будь-яке рішення. Великий капітал, закупивши машини і маючи більшість у цих радах, повністю отримує місто», – поділився з «Коментарями» своїми побоюваннями Василь Попик, голова Професійної спілки таксистів України.
Антонюк відразу ж спростував цю логіку, стверджуючи, що інтереси і у великих перевізників, і у самозайнятих підприємців – одні. Додавши також: «Насправді в Профспілці таксистів України представлені тільки директори інформаційно-диспетчерських служб. Перевізників, які працюють у легальному полі, практично немає».
І в цьому твердженні приховане все підґрунтя появи даного законопроекту. Реформування ринку перейшло в стадію жорсткої боротьби великих АТП з конкуруючими з ними численними диспетчерськими службами, які залучають до перевезень приватників.
Дана схема «Української Таксомоторної Асоціації» показує функціонування столичного ринку таксі. Так, будь-який дзвінок клієнта надходить в одну з понад 300 диспетчерських служб. Далі інформація про замовлення потрапляє на один з 12 транзитних серверів, пов’язаних з центральним сервером. Після того, як замовлення надходить на центральний сервер, воно відображається на мобільних телефонах залучених до схеми водіїв. До слова, встановлення спеціальної програми на телефон коштує всього кілька десятків гривень.
Як стверджують в Асоціації, правила гри на ринку досить прості. Водій для можливості роботи на лінії платить диспетчерській передоплату. З неї диспетчерська, залучивши приватника на роботу, забирає 12% вартості поїздки. А вже з цієї суми половина віддається власникам центрального сервера, які залишають собі 1%, а 5% передають диспетчерській, яка прийняла замовлення.
Те, що ця схема дійсно працює, зі слів Антонюка, доводять події навколо арешту серверів компанії «Евос», який стався 18 травня. Тоді робота таксі в Києві була фактично паралізована на декілька днів. Однак потім центральний сервер знову запрацював. «Чудес в світі не буває. Раз робота відновилася, значить, це комусь потрібно. На сьогоднішній день ця система працює, як і працювала», – підкреслив Антонюк. І тільки це може служити підставою припускати, що диспетчерські не зникнуть відразу з ринку навіть після прийняття закону. Крім того, Василь Попик вже пообіцяв «підняти всю країну» проти «монополізації ринку» у разі проходження документа через Раду.
Для звичайного ж споживача, який в більшості випадків навряд чи сьогодні замислюється про те, куди саме йдуть його гроші, сплачені за поїздку в таксі, можливе прийняття закону означає лише подорожчання проїзду. Адже знаючи про можливість вирішити питання з ДАІ «по-хорошому», будь-який самозайнятий таксист буде закладати у вартість поїздки ще одну складову – «за ризик». А вартість перереєстрації та фіскальні витрати також позначаться на кінцевому тарифі.
Андрій Сантарович
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
